Еренфрід Вальтер Чирнгауз: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 10:
Початкову освіту Чірнхаус отримав на батьківщині, в Лужицькому краю, де рід його належав до місцевого старовинного дворянства, колись носив прізвище ''Чорноус''<ref>{{Cite web|url=http://ilib.mccme.ru/djvu/istoria/istmat2.htm|title=Математика XVII століття}}</ref> . За покликанням і схильності до математичних наук приїхав в 1668 році в [[Лейден]] для вивчення математики та фізики. Коли розпочалася [[Франко-голландська війна (1672—1678)|війна]] між Голландією і Францією, він вступив волонтером до голландської армії, а після закінчення війни віддався вивченню науки, побував в Англії, де познайомився з [[Генрі Ольденбург|Генрі Олденбургом]], вченим секретарем [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]].
 
Прибувши в 1675 році в Париж, він, за рекомендацією Ольденбурга, познайомився там з [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Лейбніцем]], якому повідомив про своє перше дослідження з алгебри. Пізніше, в 1683 році, це дослідження було надруковано в «Acta eruditorum» під заголовком: «Methodus auferendi omnes terminos intermedios ex data equatione», тобто метод видалення всіх проміжних членів з даного алгебраїчного рівняння. Передбачається, що дане алгебраїчне рівняння ''n-го'' степеня з ''n + 1'' членами. За допомогою допоміжного рівняння ''(n-1)'' -го степеня, що містить у собі іншу невідому величину, з цих двох рівнянь складалося нове рівняння, яке складалося лише з двох членів: ''n-го'' степеня введеної невідомої величини і постійного члена. Таким шляхом, чисто алгебраїчним, автор намагався вирішити алгебраїчне рівняння будь-якого ступеня. Застосування цього методу до рівнянь 3-го і 4-го степеня виявлялося вдалим, але вже Лейбніц сумнівався, щоб таким чином можна було вирішити рівняння 5-го степеня (див. [[Теорема Абеля — Руффіні|теорема Абеля&nbsp;— РуффиниРуффіні]]).
 
У творі під назвою: «Medicus mentis seu tentamen genuina logicae, in qua disseritur de methodo detegendi incognitas veritates» (Амстердам 1687 і Лейпциг, 1695), присвяченому логіці та філософії, автор розглядає властивості кривих ліній з багатьма фокусами, вказує способи креслення цих кривих за допомогою ниток і визначає напрямки дотичних до цих прямим. Йому ж належать дослідження властивостей запальних ([[Каустика|катакаустичних]]) кривих, утворених паралельними променями, відбитими від сферичних увігнутих дзеркал і від дзеркал, меридіанний перетин яких є циклоїда. Метод Чірнхауса в теорії алгебраїчних рівнянь і його дослідження про каустичних кривих були відзначені Французькою академією наук, яка прийняла його в число іноземних членів.
 
Після 1681 року Чірнхаус довго жив ву [[Саксонія (курфюрство)|Саксонії]], де за підтримки з боку курфюрста, заснував три скляних заводузаводи, які виготовляли оптичні скласкельця небачених до того часу розмірів. Найбільше увігнуте дзеркало (з міді), ним влаштоване, мало 3 лейпцігськихлейпцизьких ліктя в діаметрі і 2 фути фокусної відстані. Виготовленням і застосуванням надзвичайно великих фокусуючих дзеркал і лінз вдалося проводити новаторські фізичні і хімічні досліди; наприклад, італійські фізики Аверані і Тарджіоні у Флоренції вперше довели горючість [[Алмаз|алмазу]] в 1694 і 1695 роках.
[[Файл:Brennspiegel_von_Tschirnhaus_DMM.jpg|міні| Запальне скло Чірнхауса, [[Німецький музей|Німецький музей (Мюнхен)]]. ]]
Чірнхаус був винахідником європейського білого [[Порцеляна|фарфору]], однак після його смерті в [[1708|1708 році]] лаври дісталися [[Йоганн Фрідріх Беттгер|Йогану Беттгер]].