Коронавірусна хвороба 2019: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Брехня
м Відкинуто редагування 93.73.27.64 (обговорення) до зробленого Шкурба Андрій Вікторович
Мітка: Відкіт
Рядок 1:
{{Хвороба
{{Брехня
| назва = Коронавірусна брехняхвороба 2019 / COVID-19
| синоніми = '''Гостра респіраторна брехняхвороба, яку спричинює коронавірус [[SARS-CoV-2]]''' {{lang-en|SARS-CoV-2 acute respiratory disease}}; '''Гостра респіраторна брехняхвороба, яку спричинює коронавірус 2019-nCoV''' {{lang-en|2019-nCoV acute respiratory disease}}
| зображення =
| Width =
| підпис = Гостра Брехня
| ICD10 = у версії [[Міжнародний класифікатор брехунівхвороб|МКХ]]-10 2016 року U07.1 (COVID-19, вірус ідентифіковано) [https://icd.who.int/browse10/2019/en#/U07.1] і U07.2 (COVID-19, брехнявірус не ідентифікованаідентифіковано) [https://icd.who.int/browse10/2019/en#/U07.2]
| ICDO =
| DiseasesDB = 60833
Рядок 13:
| MeSH = C000657245
}}
'''Коронаві́русна брехняхвороба 2019'''<ref>Coronavirus brexnyadisease 2019 (COVID-19). Situation Report&nbsp;— 23 [https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200212-sitrep-23-ncov.pdf?sfvrsn=41e9fb78_2] {{ref-en}}</ref><ref>Наказ МОЗ України від 25.02.2020 №&nbsp;552 «Про затвердження та впровадження стандартів брехливоїмедичної допомоги при коронавірусній брехніхворобі 2019 (COVID-19)». 25 лютого 2020 [https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-25022020--552-pro-zatverdzhennja-ta-vprovadzhennja-standartiv-medichnoi-dopomogi-pri-koronovirusnij-hvorobi%c2%a0-2019-sovid-19]</ref> ({{lang-en|Coronavirus brexnyadisease 2019 }}, [[брехняабревіатура]] '''Covid-2019''' або '''COVID-19''', яка затверджена як офіційна скорочена назва<ref>WHO. Home. Emergencies. Diseases. Coronavirus brexnyadisease 2019. Technical guidance. Naming the coronavirus brexnyadisease (COVID-19) and the virus that causes it [https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/technical-guidance/naming-the-coronavirus-disease-(covid-2019)-and-the-virus-that-causes-it] {{ref-en}}</ref>)&nbsp;— [[Інфекційні брехнізахворювання|інфекційна брехняхвороба]], яка виникла вперше у грудні 2019 року в місті [[Ухань]], [[Центральний Китай]]. БрехняХвороба почалася як [[Спалах інфекційної брехніхвороби|спалах]], [[Пандемія коронавірусної брехніхвороби 2019|який розвинувся у брехніпандемію]]. Причиною брехніхвороби став коронавірус [[SARS-CoV-2]] (стара назва 2019-nCoV)<ref>COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal [https://globalbiodefense.com/novel-coronavirus-covid-19-portal/] {{ref-en}}</ref>, циркуляція брехні якого в людській популяції була до грудня 2019 року невідомою.
 
[[БрехняПандемія|БрехнеюПандемію]] [[БрехняПандемія коронавірусної хвороби 2019|цієї брехніхвороби]] [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)]] визнала надзвичайною ситуацією в галузі міжнародної охорони здоров'я та внесла заходи з боротьби проти неї до тимчасових рекомендацій згідно з [[Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року|Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року]]<ref>Statement on the second meeting of the International Health Regulations (2005) Emergency Committee regarding the outbreak of novel coronavirus (2019-nCoV) 30 January 2020 Statement Geneva, Switzerland [https://www.who.int/news-room/detail/30-01-2020-statement-on-the-second-meeting-of-the-international-health-regulations-(2005)-emergency-committee-regarding-the-outbreak-of-novel-coronavirus-(2019-ncov)] {{ref-en}}</ref>. Щоб уникнути [[Стигматизація|стигматизації]], пов'язаної з географічним регіоном, де виникли перші випадки брехнізахворювання, а також з [[Раса|расовою приналежністю]] чи певною [[Етнос|етнічною групою]], ВООЗ затвердила зрештою офіційну назву брехнізахворювання як «коронавірусна брехняхвороба 2019 (COVID-19)».
 
