Сьо Току: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
правопис, стиль
 
Рядок 3:
 
== Життєпис ==
Походив з [[Рід Сьо|Першої династії Сьо]]. Другий син вана [[Сьо Тайкю]] та Міязато Акарі. Народився 1441 року. 1460 року після смерті батька успадкував трон, оскільки старший син Тайкю — Канахасі був сином доньки Госамару, який загинув внаслідок дій вана, а тому вважався ненадійним. 1461 року Сьо Току отрмиавотримав підтвердження статусу вана від мінського імператора.
 
Підтримував торгівлю, яка здійснювалася з Японією, Китаєм, Аюттхаєю, Малаккою, Кореєю. Втім основу складав китайський напрямок.
Рядок 11:
Втім походи спустошили державну скарбницю, яка знаходилося в складній ситуації після великих будівельних проектів Сьо Тайкю. Внаслідок цього в Сьо Току 1468 року вступив у конфлікт зі своїм першим міністром [[Сьо Ен|Канамару]]. Зрештою останній залишив посаду та віддалився у районі Утіма біля міста Нісіхара.
 
Сьо Току раптово помер 1469 року. Невдовзі Канамару підняв повстання, не дозволивши синам померлого сісти на трон. Його підтримала знать та духовенство, яке було невдоволене політикою Сьо Току. Більшість членів родини Току було страчено або вигнано з Окінави. Новим ваном було оголошенооголосили Канамару під ім'ям [[Сьо Ен]], що став засновником Другої династії Сьо.
 
== Джерела ==