Леонтій Карпович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 7:
Народився в сім'ї православного шляхтича, пінського протопопа. Освіту Карпович здобув у [[Вільно]], хоча висловлювалася думка, що навчався в [[Острог|Острозі]], зв'язок з яким ніколи не поривав. Ґрунтовна освіта, знання мов, суворий спосіб життя — все це зумовило авторитет Карповича у жителів Вільно.
 
У січні [[1609]] обраний послом на Варшавський [[вальний сейм]]<ref>загальнодержавний</ref>, де виступав проти київського [[Греко-католицизм|греко-католицького]] [[митрополит]]а Київського і Галицького [[Іпатій (Потій)|Іпатія Потія]]. Повернувшись, працював у братській друкарні над підготовкою до видання «[[Тренос]]у» [[Мелетій Смотрицький|М. Смотрицького]]. Після закриття друкарні й конфіскації «Треносу» два роки пробув у в'язниці.
 
Після звільнення Карпович прибув до [[Київ|Києва]], де прийняв чернечий постриг у [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській лаврі]]. Вірогідно, був одним з членів гуртка [[Плетенецький Єлисей Михайлович|Є. Плетенецького]] й брав участь у становленні [[Київська братська школа|Київської братської школи]]. У [[1615]] став першим [[архімандрит]]ом Віленського Святодухівського монастиря, запровадив там «общежительні» правила. Як ректор очолив братську школу. Продовжував брати участь у видавничій справі, зокрема співпрацював з друкарнею у [[Єв'є]] (Вевісі). У серпні [[1620]], під час перебування в [[Україна|Україні]] Єрусалимського патріарха Теофана, який відновив українсько-білоруську православну ієрархію, Карповича було обрано кандидатом на Володимирське і Берестейське єпископство, але він не встиг [[Рукопокладення|хіротонізуватися]]&nbsp;— слабий здоров'ям, вмер, не доживши сорока років.