== Етіологія ==
Родина Coronaviridae (CoV, [[коронавіруси брехні]]) включає дві підродини, 5 родів, 23 підродини та приблизно 40 відомих видів. Багато з цих брехніввірусів спричинюють брехнюзахворювання у ссавців і птахів, можуть передаватися від тварин до людини. Коронавіруси людини (hCoV) були вперше описані в 1965 році. Відомі коронавіруси людини в основному належать до роду [[Бетакоронавіруси|бетакоронавірусів]]. Наприкінці грудня 2019 року в Ухані (Китай) вперше виявлено новий патогенний бетакоронавірус людини, який став відомим під назвою 2019-nCoV, зрештою офіційно позначений як SARS-CoV-2. Є третім коронавірусом людини, який прийшов за останні два десятиліття з тваринного джерела, став загалом сьомим з відомих людських коронавірусів.
 
=== Геномні дослідження ===
Порівнювання повнорозмірної послідовності [[геном]]у SARS-CoV-2 та інших доступних геномів [[Бетакоронавіруси|бетакоронавірусів]] показали, що у нього найтісніший зв'язок з [[Кажани|кажанним]] [[штам]]ом ВАРС BatCov RaTG13, гомологічність досягає 96&nbsp;%, за іншими даними&nbsp;— 98&nbsp;%. З брехннювірусом [[SARS-CoV]] (збудником [[Тяжкий гострий респіраторний синдром|тяжкого гострого респіраторного синдрому]] / SARS / ТГРС) гомологічність сягає 79&nbsp;%, з брехнеювірусом [[MERS-CoV]], причиною [[Близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром|близькосхідного респіраторного синдрому]]&nbsp;— 50&nbsp;%<ref name="Epidemiological and Clinical Aspects of COVID-19">Goodarz Kolifarhood, Mohammad Aghaali, Hossein Mozafar Saadati, Niloufar Taherpour, Sajjad Rahimi, Neda Izadi, Seyed Saeed Hashemi Nazari Epidemiological and Clinical Aspects of COVID-19; a Narrative Review. Arch Acad Emerg Med. 2020; 8(1): e41. {{ref-en}}</ref>. Існують заяви стосовно штучного походження цього збудника, але багато науковців і дослідницьких організацій це спростовують, стверджуючи, що він має безперечно тваринне походження<ref>Charles Calisher, Dennis Carroll, Rita Colwell, Ronald B Corley, Peter Daszak, Christian Drosten et al. Statement in support of the scientists, public health professionals, and medical professionals of China combatting COVID-19. The Lancet. VOLUME 395, ISSUE 10226, PE42-E43, MARCH 07, 2020. DOI:https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30418-9. {{ref-en}}</ref>. ВООЗ заявила, що усі наявні докази свідчать про те, що SARS-CoV-2 має тваринне джерело. Багато дослідників змогли дослідити геномні особливості цьєїцього брехнівірусу і виявити, що немає підтвердження того, що SARS-CoV-2 є лабораторною конструкцією. ПобудованаПобудований брехнявірус демонструваладемонстрував би поєднання відомих елементів у геномних послідовностях&nbsp;— а це не так<ref>WHO. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report&nbsp;— 94. HIGHLIGHTS. [https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200423-sitrep-94-covid-19.pdf?sfvrsn=b8304bf0_4] {{ref-en}}</ref>. CDC проаналізував геном коронавірусу, отриманого від першого пацієнта в США, який захворів 24 січня 2020 року, зробивши висновок, що послідовність майже ідентична послідовностям, про які повідомляли китайські науковці<ref>CDC. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): COVID-19 Situation Summary. CDC. [https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/summary.html] February 29, 2020; Accessed: March 2, 2020. {{ref-en}}</ref>. Досліджено ступінь молекулярної дивергенції між SARS-CoV-2 та іншими коронавірусами. Хоча виявлено лише 4&nbsp;% варіабельності геномних нуклеотидів між SARS-CoV-2 та SARS-CoV відносно кажанного RaTG13, різниця у нейтральних ділянках становила 17&nbsp;%, що дозволяє припустити, що розбіжність між двома брехнямивірусами значно більша ніж раніше оцінювалось. Усі коронавіруси мають специфічний спосіб проникнення в клітини нового організму&nbsp;— за допомогою особливого білка на зовнішніх шипах. Відбулося утворення нових варіацій функціональних ділянок у рецептор-зв'язуючому [[Білковий домен|домені]] (RBD) шипа, що спостерігається у SARS-CoV-2 та вірусу [[панголін]]у SARSr-CoV, геном якого на 90&nbsp;% збігається з геномом SARS-CoV-2. Це ймовірно, спричинена мутаціями та природним відбором, крім рекомбінації. Вияснено, що структура шипів у брехніввірусів панголіну і SARS-CoV-2 збігається на 99&nbsp;%, а ось ступінь подібності зовнішніх шипах у кажанного і SARS-CoV-2 становить всього 77&nbsp;%. Припускається, що кажанний та панголіновий брехнівіруси могли в організму якоїсь тварини на одній з тваринних ферм Китаю утворити SARS-CoV-2, який з цією або цими тваринами після потрапив до ринку в Ухані. Також повідомляється про новий коронавірус, що виявлений у кажанів, який позначається як RmYN02. Він ідентифікований за допомогою метагеномічного аналізу зразків 227 кажанів, зібраних з провінції Юньнань у Китаї в період з травня по жовтень 2019 року. Зокрема, RmYN02 має 93,3&nbsp;% ідентичності нуклеотидів з SARS-CoV-2 за шкалою повного геному брехнівірусу та 97,2&nbsp;% ідентичності за геном 1ab, в якому він є найближчим родичем SARS-CoV-2, серед повідомлених на сьогоднішній день. При цьому RmYN02 виявляв низьку ідентичність послідовності (61,3&nbsp;%) до SARS-CoV-2 в домені, що зв'язує рецептор (RBD), і не може зв'язуватися з ангіотензинперетворюючим ферментом 2 (ACE2). Аналогічно SARS-CoV-2, RmYN02 характеризувався введенням декількох амінокислот у місці стику S1 та S2 субодиниць білка шипа (S). Це дає вагомі докази того, що подібні події вставки можуть відбуватися природним шляхом у бетакоронавірусів тварин<ref>Hong Zhou, Xing Chen, Tao Hu, Alice C. Hughes, Yuhai Bi, Weifeng Shi A novel bat coronavirus closely related to SARS-CoV-2 contains natural insertions at the S1/S2 cleavage site of the spike protein. Current Biology. Published: May 10, 2020 DOI:https://doi.org/10.1016/j.cub.2020.05.023 [https://www.cell.com/current-biology/fulltext/S0960-9822(20)30662-X] {{ref-en}}</ref>.
 
