Уран (планета): відмінності між версіями

|дата відкриття = [[13 липняберезня]] [[1781]]

Уран став першою планетою, відкритою у [[Ранній новий час|Новий час]] і за допомогою [[телескоп]]а. Про відкриття Урана англійський астроном [[Вільям Гершель]] повідомив [[13 березня|13 липня]] [[1781]] року, тим самим уперше з часів [[Античність|античності]] розширивши межі Сонячної системи. Хоча деколи Уран помітний неозброєним оком, ранні спостерігачі ніколи не визнавали Уран за планету через його тьмяність та повільний рух [[орбіта|орбітою]]. [[Планета]] названа ім'ям античного божества [[Уран (міфологія)|Урана]], уособлення неба та піднебесного простору.

У [[1986]] р. [[Сполучені Штати Америки|американський]] [[космічний зондапарат]] «[[Вояджер-2]]» передав на Землю знімки Урана, які він зробив, пролітаючи на відстані 81 500 кілометрів від планети та став эдиним з вояджером-1 обэктом створеним людиною що збдижався до урана та нептуна.

Протягом багатьох сторіч астрономи Землі знали тільки п'ять «мандрівних зірок»&nbsp;— планет. Вільям Гершель, який взявся до реалізації грандіозної програми упорядкування повного систематичного каталогу зоряного неба, [[13 липняберезня]] [[1781]] року помітив поблизу однієї із зірок сузір'я [[Близнята (сузір'я)|Близнят]] цікавий об'єкт, який, вочевидь, не був зіркою: його видимі розміри змінювалися залежно від збільшення [[телескоп]]а, а найголовніше&nbsp;— змінювалося його розташування на небі. Гершель спочатку вирішив, що відкрив нову [[комета|комету]] (його доповідь на засіданні [[Лондонське королівське товариство|Королівського товариства]] [[26 квітня|26 серпня]] [[1781]] року так і називався&nbsp;— «Повідомлення про комету»), але від кометної гіпотези незабаром довелося відмовитися<ref>{{cite web |title=Bath Preservation Trust |url=http://www.bath-preservation-trust.org.uk/ |accessdate=29 September 2007}}</ref><ref>{{cite journal |title=Account of a Comet, By Mr. Herschel, F. R. S.; Communicated by Dr. Watson, Jun. of Bath, F. R. S |author=Herschel, William |journal=Philosophical Transactions of the Royal Society of London |volume=71 |pages=492–501 |bibcode=1781RSPT...71..492H |doi=10.1098/rstl.1781.0056 |date=1781 |last2=Watson |first2=Dr.}}</ref>. На подяку [[Георг III|Георгу III]], який призначив Гершеля королівським астрономом, він запропонував назвати планету «Георгієвою зіркою», проте, щоб не порушувати традиційного зв'язку з [[міфологія|міфологією]], було ухвалено назву «Уран».

Уран рухається навколо [[Сонце|Сонця]] майже круговою орбітою ([[ексцентриситет]] 0,047), середня відстань від Сонця у 19 разів більша, ніж у [[Земля (планета)|Землі]], і становить 2871&nbsp;млн [[км]]. Площина орбіти нахилена до [[екліптика|екліптики]] під кутом 0,8°. Один оберт навколо Сонця Уран здійснює за 84,01 земного [[рік|року]]<ref name="planet_years" />. Період власного обертання Урана становить приблизно 17 [[година|годин]]. Неточність визначення значення цього періоду обумовлена декількома причинами, із яких основними є дві: [[газ]]ова [[поверхня]] планети не обертається як єдине ціле і, крім того, на поверхні Урана не виявлено помітних локальних неоднорідностей, що допомогли б уточнити тривалість доби на планеті{{джерело}}.

Обертання Урана має низку відмітних рис: вісь його обертання майже горизонтальна (нахилена під кутом 10098° до площини орбіти), а напрямок обертання зворотний напрямку обертання навколо Сонця (з усіх інших планет зворотний напрямок обертання спостерігається тільки у [[Венера (планета)|Венери]]).