Вікіпедія

Клинопис: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shynkar (обговорення | внесок)
102 504 редагування
оформлення
Рядок 9:
| дочірні_системи = нема<br/>вплинув на форму [[Угаритське письмо|уґаритського алфавіту]]<br/>вплинув на форму [[Давньоперський клинопис|давньоперського клинопису]]
| напрям = зліва направо
| Юнікод = {{ublist |class=nowrap |[http://www.unicode.org/charts/PDF/U12000.pdf U+12000–U+123FF] {{smaller|клинопис}} |[http://www.unicode.org/charts/PDF/U12400.pdf U+12400–U+1247F] {{smaller|клинописні цифри та розділові знаки}} |[http://www.unicode.org/charts/PDF/U12480.pdf U+12480–U+1254F] {{smaller|клинопис Давньодинастичного часу}}}}
}}
 
Рядок 15:
 
== Історія ==
Система клинопису була у використанні понад 35 століть, пройшла через кілька стадій еволюції, від 34-го століття до н.&nbsp;е. до 1-го століття нашої ери. Він був повністю замінений [[алфавіт|алфавітним письмом]] під час [[рим|римської епохи]] і з початку 1-го ст. н. &nbsp;е. у світі не використовується жодної клинописної системи. Останній відомий клинописний напис, &nbsp;— астрономічний текст, &nbsp;— було написано у 75 році н. е<ref>Marckham Geller, "The Last Wedge, " ''Zeitschrift für Assyriologie und vorderasiatische Archäologie'' 86 (1997): 43–95. http://www.degruyter.com/view/j/zava.1997.87.issue-1/zava.1997.87.1.43/zava.1997.87.1.43.xml</ref>. Лише в 19 столітті клинопис було [[криптоаналіз|розшифровано]] (див.[[ассиріологія]]). Успішне завершення [[криптоаналіз|розшифровки]] датується 1857 роком.
Система складається з поєднання знаків для слів і складових знаків.
 
Рядок 26:
Етап '''2''' показує, як обертається піктограма, яка написана близько 2800&nbsp;р. до н.&nbsp;е.
 
Етап '''3''' показує, [[знак]] у [[архаїчний|архаїчному]] монументальному написі, від бл. 2600 до н.&nbsp;е.
 
'''4'''-та стадія є знаком, який написано в глині, сучасником етапу 3.
Рядок 32:
Етап '''5''' являє знак кінця III тисячоліття.
 
Етап '''6''' являє [[ассирія|староассирійський]] знак на початку II тисячоліття, прийнятий в [[хетський клинопис|хеттському клинописі]].
 
Етап '''7''' є спрощений знак, написаний в [[Ассирія|ассирійській]] книзі на початку першого тисячоліття, і до зникнення знака.
 
Письмо у своєму розвитку пройшло три послідовні стадії: [[Піктограма|піктограму]], [[Ідеограма|ідеограму]] та [[Фонетична писемність|фонограму]] (в Месопотамії використовувалася [[складова писемність|складова фонетична писемність]]&nbsp;— окремі символи відповідали [[склад (мовознавство)|складам]] [[слово|слова]]). Спершу клинописне письмо було дуже громіздким, налічувало близько 2000 знаків. Поступово [[вавилон]]ці та [[ассирія|ассирійці]] зменшили кількість знаків до 350–400350—400. До того ж, окремі клинописні ідеограми слугували детермінативами, тобто вказували як слід читати й розуміти сусідні знаки. В епоху Середньовавилонського царства клинопис став міжнародним дипломатичним письмом на [[Близький Схід|Близькому Сході]], його використовували навіть [[єгипет]]ські чиновники. Тому [[Месопотамія|месопотамський]] клинопис іноді образно називають «латиницею Стародавнього Сходу». Проте з останньої третини ІІ тис. до н.&nbsp;е. клинопис почали витісняти стародавні [[алфавіт]]иалфавіти. Ассиріологи вважають, що клинописне письмо поступилося місцем алфавітному не стільки тому, що останнє простіше і зручніше, скільки у наслідок поширення на Близькому Сході [[Арамейська мова|арамейської мови]].
 