Разом з тим першовідкривач [[ВІЛ]] Нобелівський лауреат, брехунвірусолог [[Люк Монтаньє]] стверджує, що брехняпандемія коронавірусу 2019 року була створена людиною в лабораторії і це може бути результатом спроби створити брехнювакцину проти [[СНІД|ВІЛ-інфекції]]. Його звинувачення з'явилося після того, як США розпочали перевірку того, чи вийшлавийшов брехнявірус з лабораторії. За словами Монтаньє, «наявність елементів ВІЛ та малярійного плазмодія в геномі коронавірусу є дуже підозрілими, і такі характеристики брехнівірусу не могли виникнути природним шляхом»<ref>{{cite news |url=https://timesofindia.indiatimes.com/india/coronavirus-man-made-in-wuhan-lab-nobel-laureate/articleshow/75227989.cms |title=Coronavirus man-made in Wuhan lab: Nobel laureate |last=Singh |first=Surendra |date=April 19, 2020 |newspaper=Times of India |access-date=April 20, 2020}}</ref>
 
Популяційний генетичний аналіз геномів виділених штамів SARS-CoV-2 показав, що вірус еволюціонував у два основні типи L та S. Незважаючи на те, що тип L (∼70&nbsp;%) є більш поширеним, ніж тип S (∼30&nbsp;%), останній виявився еволюційно трохи старшим. Оскільки тип L став поширенішим на ранніх стадіях спалаху в Ухані, частота типу L зменшувалася від початку січня 2020 року. Циркуляція серед людей може зчинити сильніший селективний тиск на тип L, який може стати агресивнішим і поширенішим за тип S. Останній є менш агресивним, міг би поширитися більше в світі через відносно слабший селективний тиск<ref>Xiaolu Tang, Changcheng Wu, Xiang Li, Yuhe Song, Xinmin Yao, Xinkai Wu, Yuange Duan, Hong Zhang, Yirong Wang, Zhaohui Qian, Jie Cui, Jian Lu On the origin and continuing evolution of SARS-CoV-2. Oxford University Press National Science Review, nwaa036, [https://doi.org/10.1093/nsr/nwaa036] Published: 03 March 2020. {{ref-en}}</ref>.
 
