Відмінності між версіями «Скандинавський півострів»

м
нема опису редагування
м
}}
 
'''Скандинавський півострів'''&nbsp;— [[півострів]], розміщений ву [[Північно-Західна Європа|північно-західній частині Європи]]. На ньому розташовані [[Норвегія]], [[Швеція]] і частина [[Фінляндія|Фінляндії]] ([[Кілпісярві]])<ref>[http://www.helsinki.fi/kilpis/Muut/esite_eng.pdf Kilpisjärvi biological station]</ref>.
 
== Географія ==
 
Скандинавський півострів є найбільшим ву Європі. Має 1, 850 км довжини, а такожта приблизно 370-805 км ширини.
 
[[Скандинавські гори]] є [[державний кордон|кордоном]] між Норвегією і Швецією. Півострів омиває декілька водойм, ва тому числісаме:
 
* [[Балтійське море]] (у тому числі [[Ботнічна затока]]) на сході, яке має [[Аландські острови]] (між [[Швеція|Швецією]]<ref name="swedishgeo">[http://www.lysator.liu.se/nordic/scn/faq72.html Nordic FAQ] Geography of Sweden</ref> і [[Фінляндія|Фінляндією]]), і [[острів]] [[Готланд]];
* [[Північне море]] (в тому числі протоки [[Каттегат]], [[Скагеррак]] і [[СкагерракЕресунн]]) на заході і південному- заході;
* [[Норвезьке море]] на заході;
* [[Баренцеве море]] на півночі.
 
Найвища точка [[Гальхепігген]] (територія Норвегії) має висоту 2469 м. ЦіУ гориСкандинавських такожгорах маютьрозташований найбільший [[льодовик]] материкової Європи, [[Йостедалсбрин]]. Приблизно чверть півострова лежить на північ від [[Північне Полярне коло|Полярного кола]], найпівнічнішою точкою є мис [[Нордкин]]. Клімат півострова варіюється від субарктичного до помірного морського на півдні і південному заході<ref name="arclimate">[http://www.utexas.edu/depts/grg/kimmel/GRG301K/grg301kkoppen.html Glossary of American climate terminology in terms of Köppens classification]</ref>.
 
Приблизно чверть півострова лежить на північ від [[Північне Полярне коло|Полярного кола]], найпівнічнішою точкою є мис [[Нордкин]]. Клімат півострова варіює від [[Субарктичний клімат|субарктичного]] до [[Помірний кліматичний пояс|помірного]] морського на півдні і південному заході<ref name="arclimate">[http://www.utexas.edu/depts/grg/kimmel/GRG301K/grg301kkoppen.html Glossary of American climate terminology in terms of Köppens classification]</ref>.
На півострові багато [[озеро|озер]], більшість з яких має льодовикове походження. Найбільші озера&nbsp;— [[Венерн]] (5650 км²), [[Веттерн]] (1900 км²) і [[Меларен]] (1140 км²). [[Річка|Річок]] також багато. Річки, що беруть початок на західних схилах гір, повноводні, але мають незначну довжину. Річки, що беруть початок на східних схилах гір, значно довші. Найбільші річки&nbsp;— [[Гломма]] (611 км), [[Турнеельвен]] (510 км), [[Умеельвен]] (467 км), [[Онгерманельвен]] (460 км), [[Кларельвен]] (460 км), [[Каліксельвен]] (450 км), [[Лулеельвен]] (450 км), [[Індальсельвен]] (420 км), [[Шеллефтеельвен]] (410 км).
 
