Вікіпедія

Паризька мирна угода (1763): відмінності між версіями

Паризька мирна угода (1763) (редагувати)

Версія за 20:37, 30 червня 2020

26 байтів вилучено ,  1 рік тому
нема опису редагування
Немає опису редагування
{{угода
|підписаний = 10 лютого 1763 року}}
'''Пари́зька ми́рна угода 1763 року''' — мирна угода між Великою Британією та Португалією з одного боку, і Францією та Іспанією — з іншого, підписана [[10 лютого]] 1763 року в [[Париж]]і й разом з [[Губертусбургський мир|Губертусбурзьким миром]] поклала край [[Семирічна війна|Семирічній війні]]. Попередні умови миру були підписані у [[Фонтенбло]] [[3 листопада]] [[1762]] року, у Парижі ж було оформлено остаточну угоду.
 
== Умови угоди ==
За умовами миру Франція відмовиласьвідмовилася від усіх претензій на [[Канада|Канаду]], [[Нова Шотландія|Нову Шотландію]] й усі острови [[Затока Святого Лаврентія|затоки Святого Лаврентія]]. Разом ізз Канадою Франція поступиласьпоступилася долиною [[Огайо (річка)|Огайо]] та усієювсією своєю територією на східному березі [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]], за винятком [[Новий Орлеан|Нового ОрлеануОрлеана]].
 
У той самий час Іспанія, за повернення Англією [[Гавана|Гавани]], поступилась їй [[Іспанська Флорида|Флоридою]], чим на той момент називались всі її континентальні володіння на схід від Міссісіпі. Незважаючи на велику площу земель Англія домагаласьдомагалася прав на [[Пуерто-Рико]], оскільки країна, отриманаздобута на континенті, була на той момент слабо заселеною та освоєною.
 
У Європі [[Менорка]] була повернута Англії, але оскільки повернення цього острова Іспанії було однією з умов її союзу з Францією, то остання, будучибувши не в змозі виконати тепер цю умову, відповідно поступилась Іспанії [[Луїзіана (Нова Іспанія)|Луїзіаною]], на захід від Міссісіпі.
 
Французькі війська також виводилисьвиводилися з території [[Ганновер]]а<nowiki/>у та спільно з іспанськими&nbsp;— з території Португалії.
 
У Вест-Індії Англія повернула Франції важливі острови: [[Мартиніка|Мартиніку]] та [[Гваделупа|Гваделупу]]. Чотири острови з групи Малих Антильських, що вважалисьвважалися нейтральними, були розділені між двома державами: [[Сент-Люсія]] перейшла до Франції, а [[Сент-Вінсент (острів)|Сент-Вінсент]], [[Тобаго]] й [[Домініка]]&nbsp;— до Англії, яка також утримала за собою і [[Гренада (острів)|Гренаду]].
 
В Африці Франція втрачала землі ув [[Сенегал]]і.
 
В Індії Франція відновила всі володіння, що були ув кордонах до початку наступу, але втратила право зводити укріплення чи утримувати війська ув Бенгалії й таким чином залишила станцію в [[Чанданнагар]]і беззахисною. Таким чином Франція знову здобула можливість торгівлі в Індії, але практично відмовиласьвідмовилася від своїх претензій на політичний вплив у регіоні. При цьому англійська компанія зберегла всі свої завоювання.
 
Паризька мирна угода також надавала Франції право риболовлі поблизу берегів [[Ньюфаундленд]]у й у затоці Святого Лаврентія, яким та користувалась і раніше. Одночасно ув цьому праві було відмовлено Іспанії, яка вимагала його для своїх риболовів. Ця поступка Франції була в числіз-поміж тих, на які в Англії понад усе нападала опозиція.
 
Таким чином, за підсумками миру Англія надбала колоніальну державу, що включала Канаду від [[Гудзонова затока|Гудзонової затоки]] й усі теперішні Сполучені Штати на схід від Міссісіпі. Окрім територіальних придбань Англії та її морського панування вона також набула престижу і становище в очах інших держав. Поступки Англії під час укладання миру були спричинені величезним зовнішнім боргом, який сягнув 122 000 000 фунтів стерлінгів.
Tyverets
3080

редагувань

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спеціальна:Мобільна_різниця_версій/28812426