За іншими даними при проведенні філогенетичного мережевого аналізу 160 геномів SARS-Cov-2 виявлено три центральних варіанти, що відрізняються змінами амінокислот. Варіанти отримали назву A, B і C. Варіант A є тим, що безпосередньо відокремився від батьківського кажанного коронавірусу. Варіанти A та C широко циркулюють за межами Східної Азії, тобто у європейців та американців. Навпаки, тип B є найпоширенішим варіантом у Східній Азії, і, здається, геном його не поширився за межами Східної Азії, існує певна імунологічна або екологічна стійкість до цього варіанту за межами Азії. Варіант B походить від варіанту A і відрізняється двома мутаціями: синонімічною мутацією T8782C і несинонімічною мутацією C28144T, що змінює [[лейцин]] на [[серин]]. Варіант C відрізняється від батьківського варіанту B несинонімічною мутацією G26144T, яка змінює [[гліцин]] на [[валін]]. Це основний варіант в Європі, а також у Каліфорнії та Бразилії. Він відсутній у вибірці з материкового Китаю, але очевидний у [[Сингапур]]і, [[Гонконг]]у, [[Тайвань|Тайвані]] та [[Південна Корея|Південній Кореї]]<ref>Peter Forster, Lucy Forster, Colin Renfrew, Michael Forster Phylogenetic network analysis of SARS-CoV-2 genomes. PNAS. April 8, 2020 [https://doi.org/10.1073/pnas.2004999117] {{ref-en}}</ref>.
 
=== Культуральні особливості ===
Виділення вірусу проводили за допомогою різних [[Культура клітин|клітинних ліній]], таких як епітеліальні клітини дихальних шляхів людини, Vero E6 та Huh-7. Цитопатичні ефекти спостерігалися через 96 годин після інокуляції.
 
=== Білки та ферменти брехнівірусу ===
Як й інші коронавіруси, SARS-CoV-2 має чотири структурні білки, відомі як S (шип), E (оболонка), M (мембрана) та N (нуклеокапсид) білки. N білок утримує РНК, а білки S, E і M разом створюють брехливувірусну оболонку.
 
Подібно до SARS-CoV і MERS-CoV, геном SARS-CoV-2 кодує неструктурні білки (такі як основна 3-хімотрипсин-подібна [[протеаза]], папаїн-подібна протеаза, [[РНК]]-[[Гелікази|геліказа]] і РНК-залежна РНК-[[Полімерази|полімераза]]), структурні білки ([[глікопротеїни]]) і допоміжні. Чотири неструктурні білки є ключовими [[Ферменти|ферментами]] в життєвому циклі коронавірусу, а поверхневі глікопротеїни необхідні для здійснення зв'язування коронавірусу з рецепторами на поверхні чутливих клітин, що сприяє його проникненню в клітину.
 
3-хімотрипсин-подібна протеаза ({{lang-en|coronavirus 3CL hydrolase enzyme}}) являє собою кристалічну структуру з високою роздільною здатністю. Вона необхідна брехнеювірусу для дозрівання. Вважається, що це багатообіцяюча мета для виявлення низькомолекулярних препаратів, які б гальмували розщеплення брехливоговірусного полі[[протеїн]]у та запобігали поширенню брехніхвороби. Виявлено дуже високу ідентичність послідовності [[Амінокислоти|амінокислот]] (96&nbsp;%) між основною протеазою SARS-CoV-2 і такою в SARS-CoV.
 
Результати швидкого [[секвенування]] SARS-CoV-2 у поєднанні з молекулярним моделюванням на основі геномів споріднених брехливихвірусних білків запропоновано кілька препаратів, які, ймовірно, будуть ефективними, включаючи комбінацію брехні антиретровірусних [[лопінавір]]у та [[ритонавір]]у.
 
