Бушприт: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, шаблон
уточнення
Рядок 5:
На великих [[вітрильне судно|вітрильниках]] бушприт роблять складеним — продовженням бушприта є [[утлегар]], а продовженням утлегаря — бом-утлегар. Задній кінець бушприта називається ''шпор'', як у [[щогла|щогли]]. Передній — [[морські терміни#Н|нок]], як у [[Гік (морський термін)|гіка]], [[гафель (рангоут)|гафеля]] або [[Рея (морська справа)|реї]]. Кут підвищення бушприта зазвичай становить від 30° до 36°.
 
Бушприт розкріпляється тросовими [[бакштаг (стоячий такелаж)|бакштагами]]ами, проведеними через спеціальні розпірки — блінда-гафелі (вуси бушприта) до бортів судна, і [[штаг|ватер-штагами]], що йдуть до [[форштевень|форштевня]] через [[мартин-гік]]и. Безпосередньо на носі судна бушприт кріпиться за допомогою потужного [[найтов]]а чи ватер-[[вулінг]]а. На великих сучасних вітрильних суднах замість тросових вулінгів встановлюються металеві [[морські терміни#Б|бугелі]]. Нок утлегаря з'єднувався з баком тросом — заспинником бушприта, що служив поручнем для страхування моряків під час переміщення по бушприту.
 
Десь до початку XIX під бушпритом укріпляли блінда-рею, яка несла пряме вітрило — [[блінд]]. Наприкінці [[XVI століття|XVI]] — початку [[XVIII століття]] на бушприті зазвичай встановлювали невелику щоглу — [[блінда-стеньга|блінда-стеньгу]]. На ній кріпили блінда-стень-рею, на якій підіймався бом-блінда-бовен. Приблизно з середини XVIII ст. блінда-стеньга була замінена утлегарем з бом-блінда-реєю і бом-бліндом. Близько 1800 року блінд і бом-блінд вийшли з ужитку, і відтоді бушприт служить для несення тільки кліверів зі стакселями. Блінда-рея була вкорочена і стала служити розпіркою для бакштагів, перетворившись на блінда-гафелі.