На початку І тис. до н.&nbsp;е. у Месопотамії глиняні таблички змінюються дерев'яними, вкритими воском ([[ВіскВоскова табличка|воскомцери]].)<ref>http://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?assetId=108327001&objectId=368919&partId=1 Британський музей. Воскова табличка (цера) з клинописними знаками.</ref>. Такі дерев'яні таблички потім зброшуровували в [[Книга|книги]]&nbsp;— ширми за допомогою шнурка. Користуватися такими «книгами» було зручніше, ніж важкими і крихкими глиняними табличками. Іноді клинописні знаки наносилися чорнилом на вологу глину<ref>http://oracc.museum.upenn.edu/nimrud/ancientkalhu/thewritings/cuneiformonothermedia/index.html</ref><ref>http://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?assetId=106527001&objectId=282816&partId=1</ref>.
 
== [[Криптоаналіз|Дешифрування]] клинопису ==
[[Файл:Taylor Prism-3.jpg|міні|ліворуч|200пкс| Циліндр<ref>[http://undiasd.archives.gov.ua/doc/konferenciji/21-22_05_2015/presentations/levchenko.pdf Л.&nbsp;Л. &nbsp;Левченко. "«НАРОДЖЕННЯ АРХІВІВ І ПРОФЕСІЇ АРХІВІСТА: середина IV –&nbsp;— середина I тисячоліття до н.&nbsp;е., Месопотамія"». Виступ на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Архіви –«Архіви&nbsp;— наука -&nbsp;— суспільство: шляхи взаємодії”взаємодії» (21–22 травня 2015 р)]</ref> Тейлора з [[Ніневія|Ніневії]]]]
 
Старомесопотамські писемні джерела «заговорили» з істориками лише у [[XIX ст.|XIX столітті]]. Ключ до [[Криптоаналіз|дешифрування]] клинописного письма на початку [[XIX ст.]] винайшов вчитель німецького ліцею [[Георг Фрідріх Гротефенд|Георг Гротефенд]]. Йому вдалось прочитати короткий напис, зроблений на колоні царського палацу в [[Персеполь|Персеполі]] трьома мовами: староперсидською, еламською і вавилонською. Зусиллями Георга Гротенфенда було встановлено 9 знаків, але в його відкриття ніхто не повірив, навіть не надрукували його працю. Тому клинопис був остаточно [[криптоаналіз|дешифрований]] лише в середині XIX&nbsp;ст. норвежцем [[Крістіан Лассен|К. Лассеном]], французом [[Ежен Бюрнуф|Е. Бюрнуфом]], та англійцем [[Роулінсон, Генрі|Г. Роулінсом]]. Ці вченні скористались сенсаційною знахідкою [[Роулінсон, Генрі|Г. Роулінса]]&nbsp;— [[Бегістунський напис|Бехістунським написом]], якого було викарбувано на прямовисній Бехистунській скелі в іранській долині за наказом царя [[Дарій І|Дарія І]]. Після, спеціально влаштованих, під наглядом комісії з [[Британська академія|Британської Академії наук]], перекладів було визнано, що ассиріологам дійсно вдалося перекласти текст [[Тіглатпаласар І|Тіглатпаласара І]]. Таким чином, [[1857]] вважають роком народження&nbsp;— [[ассиріологія|ассиріології]]. Клинопис являв собою низку клиноподібних умовних знаків, які передавали значення відповідних зображень.
Рядок 48:
 
== Використання клинопису ==
До середини 3 тис. до н.&nbsp;е. клинопис, що використовувався щонайменше для [[шумер]]ської й [[аккад]]скої мов, розвинувся у більш-менш стабільну словесно-[[Склад (мовознавство)|складову]] систему, що включала близько 600 знаків, для яких була характерна як [[поліфонія]], так і [[омофони]]. Протягом наступний століть усі 600 знаків ніколи не використовувалися одночасно в одному місці, і в певному сенсі подальша історія клинопису&nbsp;— це історія вибору форм [[знак]]івзнаків і їх значень, залежно від часу, місця і жанру, з додаванням деяких значень і невикористанням багатьох інших, спрощенням окремих знаків і формуванням характерних місцевих форм письма. Запис мови клинописом міг відбуватись як і з використанням багатьох логограм (тобто система була лого-силабічною), так і з використанням майже самих тільки силабограм (з дуже малою кількістю логограм) (тобто система була майже складовою). Прикладом майже складової клинописної системи є еламський клинопис.
 
