Карате: відмінності між версіями

536 байтів додано ,  1 рік тому
{{see also|Японські бойові мистецтва}}
 
=== Традиційні стилі ===
[[Федерація всіх організацій каратедо Японії]] (Вадокай) визнає чотири традиційних стилі карате:
* [[Сьотокан|Сьотокан-рю]]
* [[Вадо-рю]]
* [[Ґодзю-рю]]
* [[Сіто-рю]]
 
==== Сьотокан ====
Введення та популяризацію карате на головних островах Японії переважно ставлять у заслугу Фунакосі Ґітіну, засновнику [[Сьотокан]] карате, хоча багато інших окінавлян також були активними вчителями карате і, таким чином, так само мають заслуги у передачі знань. Фунакосі був учнем як [[Асато Анко]] ({{lang-ja|安里 安恒:あさと あんこう}}, 1827-1903 або 1828-1906), так і [[Ітосу Анко]], який працював над введенням карате у шкільну систему префектури Окінава на початку двадцятого сторіччя. Протягом цього періоду, серед видатних вчителів, які також зробили внесок у розповсюдження карате в Японії, були [[Мабуні Кенва]], [[Міяґі Тьодзюн]] ({{lang-ja|宮城 長順:みやぎ ちょうじゅん}}, 1888–1953), [[Мотобу Тьокі]], [[Тояма Канкен]] ({{lang-ja|遠山 寛賢:とおやま かんけん}}, 1888–1966). Це був бурхливий період в історії регіону, включаючи під'єднання [[Острови Рюкю|групи окінавських островів]] до Японії у 1874 р., першу [[Японсько-китайська війна 1894—1895|японсько-китайську війну]] (1894-1895), [[російсько-японська війна]] (1904–1905), приєднання Кореї та початок [[Японська експансія|японської експансії]] (1905–1945).
 
Систематизація та осучаснення карате в Японії полягали також і в обранні білої форми, яка складалася з ''[[кімоно]]'' та ''[[доґі]]'' або ''[[кейкоґі]]'', що переважно називалися (і називаються зараз) [[каратеґі]], та [[Значення поясів Кіокушин|кольорових і чорних поясів]], що відповідають ступеню каратиста. Обидва новозаведення були запроваджені та популяризовані засновником [[дзюдо]], [[Кано Дзіґоро]] ({{lang-ja|嘉納 治五郎:かのう じごろう}}, 1860–1938), при консультаціях Фунакосі, який скеровував власні зусилля та зусилля інших людей на модернізацію карате.
 
==== Вадо-рю (яп. 和道流, вадо: рю:, «школа Шляху гармонії») ====
У 1922 р. Оцука Хіронорі ({{lang-ja|大塚 博紀:おおつか ひろのり}}, 1892–1982) відвідав спортивний фестиваль у Токіо, де відкрив для себе карате Фунакосі. Оцука був настільки вражений, що протягом перебування на фестивалі багато разів відвідав Фунакосі особисто. Фунакосі, у свою чергу, був вражений ентузіазмом та заповзятістю Оцуки у бажанні зрозуміти карате та згодився стати його вчителем. У наступні роки Оцука започаткував медичну практику для лікування ушкоджень отримуваних у практиці бойових мистецтв. Його видатна майстерність привела його у 30 років до посади головного інструктора з дзюдзюцу [[Сіндо Йосін-рю]] та інструктора-асистента в додзьо Фунакосі.
Це один з найбільш популярних стилів японського карате-до.
 
У 1922 р. Оцука Хіронорі ({{lang-ja|大塚 博紀:おおつか ひろのり}}, 1892–1982) відвідав спортивний фестиваль у Токіо, де відкрив для себе карате Фунакосі. Оцука був настільки вражений, що протягом перебування на фестивалі багато разів відвідав Фунакосі особисто. Фунакосі, у свою чергу, був вражений ентузіазмом та заповзятістю Оцуки у бажанні зрозуміти карате та згодився стати його вчителем. У наступні роки Оцука започаткував медичну практику для лікування ушкоджень отримуваних у практиці бойових мистецтв. Його видатна майстерність привела його у 30 років до посади головного інструктора з дзюдзюцу [[Сіндо Йосін-рю]] та інструктора-асистента в додзьо Фунакосі.
 
