Метааналіз: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Alessot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Alessot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{У роботі}}
'''Метааналіз''' - це статистичний аналіз, який поєднує результати багатьох наукових досліджень. Метааналіз може бути виконаний, коли існує кілька наукових досліджень, що стосуються одного і того ж питання у кожному окремому дослідженні, і описані результати дослідження, які, як очікується, мають певний ступінь помилки. Метою цього є використання статистичних підходів для отримання об'єднаної оцінки, найближчої до невідомої загальної істини, заснованої на тому, як сприймається ця помилка.
Існуючі методи метааналізу дають середньозважену оцінку від результатів окремих досліджень, і відрізняються способом розподілу цих ваг, а також способом, яким обчислюється невизначеність навколо створеної таким чином оцінки. На додаток до оцінки невідомої загальної істини, метааналіз має здатність протиставляти результати різних досліджень та визначати закономірності між результатами дослідження, джерела розбіжностей між цими результатами чи інші цікаві взаємозв'язки, які можуть з’явитися у контексті кількох досліджень.<ref>Greenland S, O' Rourke K: Meta-Analysis. Page 652 in Modern Epidemiology, 3rd ed. Edited by Rothman KJ, Greenland S, Lash T. Lippincott Williams and Wilkins; 2008.</ref>
Ключовою перевагою такого підходу є агрегування інформації, що призводить до вищої [[Статистична потужність|статистичної потужності]] та більш надійної оцінку, ніж це можливо за результатами будь-якого окремого дослідження. Однак, виконуючи метааналіз, дослідник вимушений робити вибір, який може вплинути на результати, включаючи рішення про пошук досліджень, підбір досліджень на основі набору об'єктивних критеріїв, розгляд неповних даних, аналіз даних та врахування або неврахування [[Упередження публікації|упередженності публікації]].<ref>{{cite journal|vauthors=Walker E, Hernandez AV, Kattan MW|year=2008|title=Meta-analysis: Its strengths and limitations|url=|journal=Cleve Clin J Med|volume=75|issue=6|pages=431–9|doi=10.3949/ccjm.75.6.431|pmid=18595551}}</ref> Судження, зроблені при виконанні мета-аналізу, можуть вплинути на результати. Наприклад, Ванус та його колеги вивчили чотири пари метааналізів на чотири теми (а) взаємозв'язок між виконанням роботи та задоволенням, (б) реалістичні попередні перегляди роботи, (в) співвідношення конфлікту ролей та неоднозначності та (г) завдання взаємозв'язку задоволення та прогулів, і проілюструвало, як різні виклики суджень, зроблені дослідниками, давали різні результати.<ref>{{Cite journal|last=Wanous|first=John P.|last2=Sullivan|first2=Sherry E.|last3=Malinak|first3=Joyce|date=1989|title=The role of judgment calls in meta-analysis.|journal=Journal of Applied Psychology|volume=74|issue=2|pages=259–264|doi=10.1037/0021-9010.74.2.259|issn=0021-9010}}</ref>
Метааналізи часто, але не завжди, є важливими складовими процедури [[Систематичний огляд|систематичного огляду]]. Наприклад, метааналіз може бути проведений на кількох клінічних випробуваннях медикаментозного лікування, щоб досягти кращого розуміння того, наскільки добре працює лікування. Тут зручно дотримуватися термінології, що використовується [[Кокранівська співпраця|Кокранівською співпрацею]],<ref>{{cite web|url=http://www.cochrane.org/glossary/|title=Glossary at Cochrane Collaboration|website=cochrane.org}}</ref> і використовувати "метааналіз" для позначення статистичних методів поєднання доказів, залишаючи інші аспекти "синтезу дослідження" або "синтезу доказів", таких як поєднання інформації з якісних досліджень, для більш загального контексту систематичних оглядів . Метааналіз - це вторинне джерело.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=c69EDwAAQBAJ&pg=PA36
|title=Research Methods for the Behavioral Sciences
|last=Gravetter
|first=Frederick J.
|last2=Forzano
|first2=Lori-Ann B.
|date=2018-01-01
|publisher=Cengage Learning
|location=
|page=36
|language=en
|isbn=9781337613316
|quote=Some examples of secondary sources are (1) books and textbooks in which the author describes and summarizes past research, (2) review articles or meta-analyses...
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=K35ZDwAAQBAJ&pg=PT84
|title=Research Methods, Statistics, and Applications
|last=Adams
|first=Kathrynn A.
|last2=Lawrence
|first2=Eva K.
|date=2018-02-02
|publisher=SAGE Publications
|location=
|pages=
|language=en
|isbn=9781506350462
|quote=The most common types of secondary sources found in academic journals are literature reviews and meta-analyses.
}}</ref>
| |||