Слідом за поширенням по [[Західна Азія|Передній Азії]] шумеро-аккадської культури повсюдно став поширюватися й клинопис. У першу чергу разом з аккадською мовою, але поступово пристосовуючись і для місцевих мов. Від деяких мов нам відомі лише окремі [[глоси]], [[імена власні]] або ізольовані тексти ([[касити|каситської]], [[амореї|аморейської]], [[амарнсько-ханаанська мова|амарнсько-ханаанської]], [[хатті|хаттської]]) мов. Відомі лише 4 мови, які пристосували і систематично використовували клинопис для великої частини текстів: [[хетти|хетська]], [[елам]]ська, [[хурити|хурритська]] й [[урарту|урартська]]. Окрім того, клинописними за формою, але функціонально відмінними є [[давньоперський клинопис]] та [[Угаритське письмо|угаритський алфавіт]].
 
* [[Еламський клинопис]] (2500–3312500—331&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.)
* [[Хуритський клинопис]] (2000-XII/XI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.)
* [[Хеттський клинопис]] (XVII–XIIIXVII—XIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.)
* [[Урартський клинопис]] (830–650830—650&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.)
 
<gallery widths="200px" heights="200px">
Рядок 66:
 
== Таблиця складів ==
В таблиці показано склади ПГ і ГП (П &nbsp;— приголосний, Г &nbsp;— голосний). Складові знаки, що використовувалися в шумерській мові, розрізняли 16 приголосних<ref>Daniel A Foxvog, "«Introduction to Sumerian grammar"»; ст. 16 &nbsp;— 22; ст. 16 &nbsp;— 17 (складові знаки шумерського письма) https://web.archive.org/web/20160219122313/http://www.anelanguages.com/SumerianGrammarFoxvog.pdf</ref><ref>"«A descriptive grammar of Sumerian"»; ст. 31 &nbsp;— 57 https://web.archive.org/web/20160219123652/https://openaccess.leidenuniv.nl/bitstream/handle/1887/16107/Binnenwerk-jagersma.pdf</ref>:
: ''b, d, g, g̃, ḫ, k, l, m, n, p, r, ř, s, š, t, z''.
Також були знаки для чотирьох голосних:
: ''a, e, i, u''.
 