У 1929 р. Оцука став зареєстрованим членом Японської федерації бойових мистецтв. У той час в окінавському карате практикувалися лише кати. Оцука вважав, що повна сутність [[будо]], зосереджена у захисті та атаці, була відсутня в окінавському карате, та що кати не приносили практичної користі в реальних ситуаціях. Він експериментував з іншими, більш бойовими стилями, такими як ''дзюдо'', ''кендо'' та ''айкідо''. Він сумістив практичні та корисні елементи окінавського карате з елементами традиційних японських бойових мистецтв ''дзюдзюцу'' та ''кендо''. Серед іншого, це привело до зародження [[куміте]] або вільних поєдинків у карате. Переконання Оцуки в необхідності існування динамічнішого карате примусило його залишити Фунакосі та зосередитися на розвитку свого власного стилю — [[Вадо-рю]]. ''Вадо-рю'' було визнане незалежним стилем карате у 1934 р. Це дозволило залишити медичну практику та виповнити амбіційну мету життя Оцуки — повністю віддатися творінню бойових мистецтв.
Стиль карате, який Оцука створив та опрацьовав особисто, був офіційно зареєстрований у 1938 р. після присудження йому ступеня ''Ренсі-ґо'' ({{lang-ja|錬士 五:れんし ご}} — прибл. ''добротний інструктор''). Оцука продемонстрував карате ''вадо-рю'' Японській федерації бойових мистецтв. Представники федерації були настільки вражені його стилем та відданністю розвитку карате, що визнали його інструктором високого рангу. Наступного року федерація зробила запит на реєстрацію назв всіх стилів, і Оцука зареєстрував назву ''вадо-рю''. У 1944 р. Оцука був призначений Головним інструктором з карате Японії.
 
==== [[ІссінГодзю-рю|Ґодзю-рю]]  ====
Стиль Годзю-рю було засновано у 1920-х роках майстром Тедзюн Міягі (1888-1953).
Це стиль окінавського карате, який заснував та назвав 15 січня 1956 р. [[Сімабуку Тацуо]] ({{lang-ja|島袋 龍夫:しまぶく たつお}}, 1908-1975) — учень Мотобу Тьокі. Карате ''іссін-рю'' поєднує карате ''сьорін-рю'', карате ''ґодзю-рю'' та ''кобудо''. Стиль ''іссін-рю'', хоча й не дуже популярний в Окінаві, розповсюдився у США та інших країнах морськими піхотинцями, які перебували на островах. Згодом, вже після смерті Сімабуку, з'явилося багато модифікацій цього стилю, які існують і дотепер.
 
==== КьокусінСіто-рю ====
Цей стиль було створено майстром Кенва Мабуні (1889-1952). Є одним з основних і найстаріших стилів карате. У порівнянні з Сьотокан, Сито-рю трохи ближче до старих окинавским стилей, що можна бачити при порівнянні ката.
Новий стиль карате, названий [[Кьокусін]] (цю назву також транслітерують як ''Кіокушин''), розробив у 1964&nbsp;р. [[Ояма Масутацу]] ({{lang-ja|大山 倍達:おおやま ますたつ}}, 1923-1994) (за народженням Чой Йонг-І <nowiki>{</nowiki>{{lang-en|Choi Yeong-Eui}}<nowiki>}</nowiki> з Кореї). Наголос у навчанні Кьокусін робився на справжньому дотику (контакті), фізичній стійкості та практичному застосуванні прийомів карате для самозахисту. Через зосередження на фізичних [[спаринг]]ах, що проводяться у повну силу, кьокусін часто називають ''[[карате зі справжнім дотиком (повним контактом)]]''. Багато інших організацій, що практикують карате, застосовують курси навчання, які походять з кьокусін карате.
 