На півострові багато [[озеро|озер]], більшість з яких має льодовикове походження. Найбільші озера&nbsp;— [[Венерн]] (56505 650 км²), [[Веттерн]] (19001 900 км²) і [[Меларен]] (11401 140 км²). [[Річка|Річок]] також багато. Річки, що беруть початок на західних схилах гір, повноводні, але мають незначну довжину. Річки, що беруть початокпочинаються на східних схилах гір, значно довші. Найбільші річки&nbsp;— [[Гломма]] (611 км), [[Турнеельвен]] (510 км), [[Умеельвен]] (467 км), [[Онгерманельвен]] (460 км), [[Кларельвен]] (460 км), [[Каліксельвен]] (450 км), [[Лулеельвен]] (450 км), [[Індальсельвен]] (420 км), [[Шеллефтеельвен]] (410 км).
Цей регіон багатий на деревину, [[залізо]] та [[мідь]], має файні [[ґрунт]]и на півдні Швеції. Великі поклади [[нафта|нафти]] та [[природний газ|природного газу]] були знайдені біля узбережжя Норвегії на [[шельф]]і Північного моря і [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]].
 
Цей регіонРегіон багатий на деревину, [[залізо]] та [[мідь]], має файні [[ґрунт]]и на півдні Швеції. Великі поклади [[нафта|нафти]] та [[природний газ|природного газу]] були знайдені біля узбережжя Норвегії на [[шельф]]і Північного моря і [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]].
 
Значна частина населення зосереджена в південній частині півострова. [[Стокгольм]], [[Гетеборг]] та [[Мальме]] в Швеції і [[Осло]], [[Берген]] та [[Тронгейм]] в Норвегії є найбільшими містами<ref name="factmonster">{{cite web|title=Scandinavia|work=FactMonster.com|url=http://www.factmonster.com/ce6/world/A0843871.html|accessdate=2004-03-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZYahcy3?url=http://www.factmonster.com/encyclopedia/world/scandinavia.html|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>.
== Геологія ==
 
Скандинавський півострів знаходитьсярозташований на [[Балтійський щит|Балтійському щиті]], стабільній і великій ділянці земної кори, сформованоїсформованій дуже давніми, кристалізованими [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічними породами]]. Більшість ґрунтів, що покривали півострів, були зметенізнесені льодовиком під час заледеніння[[Заледеніння|зледеніння]], особливо в північній частині, де щит знаходитьсязалягає ближче до поверхні. ЯкЧерез наслідокзледеніння, цьогогірський очищення, висотірельєф і клімату,несприятливий клімат дуже невелика частина землітериторії придатна під оранкуорні землі (3 % в Норвегії)<ref name="Hobbs">Hobbs, Joseph J. and Salter, Christopher L.''Essentials Of World Regional Geography'',p. 108.Thomson Brooks/Cole.2005.ISBN 0-534-46600-1</ref> . Льодовик також поглибив річкові долини, які були затоплені морем, коли крига розтанула, створюючи [[фіорд]]и. На півдні льодовик залишив величезні осадочні відкладення, створюючи дуже хаотичний ландшафт<ref name="Ostergren">Ostergren, Robert C., Rice, John G. ''The Europeans''. Guilford Press. 2004.ISBN 0-89862-272-7</ref>.
 
Льодовик поглибив річкові долини, які після танення льодовика були затоплені морем, створивши [[фіорд]]и. На півдні льодовик залишив багато осадових відкладів, створюючи дуже хаотичний ландшафт<ref name="Ostergren">Ostergren, Robert C., Rice, John G. ''The Europeans''. Guilford Press. 2004.ISBN 0-89862-272-7</ref>.
 
Хоча Балтійський щит, в основному, є стабільним і стійким до впливу інших сусідніх [[Тектоніка|тектонічних утворень]], алеоднак під вагою близькомайже чотирьох кілометровогочотирикілометрового льодовика місцевість зазнала зануренняопускання. Коли крижаний покрив зник, щит зазнав підняття, і ця тенденція, яка продовжуєтьсязберігається і по цей деньдосі зі швидкістю приблизно 1 метрм у сторіччя<ref name="Ostergren" />. Зворотній процес занурення, який є компенсацією цього підняття, спостерігаєтьсяпростежується зу [[Нідерланди|ГолландієюГолландії]] та [[Данія|ДанієюДанії]].
 