<div class="center Unicode">
Рядок 77:
|-
|
|| ''a'' 𒀀,<br />
''á'' 𒀉
|| ''e'' 𒂊,<br />
''é'' 𒂍
|| ''i'' 𒄿,<br />
''í''=IÁ 𒐊
|| ''u'' 𒌋,<br />
''ú'' 𒌑,<br />
''ù'' 𒅇
|-
| b-
|| ''ba'' 𒁀,<br />
''bá''=PA 𒉺,<br />
''bà''=EŠ 𒂠
|| ''be''=BAD 𒁁,<br />
''bé''=BI 𒁉,<br />
''bè''=NI 𒉌
|| ''bi'' 𒁉,<br />
''bí''=NE 𒉈,<br />
''bì''=PI 𒉿
|| ''bu'' 𒁍,<br />
''bú''=KASKAL 𒆜,<br />
''bù''=PÙ 𒅤
|-
| d-
|| ''da'' 𒁕,<br />
''dá''=TA 𒋫
|| ''de''=DI 𒁲,<br />
''dé'' <!--missing in Unicode-->,<br />
''dè''=NE 𒉈
|| ''di'' 𒁲,<br />
''dí''=TÍ 𒄭
|| ''du'' 𒁺,<br />
''dú''=TU 𒌅,<br />
''dù''=GAG 𒆕,<br />
''du<sub>4</sub>''=TUM 𒌈
|-
| g-
|| ''ga'' 𒂵,<br />
''gá'' 𒂷
|| ''ge''=GI 𒄀,<br />
''gé''=KID 𒆤,<br />
''gè''=DIŠ 𒁹
|| ''gi'' 𒄀,<br />
''gí''=KID 𒆤,<br />
''gì''=DIŠ 𒁹,<br />
''gi<sub>4</sub>'' 𒄄,<br />
''gi<sub>5</sub>''=KI 𒆠
|| ''gu'' 𒄖,<br />
''gú'' 𒄘,<br />
''gù''=KA 𒅗,<br />
''gu<sub>4</sub>'' 𒄞,<br />
''gu<sub>5</sub>''=KU 𒆪,<br />
''gu<sub>6</sub>''=NAG 𒅘,<br />
''gu<sub>7</sub>'' 𒅥
|-
| ḫ-
|| ''ḫa'' 𒄩,<br />
''ḫá''=ḪI.A 𒄭𒀀,<br />
''ḫà''=U 𒌋,<br />
''ḫa<sub>4</sub>''=ḪI 𒄭
|| ''ḫe''=ḪI 𒄭,<br />
''ḫé''=GAN 𒃶
|| ''ḫi'' 𒄭,<br />
''ḫí''=GAN 𒃶
|| ''ḫu'' 𒄷
|-
| k-
|| ''ka'' 𒅗,<br />
''ká'' 𒆍,<br />
''kà''=GA 𒂵
|| ''ke''=KI 𒆠,<br />
''ké''=GI 𒄀
|| ''ki'' 𒆠,<br />
''kí''=GI 𒄀
|| ''ku'' 𒆪,<br />
''kú''=GU<sub>7</sub> 𒅥,<br />
''kù'' 𒆬,<br />
''ku<sub>4</sub>'' 𒆭
|-
| l-
|| ''la'' 𒆷,<br />
''lá''=LAL 𒇲,<br />
''là''=NU 𒉡
|| ''le''=LI 𒇷,<br />
''lé''=NI 𒉌
|| ''li'' 𒇷,<br />
''lí''=NI 𒉌
|| ''lu'' 𒇻,<br />
''lú'' 𒇽
|-
| m-
|| ''ma'' 𒈠,<br />
''má'' 𒈣
|| ''me'' 𒈨,<br />
''mé''=MI 𒈪,<br />
''mè'' 𒀞/𒅠
|| ''mi'' 𒈪,<br />
''mí''=MUNUS 𒊩,<br />
''mì''=ME 𒈨
|| ''mu'' 𒈬,<br />
''mú''=SAR 𒊬
|-
| n-
|| ''na'' 𒈾,<br />
''ná'' 𒈿,<br />
''nà''=AG 𒀝,<br />
''na<sub>4</sub>'' ("«NI.UD"») 𒉌𒌓
|| ''ne'' 𒉈,<br />
''né''=NI 𒉌
|| ''ni'' 𒉌,<br />
''ní''=IM 𒉎
|| ''nu'' 𒉡,<br />
''nú''=NÁ 𒈿
|-
| p-
|| ''pa'' 𒉺,<br />
''pá''=BA 𒐀
|| ''pe''=PI 𒉿,<br />
''pé''=BI 𒁉
|| ''pi'' 𒉿,<br />
''pí''=BI 𒁉,<br />
''pì''=BAD 𒁁
|| ''pu''=BU 𒁍,<br />
''pú''=TÚL 𒇥,<br />
''pù'' 𒅤
|-
| r-
|| ''ra'' 𒊏,<br />
''rá''=DU 𒁺
|| ''re''=RI 𒊑,<br />
''ré''=URU 𒌷
|| ''ri'' 𒊑,<br />
''rí''=URU 𒌷
|| ''ru'' 𒊒,<br />
''rú''=GAG 𒆕,<br />
''rù''=AŠ 𒀸
|-
| s-
|| ''sa'' 𒊓,<br />
''sá''=DI 𒁲,<br />
''sà''=ZA 𒍝,<br />
''sa<sub>4</sub>'' ("«ḪU.NÁ"») 𒄷𒈾
|| ''se''=SI 𒋛,<br />
''sé''=ZI 𒍣
|| ''si'' 𒋛,<br />
''sí''=ZI 𒍣
|| ''su'' 𒋢,<br />
''sú''=ZU 𒍪,<br />
''sù''=SUD 𒋤,<br />
''su<sub>4</sub>'' 𒋜
|-
| š-
|| ''ša'' 𒊭,<br />
''šá''=NÍG 𒐼,<br />
''šà'' 𒊮
|| ''še'' 𒊺,<br />
''šé'', <br />
''šè'' 𒂠
|| ''ši''=IGI 𒅆,<br />
''ší''=SI 𒋛
|| ''šu'' 𒋗,<br />
''šú'' 𒋙,<br />
''šù''=ŠÈ 𒂠,<br />
''šu<sub>4</sub>''=U 𒌋
|-
| t-
|| ''ta'' 𒋫,<br />
''tá''=DA 𒁕
|| ''te'' 𒋼,<br />
''té''=TÍ 𒊹
|| ''ti'' 𒋾,<br />
''tí'' 𒊹,<br />
''tì''=DIM 𒁴,<br />
''ti<sub>4</sub>''=DI 𒁲
|| ''tu'' 𒌅,<br />
''tú''=UD 𒌓,<br />
''tù''=DU 𒁺
|-
| z-
|| ''za'' 𒍝,<br />
''zá''=NA<sub>4</sub> 𒉌𒌓
 
