Жан I (герцог Брабанту): відмінності між версіями

Втім головним завданням було підкорення Лімбурзького герцогства. Його головним противником виступив Зігфрід II Вестербурзький, архієпископ Кельна, що об'єднався в 1288 році з Рено I Гельдернським і Гі де Дамп'єром, графом Фландрії. Натомість герцог Брабанту уклав союз з графствами Голландія, Юліх і Берг. після цього спровокував повстання в Кельні проти архієпископа Зігфріда[[Зиґфрід фон Вестербург|Зиґфріда]]. Лише слідом за цим Жан I на чолі брабантських, клевських, юліхських, льєзьких загонів почав похід проти Кельнського архієпископа. Невдовзі до нього приєдналися кельнські городяни і селяни Берзького графства. 5 червня 1288 року відбулася вирішальна битва біля замку Воррінген, в якій перемогу здобувгерцог Брабанту. Архієпископ Зігфрід і Рено Гельдернський потрапили в полон, Генріх VI, граф Люксембургу, загинув разом з братами. В результаті Жан I став герцогом Лімбургу. Невдовзі остаточно ліквідував самостійний статус цього герцогства, приєднавши його до Брабанту. Рено I Гельдернський 15 жовтня 1289 року було змушений відмовитися від прав на Лімбург.