== Населення ==
 
Перша зареєстрована присутністьнаявність людей ву південній частині півострова і в Данії починається зсягає 12 000 років тому<ref name="Tilley">Tilley, Christopher Y. ''Ethnography of the Neolithic: Early Prehistoric Societies in Southern Scandinavia'', p. 9, Cambridge University Press. 2003. ISBN 0-521-56821-8</ref>. Після тоготанення якльодовика льодовикклімат став зтанувтеплішим, кліматщо дозволивдало біомізмогу [[Біом|біому]] тундри зайнятипоширитися на цю нішутериторію, що своєю чергою привабило мисливців на оленів. КліматУнаслідок теплівпоступового поступово,потепління спочаткупочали призвіврости до[[Хвойний ростуліс|хвойні багаторічних деревліси]], а потімзгодом і [[листяніМішаний лісиліс|листянихмішані]] лісівта [[листяні ліси]], іде оселялися великихвеликі [[ссавці]]в на кшталт [[зубр]]ів. Групи мисливців-рибалок-збирачів почали жити в районі з [[мезоліт]]у (82008 200&nbsp;р.років тому), до появи сільського господарства за часів [[неоліт]]у (32003 200&nbsp;р.років тому).
 
Північна і центральна частини півострова, частково заселені представниками народу [[Саами]], яких часто називають "лопарі", або "лапландці". У найраніші зареєстровані часи вони займали арктичні і субарктічні регіони, а також центральну частину півострова, до [[Даларна (провинція)|Даларна]], Швеція. Вони говорять [[Саамські мови|саамською мовою]], що є не-[[Індоєвропейські мови|індо-європейською]], а мовою з [[Угро-фінські мови|фінно-угорської сім'ї]], і пов'язана з [[фінська мова|фінською]] і [[естонська мова|естонською]]. Інші мешканці півострова, відповідно до записів з дев'ятого століття [[норвежці]] на західному узбережжі Норвегії, [[данці]] в теперішній південній та західній Швеції та південно-східній Норвегії, [[свеї]] в регіоні навколо [[Меларен]], а також на значній частині східного узбережжя Швеції та [[гьоти]] в [[Вестергьоланді]] і [[Естергьотланд]]і. Ці народи говорили на тісно пов'язаних діалектах індо-європейських мов, [[давньонорвезька мова|давньонорвезькою]]. Хоча політичні кордони зазнали зміни ці народи, як і раніше, є домінуючими на півострові на початку 21-го століття<ref name=" Sawyer">{{cite book|author=Sawyer, Bridget and Peter|title=Medieval Scandinavia: from conversion to Reformation, circa 800-1500|year=1993|isbn=0816617384|publisher=University of Minnesota Press }}</ref>.
 
== Політичне становлення ==
 
Попри те, що країни Північної Європи мають більш ніжпонад 1000-річнулітню історію як окремі політичні утворення, міжнародні кордони були утворені пізно і мали тривале становлення. До середини 17 століття, Швеція отримала вихід на Каттегат і контроль над південноюпівнічною частиною Балтійського узбережжя. Шведсько-норвезький кордон було остаточно узгоджено і маркіроване удемарковано 1751 року. Фінсько-норвезький кордон на півострові було створено після тривалих переговорів у 1809 року, і спільні норвезько-російські округи не мали розподілу до 1826. Морський фінсько-норвезький кордон на Баренцевому морі було узгоджено в 1920, але Фінляндія поступилася цією територію [[Росія|Росії]] в 1944<ref name="Sømme">{{cite book|author=Sømme, Axel (Ed.) |title=The Geography of Norden|location=Oslo | publisher=Den Norske nasjonalkommittee for geographi|year=1961|id=ISBN none}}</ref>.
 
Данія, Швеція та Росія політично домінували на півострові протягом багатьох століть, Фінляндія та Норвегія отримали повну незалежність у 20-му столітті.
969

редагувань