Граматика латинської мови: відмінності між версіями

 

== Дієслово ==

 

Латинське дієслово (verbum) відмінюється за певними правилами, які визначає його [[дієвідміна]]. Дієслова поділяються на дієвідміни за своїми закінченнями в інфінітиві теперішнього часу: перша -āre, друга -ēre, третя -ere, четверта -īre.

 

=== Ґерундій ===

 

[[Герундій|Ґерундій]] (''gerundium'') — віддієслівний іменник, що виражає тривалу дію. Поняття віддієслівного іменника не існує в українській мові, оскільки іменники зі значенням тривалості дії, утворені від дієслів, не виносяться в окрему категорію (зокрема такі слова як ''навчання, побачення, вірування''), належачи до іменників другої відміни. В латинській мові такі слова відмінюються як іменники другої відміни, маючи в називному відмінку інфінітив дієслова:

 

=== Ґерундив ===

 

[[Герундив|Ґерундив]] (''gerundivum'') — віддієслівний прикметник. В латинській мові залежно від конструкції, в якій він уживається, має два основних значення:

 

=== Супін ===

 

[[Супін]] (''supinum'') — це віддієслівний іменник, що має форму іменника четвертої відміни і вживається лише у двох відмінках — знахідному і орудному. Від основи супіна утворюють пасивні дієприкметники та дієприкметники майбутнього часу.

 

== Іменник ==

 

Іменники (як і прикметники та займенники) у латинській мові мають граматичні категорії роду (genus), числа (numerus), відмінка (casus) та відміни (declinatio): три роди: чоловічий (masculinum), жіночий (femininum), середній (neutrum).

 

== Займенник ==

 

Латинський займенник (pronomen) має такі ж розряди, як і український: особові, зворотний, присвійні, вказівні, відносні, питальні, неозначені, заперечні, а також прикметникові займенники (в українській мові — означальні).

 

== Прикметник ==

 

Прикметник (adiectivum) в латинській мові узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку. Відмінювання прикметника відбувається за трьома відмінами. Прикметники, що в чоловічому роді мають закінчення '''-us''' та '''-er''', в середньому '''-um''', а в жіночому '''-a''', складають групу прикметників першої-другої відміни, відмінюючись у чоловічому та середньому роді за другою, а в жіночому за першою відміною (відмінкові закінчення збігаються з відповідними закінченнями першої та другої відмін іменника). Усі інші прикметники належать до третьої відміни і [[парадигма (мовознавство)|парадигма]] їх відмінювання збігається з відмінюванням іменників третьої відміни голосної групи.

 

== Прислівник ==

 

[[Прислівник]] (''adverbium'') у латинській мові, як і в українській називає ознаку дії, процесу, стану та якості.

 

== Числівник ==

У латинській мові розрізняють чотири розряди числівників (numeralium):

 

 

Як цифри в Римі (а потім і в Європі) використовували літери латинського алфавіту.

 

== Джерела ==