Зяблівське озеро: відмінності між версіями

озеро в Україні
Вилучено вміст Додано вміст
Лапчук (обговорення | внесок)
Створено шляхом перекладу сторінки «Зябловское озеро»
(Немає відмінностей)

Версія за 08:28, 8 липня 2020

Зяблівського озеро або Касирське озеро (укр. Зябловське озеро - озеро, розташоване на півночі коси Арабатська стрілка (частина Кримського півострова), на території Генічеського району Херсонської області України. Площа - 0,84 км[1]. Тип загальної мінералізації - солоне. Походження - лиманове. Група гідрологічного режиму - безстічне.

Зяблівське озеро
46°03′06″ пн. ш. 34°49′30″ сх. д. / 46.051666670027778139° пн. ш. 34.8250000000277780° сх. д. / 46.051666670027778139; 34.8250000000277780Координати: 46°03′06″ пн. ш. 34°49′30″ сх. д. / 46.051666670027778139° пн. ш. 34.8250000000277780° сх. д. / 46.051666670027778139; 34.8250000000277780
Розташування
Країна  Україна
Геологічні дані
Розміри
Ширина 0,6  км
Вода
Басейн
Інше
Geonames 7047163
Зяблівське озеро. Карта розташування: Україна
Зяблівське озеро
Зяблівське озеро (Україна)
Мапа

Географія

Входить до Генічеської (Чонгаро-Арабатська) групи озер. Довжина - 3 км. Ширина найбільша - 0,6 км. Глибина найбільша - 0,5 м. Найближчі населені пунктиː села Генічеська Гірка і Щасливцеве, розташовані на схід від озера.

Озеро має довгасту форму витягнуту з півночі на південь. Розташоване на півночі коси Арабатська стрілка та відокремлено від Азовського моря перешийком, де розташована забудова сіл Генічеська Гірка і Щасливцеве, а також заболочена низовина. Розділене земельним насипом, який розділяє водойму на дві частиниː північна і південна, також кілька дрібних водойм. Крайня північна частина озера пересихає в посушливий сезон. Річки не впадають. Береги пологі, за винятком східного (за винятком північного краю) і південно-східних берегових ліній - обривисті з пляжами, висотою 2 м. На південний схід від озера розташовані солончаки й артезіанський колодязь.

Рівень води в озері на 1-1,5 м нижче рівня затоки Сиваш, з яким з'єднано каналом для поповнення води. Глибина навесні 0,3-0,7 м, влітку - 0,1-0,3 м. Середньорічна кількість опадів - 350-400 мм. Основне джерело живлення - змішане - поверхневі (води Сиваша) і підземні (Причорноморського артезіанського басейну, біля берегів обривів) води, донними джерелами, а також прісними водами з самовиливних артезіанських свердловин. Солоність води в літній час 22-26%, в розчинених солях переважають кухонна сіль, яка зазвичай осідає в кінці літа. Донні відкладення - сірі щільні мули потужністю до 1,5-3 м. Інтенсивно заростають вищою водною рослинністю на ділянках, куди надходять води з артезіанських свердловин, водорості ж зазвичай розвинені біля виходів підземних вод.

Примітки

Джерела

  • ДНВП Картографія. Атлас Криму, 2004 р
  • ДНВП Картографія. Атлас географії України, 2003 р
  • Аркуш карти L-36-70 Геническ. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  • Ресурси поверхневих вод СРСР. Том 6: Україна і Молдова. Випуск 4: Крим. Під. ред. М. М. Айзенберга і М. С. Каганера. - Л. Гидрометеоиздат. 1966. 274 с.