=== Інші стилі ===
[[Федерація всіх організацій каратедо Японії]] (Вадокай) визнає чотири традиційних стилі карате:
 
==== Кьокусін ====
* [[Сьотокан|Сьотокан-рю]]
Новий стиль карате, названий [[Кіокушинкай|Кьокусін]] (цю назву також транслітерують як ''Кіокушин''), розробив у 1964&nbsp;р. [[Ояма Масутацу]] ({{lang-ja|大山 倍達:おおやま ますたつ}}, 1923-1994) (за народженням Чой Йонг-І <nowiki>{</nowiki>{{lang-en|Choi Yeong-Eui}}<nowiki>}</nowiki> з Кореї). НаголосАкцент у навчанні Кьокусін робився на справжньому дотику (контакті), фізичній стійкості та практичному застосуванні прийомів карате для самозахисту. Через зосередження на фізичних [[спаринг]]ах, що проводяться у повну силу, кьокусін часто називають ''[[карате зі справжнім дотиком (повним контактом)|карате з повним контактом]]''. Багато інших організацій, що практикують карате, застосовують курси навчання, які походять з кьокусін карате.
* [[Сіто-рю]]
* [[Ґодзю-рю]]
* [[Вадо-рю]]
 
Інші стилі не розглядаються обов'язково як «неправне» або «погане» карате, але лишень як такі, що не належать до традиційних шкіл. Крім того, у ''Всесвітній спілці організацій карате-до''<ref>{{cite web|url=http://www.wuko-karate.org/eng/rules/rules_kata.pdf|title=Rules of kata match|accessdate=2008-04-06|format=pdf|work=pp. 7-8|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080409080812/http://www.wuko-karate.org/eng/rules/rules_kata.pdf|archivedate=2008-04-09|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref> перераховано такі стилі як [[Ґодзю-рю]], [[Сіто-рю]], [[Сьотокан|Сьотокан-рю]], [[Вадо-рю]], [[Сьорін-рю]], [[Уеті-рю]], [[Кьокусінкай]] та [[Будокан]]. Багато шкіл можуть бути пов'язаними з цими традиційними стилями або перебувати під їх значним впливом.
 
==== [[Іссін-рю]]&nbsp; ====
Це стиль окінавського карате, який заснував та назвав 15 січня 1956&nbsp;р. [[Сімабуку Тацуо]] ({{lang-ja|島袋 龍夫:しまぶく たつお}}, 1908-1975)&nbsp;— учень Мотобу Тьокі. Карате ''іссін-рю'' поєднує карате ''сьорін-рю'', карате ''ґодзю-рю'' та ''кобудо''. Стиль ''іссін-рю'', хоча й не дуже популярний в Окінаві, розповсюдився у США та інших країнах морськими піхотинцями, які перебували на островах. Згодом, вже після смерті Сімабуку, з'явилося багато модифікацій цього стилю, які існують і дотепер.
 
=== Поза межами Японії ===
==== Корея ====
 
Вплив карате на корейські бойові мистецтва єне суперечливимвикликає черезсумнівів. минуліОскільки конфліктиКорея міжнаприкінці [[Корея|Кореєю]]XIX та Японією,першій зполовині яких найбільшXX вираженоюстоліть булазнаходилась японськапід [[Окупація Кореї Японією|окупаціяокупацією]] уна 20-му сторіччі. Підтой час цієїімпералістичної окупаціїЯпонії, багато хто з корейців переїхалиїздив на навчання та роботу до Японії<ref>{{cite web|url=http://www.japanfocus.org/products/details/2220|title=Legal Categories, Demographic Change and Japan’s Korean Residents in the Long Twentieth Century|accessdate=2008-04-06|last=Nozaki|first=Yoshiko|coauthors=Inokuchi, Hiromitsu; Kim, Tae-young|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070125052048/http://www.japanfocus.org/products/details/2220|archivedate=2007-01-25}} {{ref-en}}</ref>, де познайомилисязнайомилися з місцевимикарате. Однак варто зауважити, що і на території Японії, і на території Кореї заняття бойовими мистецтвами. Післядовгий відновленнячас незалежностібули нелегальними або напівлегальними, ва у Кореї булоіснували заснованой багатовласні традиції, найбільш шкілвиражені з бойовихяких мистецтвце акцент на великій кількості ударів ногами, жорсткість рухів та стрибкова техніка. ВониПісля булилегалізації заснованітренувать майстрамиз карате та до [[Капітуляція Японії|Капітуляції Японії]] у [[Друга світова війна|Другій Світовій війні]] корейські школи працювали під назвами Тансудо та Консудо. Після відновлення незалежності, якішколи навчалисябойових бойовиммистецтв мистецтвамКореї, на чолі яких стояли майстри, що навчались у Китаї, та Японії, тарозпочали самійпроцесс Кореїоб'єднання усіх існуючих стилей в один.
 
