Боротьба Лісімаха із західнопонтійськими містами: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 14:
Повстання почалось влітку 313 р. до н. е. з вигнання македонських гарнізонів, котрі було слабі та/або не мали бажання чинити серйозний опір. Лісімах швидко відреагував та з'явився з військом у Причорномор'ї, при цьому його супротивники не змогли або не стали виставляти об'єднану армію і зачинились за стінами своїх міст.
Першим Лісімах обложив [[Варна|Одессос]] (найпівнічніша серед грецьких колоній на
== Облога Каллатіса та супутні події ==
Рядок 24:
Ймовірно, Каллатіс зміг отримати значну фінансову допомогу від Антигона — таке припускають на підставі виявленого у [[Мерешешть|Мерешешті]] скарбу, який містив велику кількість [[статер]]ів, карбованих між серединою 320-х та 310-м роком до н. е. в містах Малої Азії та [[Фінікія|Фінікії]]. Як наслідок, Лісімах не зміг узяти місто до того моменту, коли у 312 р. до н. е. (ймовірно, влітку) до Фракії не переправився з Малої Азії полководець Антигона Павсаній.
Залишивши під Каллатісом облоговий загін, Лісімах рушив назустріч новому ворогу, при цьому цар фракійців ([[Одриське царство|одрисів]]) [[Севт III]] спробував зупинити його на перевалі через відроги Гема (Старої Планини). У тривалій битві Лісімах втратив чимало воїнів, проте зміг нанести ворогу поразку, після чого вирушив далі назустріч Павсанію. Військо останнього після переходу отаборилось у важкодоступній місцевості, де було
Хоча до завершення третьої війни діадохів Антигон більше не надсилав війська до Фракії (до того ж [[Візантій]], який контролював північну із [[Чорноморські протоки|Чорноморських проток]], відмовився вступити із ним у союз), проте він, ймовірно, продовжував надавати допомогу Каллатісу. Останній не піддався Лісімаху до укладення у 311 р. до н. е. миру між діадохами, котрий, зокрема, передбачав надання грецьким містам свободи.
| |||