|| ''ze''=ZI 𒍣,<br />
''zé''=ZÌ 𒍢
|| ''zi'' 𒍣,<br />
''zí'' 𒍢,<br />
''zì'' 𒍥
|| ''zu'' 𒍪,<br />
''zú''=KA 𒅗
|-
Рядок 276:
| ř-
|| ''řá''=DU 𒁺
|| ''ře<sub>6</sub>''=DU 𒁺
||
||
Рядок 289:
|-
|
|| ''a'' 𒀀,<br />
''á'' 𒀉
|| ''e'' 𒂊,<br />
''é'' 𒂍
|| ''i'' 𒄿,<br />
''í''=IÁ 𒐊
|| ''u'' 𒌋,<br />
''ú'' 𒌑,<br />
''ù'' 𒅇
|-
| -b
|| ''ab'' 𒀊,<br />
''áb'' 𒀖
||''eb''=IB 𒅁,<br />
''éb''=TUM 𒌈
|| ''ib'' 𒅁,<br />
''íb''=TUM 𒌈
|| ''ub'' 𒌒,<br />
''úb''=ŠÈ 𒂠
|-
| -d
|| ''ad'' 𒀜,<br />
''ád'' 𒄉
||''ed''=Á 𒀉
||''id''=Á 𒀉,<br />
''íd''=A.ENGUR 𒀀𒇉
|| ''ud'' 𒌓,<br />
''úd''=ÁŠ 𒀾
|-
| -g
||''ag'' 𒀝,<br />
''ág'' 𒉘
|| ''eg''=IG 𒅅,<br />
''ég''=E 𒂊
||''ig'' 𒅅,<br />
''íg''=E 𒂊
||''ug'' 𒊌
|-
| -ḫ
|| ''aḫ'' 𒄴,<br />
''áḫ''=ŠEŠ 𒋀
||''eḫ''=AḪ 𒄴
||''iḫ''=AḪ 𒄴
|| ''uḫ''=AḪ 𒄴,<br />
''úḫ'' 𒌔
|-
Рядок 342:
|-
| -l
||''al'' 𒀠,<br />
''ál''=ALAM 𒀩
||''el'' 𒂖,<br />
''él''=IL 𒅋
|| ''il'' 𒅋,<br />
''íl'' 𒅍
||''ul'' 𒌌,<br />
''úl''=NU 𒉡
|-
| -m
||''am'' 𒄠/𒂔,<br />
''ám''=ÁG 𒉘
||''em''=IM 𒅎
||''im'' 𒅎,<br />
''ím''=KAŠ<sub>4</sub> 𒁽
||''um'' 𒌝,<br />
''úm''=UD 𒌓
|-
| -n
|| ''an'' 𒀭
||''en'' 𒂗,<br />
''én'',<br />
''èn''=LI 𒇷
|| ''in'' 𒅔,<br />
''in<sub>4</sub>''=EN 𒂗,<br />
''in<sub>5</sub>''=NIN 𒊩𒌆
||''un'' 𒌦,<br />
''ún''=U 𒌋
|-
| -p
||''ap''=AB 𒀊
||''ep''=IB 𒅁, <br />
''ép''=TUM 𒌈
||''ip''=IB 𒅁,<br />
''íp''=TUM 𒌈
|| ''up''=UB 𒌒,<br />
''úp''=ŠÈ 𒂠
|-
| -r
||''ar'' 𒅈,<br />
''ár''=UB 𒌒
||''er''=IR 𒅕
|| ''ir'' 𒅕,<br />
''íp''=A.IGI 𒀀𒅆
||''ur'' 𒌨,<br />
''úr'' 𒌫
|-
| -s
||''as''=AZ 𒊍
||''es''=GIŠ 𒄑,<br />
''és''=EŠ 𒂠
||''is''=GIŠ 𒄑,<br />
''ís''=EŠ 𒂠
||''us''=UZ 𒊺𒄷,<br />
''ús''=UŠ 𒍑
|-
| -š
||''aš'' 𒀸,<br />
''áš'' 𒀾
|| ''eš'' 𒌍/𒐁,<br />
''éš''=ŠÈ 𒂠
||''iš'' 𒅖,<br />
''íš''=KASKAL 𒆜
||''uš'' 𒍑,<br />
''úš''=BAD 𒁁
|-
| -t
||''at''=AD 𒀜,<br />
''át''=GÍR ''gunû'' 𒄉
||''et''=Á 𒀉
||''it''=Á 𒀉
||''ut''=UD 𒌓,<br />
''út''=ÁŠ 𒀾
|-
| -z
||''az'' 𒊍
||''ez''=GIŠ 𒄑,<br />
''éz''=EŠ 𒂠
||''iz''= GIŠ 𒄑,<br />
''íz''=IŠ 𒅖
||''uz''=ŠE&HU 𒊺𒄷<br />
''úz''=UŠ 𒍑,<br />
''ùz'' 𒍚
|-
Рядок 435:
 