ДляМайстер прикладу, майстеркарате [[Чой Хон Хі|Чхве Хонг Хі]] ({{lang-ko|최홍희; 崔泓熙}}, 1918–2002)&nbsp;— визначна особистість в історії [[тхеквондо]]&nbsp;— навчався [[сьотокан]] карате у [[Фунакосі Ґітін]]а. КаратеТому булона важливоюпочатковому порівняльноюетапі моделлюзапозичив дляу першихнього засновниківметодологію тхеквондота піделементи часформальних формуваннякомплексів, цього мистецтва. Воноа наслідувалотакож систему [[Тхеквондо#Ступені та кольори поясів|кольорових поясів]]. таТакож деяківарто [[Ката|кати]]відзначити, зщо каратесимвол яктхеквондо, [[хйонг]]исосна, убуло тхеквондо.обрано Слідсаме відмітити,на щочесть технічноФунакосі сучасне(''Сьото [[тхеквондо]]у суттєвоперекладі відрізняєтьсяз відяпонської карате"сосна"''). Наприклад,Сучане тхеквондо, більшепісля покладаєтьсяпонад на70 прийомироків виконуванісамостійного ногамирозвитку, включаєсуттєво більшувідрізняється кількістьвід стрибківбудь-якого тастилю удари в ступнікарате.
 
==== Карате у Радянському Союзі ====
==== Радянський Союз та після його розпуску ====
 
Карате з'явилося у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському СоюзіСРСР]] в середині 60-х років під час [[Хрущов Микита Сергійович|хрущовської]] політики «потепління» (покращення міжнародних відносин),. колиТоді перші клуби з [[сьотокан]] карате з'явилися у московськихВищих університетах.{{Fact|date=Septemberнавчальних 2007}}закладах Москви, Києва, Харкова та інших великих міст, куди приїзджали іноземні студенти з Азії. Однак у 1973&nbsp;р. уряд заборонив карате разом з іншими іноземними бойовими мистецтвами та ухвалив лише радянське бойове мистецтво [[самбо]]. Школи карате почали переховуватися, утратили всі міжнародні контакти, почали неконтрольовано розвиватися та спотворюватися.{{Fact|date=September 2007}} У грудні 1978&nbsp;р. за неможливістю притлумлення таких неконтрольованих груп, Спорткомітет Радянського Союзу заснував Федерацію карате СРСР. Це була ексклюзивна, контрольована державою організація з правилами та методами, умисне несумісними з федераціями карате за кордоном.{{Fact|date=September 2007}} 17 Травня 1984&nbsp;р., радянська федерація карате була скасована і карате знову стало незаконним. У 1988&nbsp;р. практика карате знову законно відновилася, хоча й під жорстким контролем уряду. Незалежні школи карате відновили своє функціонування лишень після [[Союз Радянських Соціалістичних Республік#Розпуск СРСР|розпуску СРСР]] у 1991-1992&nbsp;рр. Після цього були сформовані національні федерації та почали проводитися національні турніри з оригінальних стилів карате.<ref>{{cite web|url=http://karate-shotokan.net/php/his.php|title=История каратэ шотокан|accessdate=2008-04-06|last=Щербаков|first=Владимир|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hf6qJKdY?url=http://karate-shotokan.net/php/his.php|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
 
