Ефект Доплера: відмінності між версіями

}}</ref><ref name=sly1>{{статья|автор=Слюсар, Вадим|заглавие=Метаматериалы в антенной технике: история и основные принципы|ссылка=http://www.slyusar.kiev.ua/Metamat_p1.pdf|издание=Электроника: наука, технология, бизнес|год=2009|номер=7|страницы=75}}</ref><ref name=sly2>{{статья|автор=Слюсар, Вадим|заглавие=Метаматериалы в антенной технике: основные принципы и результаты|ссылка=http://www.slyusar.kiev.ua/Slusar_Last_Mile_3_4_10.pdf|издание=Первая миля. Last Mile (Приложение к журналу «Электроника: Наука, Технология, Бизнес»)|год=2010|номер=3—4|страницы=47}}</ref>. В таких середовищах виникає доплерівське зрушення, яке має знак, протилежний звичайному доплерівському ефекту. Перший експеримент, який дозволив виявити цей ефект, було проведено Найджелом Седдоном і Тревором Беарпарком у Бристолі ([[Велика Британія]]), в 2003 році, на основі нелінійної лінії передачі<ref>{{cite journal |last1=Kozyrev |first1=Alexander B. |last2=van der Weide |first2=Daniel W. |title=Explanation of the Inverse Doppler Effect Observed in Nonlinear Transmission Lines |journal=Physical Review Letters |volume=94 |issue=20 |pages=203902 |year=2005 |pmid=16090248 |doi=10.1103/PhysRevLett.94.203902 |bibcode=2005PhRvL..94t3902K}}</ref>. В подальшому інверсний ефект Доплера спостерігався у більш широкому класі [[метаматеріал]]ахів.