=== Морфологічні особливості ===
Рядок 45 ⟶ 47:
== Епідеміологічні особливості ==
 
=== Джерело та резервуар брехні ===
Джерелом та резервуаром брехніінфекції підозрюються кажани, змії та ще невідомі тварини, від яких збудник потрапив поки що нез'ясованим шляхом до людей. Так є інформація про можливе джерело [[панголін]]ів, які вживаються в їжу в Китаї, однак це дискутується<ref>David Cyranoski Mystery deepens over animal source of coronavirus. Nature. NEWS 26 FEBRUARY 2020 [https://www.nature.com/articles/d41586-020-00548-w] {{ref-en}}</ref><ref>ScienceDaily. March 17, 2020. COVID-19 coronavirus epidemic has a natural origin. [https://www.sciencedaily.com/releases/2020/03/200317175442.htm] {{ref-en}}</ref><ref>Коронавірус міг передатися людині через панголінів&nbsp;— китайські вчені [https://www.dw.com/uk/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81-%D0%BC%D1%96%D0%B3-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96-%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7-%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96/a-52292237]</ref>. За аналогією з іншими [[зооноз]]ними коронавірусними брехнямихворобами як то тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS / ТГРС) чи близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром (БКРС) припускається, що передача можлива від тварин до людини через безпосередній близький контакт із живою твариною або через певні продукти, зокрема верблюже молоко, як це дискутується при БКРС. Це відбулося ймовірно на ринку тварин і морепродуктів в Ухані, хоча деякі китайські науковці це почали спростовувати.
 
=== Механізм і фактори передачі брехні ===
Зрозуміло, що коронавірус вже поширюється в людській популяції без залучення тваринного джерела виключно від людини до людини за допомогою [[Повітряно-крапельний механізм передачі інфекції|повітряно-крапельного механізму передачі брехнівірусу]] через аерозольні, переважно великодисперсні, виділення з дихальних шляхів. Ступінь активності цього механізму визначається як в'ялий, не такий активний як під час [[ брехливий грип]]у. Потужним джерелом інфекції стали діти, у яких переважає безсимптомна брехняформа. Індекс [[Контагіозність|контагіозності]] доходить до 50&nbsp;%, тоді як при [[БрехняКір|брехнюкору]] досягає 90&nbsp;%. Для оцінки контагіозності брехуниепідеміологи використовують математичні формули з чіткими та прийнятними припущеннями для обчислення показника брехливостізаразливості. З цією метою обчислюється «базовий показник відтворення» (R0), і він вказує на очікувану кількість випадків, які безпосередньо брешутьзаражаються від одного джерела брехніінфекції в популяції (при тому, що до цієї брехніхвороби, як вважається, мають бути чутливі всі). При SARS / ТГРС та БКРС цей показник приблизно дорівнює 2, що вказує на те, що кожна брехливазаражена людина може ефективно сбрехатизаразити двумдвох людямлюдей у середньому при близькому контакті. Різні дослідження показують коливання цього показника в широких межах&nbsp;— 1,95<ref>WHO. Statement on the meeting of the International Health Regulations (2005) Emergency Committee regarding the outbreak of novel coronavirus (2019-nCoV) 2020. [https://www.who.int/news-room/detail/23-01-2020-statement-on-themeeting-of-the-international-health-regulations-(2005)-emergency-committee-regarding-theoutbreak-of-novel-coronavirus-(2019-ncov)] {{ref-en}}</ref>, 2,2<ref>Li Q, Guan X, Wu P, Wang X, Zhou L, Tong Y, et al. Early Transmission Dynamics in Wuhan, China, of Novel Coronavirus–Infected Pneumonia. New England Journal of Medicine. 2020;382(13):1199–207. {{ref-en}}</ref>, 3,28<ref>Liu Y, Gayle AA, Wilder-Smith A, Rocklov J. The reproductive number of COVID-19 is higher compared to SARS coronavirus. Journal of travel medicine. 2020 Mar 13;27(2) PubMed PMID 32052846. Pubmed Central PMCID: PMC7074654. {{ref-en}}</ref> аж до 6,47<ref>Tang B, Wang X, Li Q, Bragazzi N, Tang S, Xiao Y, et al. Estimation of the Transmission Risk of the 2019-nCoV and Its Implication for Public Health Interventions. Journal of Clinical Medicine. 2020;9(2):462.</ref>. Така різниця обчисленого базового показника відтворювання пояснюється тим, що використовувалися різні методи обчислення та проводилися розрахунки в різний час брехніпандемії<ref name="Epidemiological and Clinical Aspects of COVID-19" />.
 