==== Сполучені Штати Америки ====
==== Велика Британія ====
 
У 1950-х та 1960-х роках декілька японських майстрів карате почали викладати своє мистецтво у [[Велика Британія|Великій Британії]]. У 1965&nbsp;р. Судзукі Тацуо ({{lang-ja|鈴木 辰夫:すずき たつお}}, 1928–)<ref>{{cite web|url=http://www.wikf.com/|title=Professor Suzuki's Wado Internation Karate-Do Federation|accessdate=2008-04-06|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080319004100/http://www.wikf.com/|archivedate=2008-03-19|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref> почав навчати [[Вадо-рю]] в Лондоні. У 1966&nbsp;р. члени колишньої ''Британської федерації карате'' у співробітництві з [[Японська Асоціація Карате|ЯАК]] започаткували ''[[Спілка карате Великої Британії|Спілку карате Великої Британії]]'' (СКВБ) очолювану головним інструктором [[Канадзава Хірокадзу]] ({{lang-ja|金澤 弘和:かなざわ ひろかず}}, 1931–).<ref>{{cite web|url=http://www.karate-iask.com/page_08.htm|title=International Association of Shotokan Karate|accessdate=2008-04-06|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hf75M1SP?url=http://www.karate-iask.com/page_08.htm|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref> [[Еноеда Кейносуке]] ({{lang-ja|:えのえだ けいのすけ}}, 1935–2003) приїхав до Англії у той самий час, як і Канадзава, який навчав у додзьо в Ліверпулі. Канадзава залишив Велику Британію через 3 роки, а його практику продовжив Еноеда. Після смерті Еноеди у 2003&nbsp;р. головним інструктором СКВБ був обраний Енді Шеррі ({{lang-en|Andy Sherry}}). Незабаром від СКВБ відділилася нова асоціація ''[[ЯАК Англія]]''.[[Файл:Funakoshi Gichin.jpg|thumb|''Фунакосі Ґітін''&nbsp;— Засновник Сьотокан карате]]
 
== Стилі карате ==
На початку двадцятого століття було створено чотири стилі карате . Це [[Сьотокан|шотокан]], [[вадо-рю]], [[годзю-рю]] та [[сито-рю]] . Крім цих стилів в другій половині двадцятого століття було створена величезна кількість інших стилів карате , таких як [[кьокусін]], [[ашихара]], [[косики]], [[Кудо бойове мистецтво|кудо]], [[фудокан]] та інші .[[Файл:Funakoshi Gichin.jpg|thumb|''Фунакосі Ґітін''&nbsp;— Засновник Сьотокан карате]]
 
== Філософія ==
Важливість кіхону ({{lang-ja|基本:きほん}}) різна у різних стилях карате. Зазвичай, кіхон включає один прийом (або комбінацію прийомів), що повторюється цілою групою каратистів. Кіхон може також включати використання заданих рухів невеликими групами, у тому числі, парою каратистів.
 
=== Ката (ФормальнаФормальні вправакомплекси) ===
 
{{main|Ката}}
Ката включає тренування та демонстрацію фізичних принципів бою. Кату можна вважати послідовністю рухів карате, що відповідають різноманітним типам атаки та захисту за ідеальних умов.
 
КатиКата виникли, коли письменність в [[Окінава|Окінаві]] та [[Китай (цивілізація)|Китаї]] ще не була розповсюджена, тому регулярне вивчення кат було логічним шляхом збереження відповідноїта передачі інформації. Окремі рухи можуть мати різні [[Тлумачення (інтерпретування)|тлумачення]] або застосування для самозахисту. Навряд чи певний спосіб інтерпретації можна рахувати 'вірним' або 'невірним'. Натомість, те чи інше застосування може бути більш або менш корисним у справжньому поєдинку. Кати, що називаються однаково, можуть виконуватися з деякими відмінностями у різних стилях, у різних школах одного стилю, або навіть у різні часи в одного вчителя.
 
Існує багато типів кат. Певні кати (що різняться від школи до школи) використовують на всіх ступенях (рівнях) атестацій (іспитів, випробувань) на ''[[Кю]]'' та ''[[Дан (ступінь)|Дан]]и''.
670

редагувань