Збагачуваність гравітаційними процесами: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
'''Визначення збагачуваності гравітаційними процесами''' виконується для всіх видів мінеральної сировини, де їх використання традиційне або принципово можливе. Задачі гравітаційних досліджень – оцінка збагачуваності даної сировини гравітаційними процесами, розробка раціональної технології збагачення та визначення якісно-кількісних показників розділення.
==Фракційний аналіз==
'''''Першим етапом''''' гравітаційних досліджень виконується [[фракційний аналіз]] сировини по [[клас крупності|класах крупності]]. Дані фракційного аналізу дозволяють зробити висновок про принципову можливість гравітаційного збагачення корисної копалини, дають уявлення про ступінь розкриття основних мінералів у різних класах крупності, а також використовуються для вибору початкової і кінцевої крупності збагачення, складання схеми досліджень збагачуваності, приблизного прогнозування показників гравітаційного збагачення. При використанні збагачення у важких середовищах або відсадки крупних класів ці дані служать основою для визначення параметрів процесу і розрахунку технологічних показників. Перед початком досліджень пробу корисної копалини доводять до крупності – 50 мм. Шкалу густини підбирають на основі інформації про мінеральний склад корисної копалини. Для одержання точних даних про можливий вихід та якість продуктів розділення готують 4 – 5 суспензій з інтервалом густини 100 – 150 кг/м<sup>3</sup>. При виконанні досліджень по збагаченню у важких середовищах або відсадки крупних класів дані фракційного аналізу досліджуваних класів крупності представляють у графічному вигляді. Графічна інтерпретація дає можливість мати уявлення про склад і вихід різних фракцій у продукти, вибрати оптимальну густину розділення, розрахувати можливі результати розділення. Графічна інтерпретація частіше за все виконується з використанням кривих Анрі-Рейнгарда (кривих збагачуваності), що будуються за даними фракційного аналізу.
==Гравітаційні дослідження на збагачуваність==
'''''Другий етап.''''' Проведення гравітаційних досліджень на збагачуваність виконують з використанням лабораторних важкосередовищних сепараторів, відсаджувальних машин, концентраційних столів, ґвинтових сепараторів.
Рядок 29:
'''''Для досліджень процесу гвинтової сепарації''''' використовують переважно тривиткові сепаратори діаметром 250 мм, які мають один відсікач у кінці жолоба. Продуктивність сепаратора 30 – 60 кг/год (на розсипах – до 100 кг/год). Див. [[Лабораторний гвинтовий сепаратор]].
==Розробка схеми гравітаційного збагачення==
Заключний етап досліджень гравітаційного збагачення – розробка технологічної схеми. Перш за все за результатами фракційного аналізу визначають доцільність застосування гравітаційного збагачення. Якщо гравітаційне збагачення доцільне проводять збагачення у важкій суспензії з метою уточнення крупності збагачуваного матеріалу та граничної густини розділення. При переробці руд збагачення у важкій суспензії застосовують для попереднього відділення відвальних відходів, при переробці вугілля – для отримання кінцевих продуктів. Для збагачення у важких суспензіях використовують пробу масою не менше 50 кг.
Пробу матеріалу крупністю до 12 мм піддають відсадці з метою уточнення її режимних параметрів (режим пульсацій, витрати підрешітної і транспортної води, необхідність штучної постелі).
Якщо в схемі передбачається застосування ґвинтової сепарації, то вона найчастіше використовується для попередньої концентрації та кондиціонування продукту перед послідовними операціями. Концентрат ґвинтової сепарації перечищають на концентраційних столах, де досягається більш висока ефективність. Відходи ґвинтової сепарації або безпосередньо направляють у відвал, або після перечищення.
В результаті виконання досліджень визначають якісно-кількісні показники продуктів гравітаційного збагачення, проводять мінералогічне вивчення отриманих продуктів, прослідковують поведінку кожного класу крупності в окремих операціях.
При експериментальному відпрацьовуванні технології на конкретній руді підбирають крупність дроблення або подрібнення, компонування обладнання, технологічні режими, розподіл потоків (виходи промпродуктів), необхідне число перечисних і контрольних операцій.
== Див. також ==
| |||