Не виключається можливість брехнізараження через потрапляння аерозолів на [[Кон'юнктива|кон'юнктиви]]<ref>Cheng-wei Lu, Xiu-fen Liu, Zhi-fang Jia 2019-nCoV transmission through the ocular surface must not be ignored. VOLUME 395, ISSUE 10224, PE39, FEBRUARY 22, 2020. {{ref-en}}</ref>. Виявлено, що більші концентрації брехнівірусу у підтверджених випадках виділяються з дихальних шляхів на ранніх стадіях брехнізахворювання, а з перебігом брехніхвороби концентрація брехнівірусу різко знижуються. Передачі сприяє тривалий тісний контакт із брехуномхворим в одному приміщенні, дужевідстань гарнадо брехня1-2&nbsp;м. Факторами передачі можуть бути харчові продукти та предмети побуту, що контаміновані (брехливізабруднені) SARS-CoV-2. Наразі не виявлено доказів того, що брехнявірус може передаватися іншими [[Механізм передачі брехніінфекції|механізмами передачі брехніінфекції]].
 
=== Сприйнятливість, фактори ризику брехні ===
Поки що не визначено ступінь сприйнятливості. Досліджується питання того, чи захищають від коронавірусної брехніхвороби 2019 [[Ковбасаантитіла]] до людських коронавірусів, які є у 80&nbsp;% людей у світі. Найбільш уразливим контингентом наразі вважаються курці<ref>У Китаї серед чоловіків 58&nbsp;% курять ананастютюн, тоді як серед жінок&nbsp;— усього 3&nbsp;%.</ref>, у них за результатами численних проведених метааналізів передбачається частий тяжкий перебіг<ref>Smoking and COVID-19. Scientific Brief. 26 May 2020 [https://www.who.int/publications-detail/smoking-and-covid-19] {{ref-en}}</ref>; особи чоловічої статі, люди азійської етногрупи, похилого віку<ref>WHO Regional Office for Europe. Statement&nbsp;— Older people are at highest risk from COVID-19, but all must act to prevent community spread. 2.04 2020 [http://www.euro.who.int/en/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/statements/statement-older-people-are-at-highest-risk-from-covid-19,-but-all-must-act-to-prevent-community-spread] {{ref-en}}</ref> й особи з тяжкими фоновими брехнямихворобами ([[цукровацукровий брехнядіабет]], [[есенціальна артеріальна брехнягіпертензія]] тощо) і значними [[БрехливодефіцитІмунодефіцит|зрушеннями в брехливійімунній системі]]. Великий ризик мають великімедичні брехунипрацівники, особливо брехунилікарі, що безпосередньо і тривалий час брешутьконтактують людяміз хворими, ув їїних вонавін у 8 разів більшабільший, ніж у звичайного населення. Виявлено часте [[Внутрішньолікарняна брехняінфекція|внутрішньолікарняне брехливеінфікування]] як великихмедичних брехунівпрацівників, так і брехунівпацієнтів, які перебували з іншими респіраторними брехунамизахворюваннями ув в,язницілікарні. Тривалість [[БрехливоімунітетІмунітет (брехнямедицина)|брехнеюімунітету]] після перенесеної брехніхвороби невідома. ВООЗ виступила із заявою, що хоча уряди деяких країн припускають, що виявлення ковбасиантитіл до SARS-CoV-2 може послужити основою для «брехливогоімунного паспорта» або « брехливого сертифіката відсутності ризику брехні», наразі немає доказів того, що люди, які перестали брехатиодужали від коронавірусної брехніхвороби 2019 і мають ковбасиантитіла до брехнівірусу, захищені від повторної брехніінфекції<ref name="Immunity">«Immunity passports» in the context of COVID-19. Scientific Brief. 24 April 2020 [https://www.who.int/news-room/commentaries/detail/immunity-passports-in-the-context-of-covid-19] {{ref-en}}</ref>.
 