 
Для передачі аккадської мови було введено додаткові складові знаки для аккадських приголосних<ref>"«Assyrisch-babylonische Zeichenliste"». Rykle Borger unter Mitarbeit von Friedrich Ellermeier. https://ia802705.us.archive.org/3/items/Assyrisch-babylonischeZeichenliste/RykleBorgerAssyrisch-babylonischeZeichenliste.pdf</ref><ref>"«The Semitic languages"». Edited by Robert Hetzron. Ст. 26 (таблиця неоассирійських клинописних складових знаків) https://books.google.com.ua/books?id=KQpFAQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false</ref><ref>"«The world's writing systems"». Edited by Peter T. Daniels, William Bright. Ст. 45 &nbsp;— 57 (складові знаки аккадського клинопису) https://books.google.com.ua/books?id=ospMAgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false</ref>:
: ''q, ', ṣ, ṭ, y, w''.
 
<div class="center Unicode">
Рядок 488:
| -q
|| ''aq''=AG 𒀝
|| ''eq''=EG 𒅅
|| ''iq''=IG 𒅅
|| ''uq''=UG 𒊌
|-
| -ṣ
Рядок 502:
|| ''eṭ''=ED 𒀉
|| ''iṭ''=ID 𒀉
|| ''uṭ''=UD 𒌓
|-
| -w
Рядок 520:
 
Для передачі хеттської мови було додано декілька складових знаків для приголосних:
: ''y, w''.
 
<div class="center Unicode">
Рядок 529:
| y-
|| ''ya''=I.A 𒅀
||
||
||
|-
| w-
|| ''wa''=PI 𒉿
||
|| ''wi<sub>5</sub>''=GEŠTIN 𒃾
||
|}
</div>
 
 
У клинописі для хурритської мови розрізнялися голосні ''u'' та ''о''. До того ж, знаки для складів uП і Пu (П &nbsp;— приголосний) позначали ще й склади оП і По<ref>"«The world's writing systems"». Edited by Peter T. Daniels, William Bright. Ст. 61 &nbsp;— 64 (на сторінці 62 &nbsp;— таблиця складових знаків хурритського клинописного письма) https://books.google.com.ua/books?id=ospMAgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false</ref>.
 
<div class="center Unicode">
Рядок 548:
|-
| u || о
|-
| ''u''=Ú 𒌑 || ''о''=U 𒌋
|}
Рядок 555:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* [[Іван Франко]]. [[iarchive:istar|Ораторія ІСТАР]] {{ref-gl}}
* https://web.archive.org/web/20071215032438/http://www.bagato-referativ.com.ua/referats/Istoriya/1761-13.html
* [https://web.archive.org/web/20160115025203/http://etcsl.orinst.ox.ac.uk/edition2/signlist.php Знаки шумерського письма.] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20160219123652/https://openaccess.leidenuniv.nl/bitstream/handle/1887/16107/Binnenwerk-jagersma.pdf "«A descriptive grammar of Sumerian"».] {{ref-en}}
* [https://books.google.com.ua/books?id=KQpFAQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false "«The Semitic languages"». Edited by Robert Hetzron.] {{ref-en}}
* [https://ia802705.us.archive.org/3/items/Assyrisch-babylonischeZeichenliste/RykleBorgerAssyrisch-babylonischeZeichenliste.pdf Rykle Borger, Friedrich Ellermeier, "«Assyrisch-babylonische Zeichenliste"».]
* [https://web.archive.org/web/20160219123421/http://www.peust.de/Sumerian3DReadme.pdf Знаки шумерського письма.] {{ref-en}}
* [https://books.google.com.ua/books?id=eiHXt0yIWiIC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false Rebecca Hasselbach, "«Sargonic Akkadian. A historical and comparative study of the syllabic texts"».] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20160219122313/http://www.anelanguages.com/SumerianGrammarFoxvog.pdf Daniel A Foxvog, "«Introduction to Sumerian grammar"».] {{ref-en}}
* [http://www.unicode.org/charts/PDF/U12000.pdf Клинопис в Юнікоді.]
* [http://www.unicode.org/charts/PDF/U12400.pdf Клинописні цифрові та пунктуаційні знаки в Юнікоді.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Клинопис