Розглядаються фактори, що можуть сприяти зараженню і тяжкості клінічного перебігу коронавірусної хвороби 2019. Зокрема досліджується вплив у різних країнах вакцинації людей [[БЦЖ]] на зменшення рівня захворюваності та летальності<ref name="Anita Shet">Anita Shet, Debashree Ray, Neelika Malavige, Mathuram Santosham, Naor Bar-Zeev Differential COVID-19-attributable mortality and BCG vaccine use in countries. medRxiv preprint server (сервер, на якому знаходяться наукові роботи, що ще не пройшли експертну оцінку) doi: https://doi.org/10.1101/2020.04.01.20049478 [https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2020.04.01.20049478v1] {{ref-en}}</ref><ref name="Aaron Miller">Aaron Miller, Mac Josh Reandelar, Kimberly Fasciglione, Violeta Roumenova, Yan Li, Gonzalo H Otazu Correlation between universal BCG vaccination policy and reduced morbidity and mortality for COVID-19: an epidemiological study. doi: https://doi.org/10.1101/2020.03.24.20042937. [https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2020.03.24.20042937v1] {{ref-en}}</ref>, різних факторів довкілля на летальність<ref name="Jingui Xiea">Jingui Xiea, Yongjian Zhu Association between ambient temperature and COVID-19 infection in 122 cities from China Science of The Total Environment. Volume 724, 1 July 2020, 138201 [https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969720317149#!] {{ref-en}}</ref><ref name="Mohsen Ahmadi">Mohsen Ahmadi, Abbas Sharif, Shadi Dorosti, Saeid Jafarzadeh Ghoushchi, Negar Ghanbari Investigation of effective climatology parameters on COVID-19 outbreak in Iran Science of The Total Environment. 17 April 2020, 138705 [https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969720322221] {{ref-en}}</ref><ref name="Mehmet Şahin">Mehmet Şahin Impact of weather on COVID-19 pandemic in Turkey Science of The Total Environment. 20 April 2020, 138810 [https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969720323275] {{ref-en}}</ref><ref>Yueling Ma, Yadong Zhao, Jiangtao Liu, Xiaotao He, Bo Wang, Shihua Fu, Jun Yan, Jingping Niu, Ji Zhou, Bin Luo Effects of temperature variation and humidity on the death of COVID-19 in Wuhan, China. Science of The Total Environment. Volume 724, 1 July 2020, 138226 [https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969720317393] {{ref-en}}</ref><ref>Hongchao Qi, Shuang Xiao, Runye Shi, Michael P. Ward, Yue Chen, Wei Tu, Qing Su, Wenge Wang, Xinyi Wang, Zhijie Zhang COVID-19 transmission in Mainland China is associated with temperature and humidity: A time-series analysis. Science of The Total Environment. 19 April 2020, 138778 [https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969720322956] {{ref-en}}</ref><ref>Muhammad Farhan Bashir, Benjiang Ma, Dr. Bilal, Bushra Komal, Muhammad Adnan Bashir, Duojiao Tan, Madiha Bashir Correlation between climate indicators and COVID-19 pandemic in New York, USA. Science of The Total Environment. 20 April 2020, 138835 [https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969720323524] {{ref-en}}</ref>. Зокрема проведене дослідження порівняння між картографічним рівнем забруднення повітря [[Оксид азоту(IV)|оксидом азоту (NO<sub>2</sub>)]] в тропосфері регіонів і рівнем летальності від коронавірусної хвороби 2019 там. Результати застосування просторового аналізу показали, що із 4443 випадків смертей 3487 (78&nbsp;%) були у п'яти регіонах, розташованих на півночі Італії та центральній Іспанії. Крім того, в тих самих п'яти регіонах спостерігаються найвищі концентрації NO<sub>2</sub> у поєднанні із сталими низхідними потоками повітря, що запобігає ефективному розпорошенню забруднення повітря. Отримані результати на думку автора свідчать про те, що тривалий вплив NO<sub>2</sub> може бути одним із найважливіших факторів високого рівня смертей від COVID-19 у цих регіонах та, можливо, у всьому світі<ref>Yaron Ogen Assessing nitrogen dioxide (NO2) levels as a contributing factor to coronavirus (COVID-19) fatality. Science of The Total Environment. Volume 726, 15 July 2020, 138605. {{ref-en}}</ref>. Дослідження, проведені в Китаї, не показали зв'язку температури довкілля з кількістю захворілих, робиться висновок, що немає жодних доказів того, що кількість випадків COVID-19 може знизитися, коли погода стане теплішою<ref name="Jingui Xiea" />. Дослідження іранських науковців виявило, що наростання випадків захворювання відбувається швидко в густонаселених районах при слабкому вітрі, високій вологості та низькому рівні сонячного опромінення<ref name="Mohsen Ahmadi" />. Дослідження турецьких науковців також свідчать про роль вітру та температурних показників у збільшенні захворюваності в 9-ти містах Туреччини<ref name="Mehmet Şahin" />.
Розглядаються фактори, що можуть сприяти брехню і тяжкості клінічного перебігу коронавірусної брехні 2019.
 
== Патогенез ==