Перенаселення: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Перше редагування, наведення відомостей досліджень стосовно геохімічних ресурсів й оцінка фахівцями перспектив їх використання.
GHewhew (обговорення | внесок)
Написав про енергоносії, про індустріальні технології з огляду на Паризьку угоду по обмеженню викидів вуглекислого газу; про соціокультурні та морально-етичні чинники неконтрольованого зростання чисельності населення.
Рядок 3:
 
== Загальні відомості ==
[[Файл:Пуцпцуппцйпйцпйцпцййувй.tif|міні|301x301пкс|Чисельність населення України до 2100 року за даними ООН<ref>{{Cite web|title=Мир в 2100 году: плюс 4 млрд человек, но минус 20 млн украинцев|url=https://biz.liga.net/ekonomika/all/article/mir-v-2100-godu-plyus-4-mlrd-chelovek-no-minus-20-mln-ukraintsev|website=LIGA|date=2019-06-20|accessdate=2020-06-24|language=ru}}</ref>. ]]
Проблема перенаселеності Землі активно обговорюється спеціалістами гуманітарних та природничих наук, а також публіцистами. Серед центральних праць на цю тему можна відзначити роботу Brian'a J. Skinner'а - "Eatrh Resources", у якій автор зазначає, що у ХХІ столітті вирішити екологічну проблему скоріш за все не вдасться у зв'язку із тим, що населення Землі зростає<ref>{{Cite book|title=Б.Скиннер - Хватит ли человечеству земных ресурсов.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>. На думку [[Стівен Гокінг|Стівена Гокінга]], через перенаселення Землі людству загрожує вимирання<ref>{{Cite web|title=Stephen Hawking says the Earth will be a fireball by 2600|url=https://nypost.com/2017/11/06/stephen-hawking-says-the-earth-will-be-a-fireball-by-2600/|website=New York Post|date=2017-11-06|accessdate=2020-06-24|language=en-US|first=Margi|last=Murphy|first2=The|last2=Sun}}</ref>.
 
За даними прогнозу ООН ріст населення Землі майже зупиниться до кінця 21 століття. Очікується, що вперше у сучасній історії населення практично перестане рости до кінця цього століття, у значній мірі через падіння світових показників народжуваності. Прогнозується, що до 2100 року населення світу досягне приблизно 10,9 мільярди людей, а щорічне прирощення складе менше 0,1% - різке зниження у порівнянні із нинішніми темпами<ref>{{Cite web|title=World population growth is expected to nearly stop by 2100|url=https://www.pewresearch.org/fact-tank/2019/06/17/worlds-population-is-projected-to-nearly-stop-growing-by-the-end-of-the-century/|website=Pew Research Center|accessdate=2020-06-24|language=en-US|first=1615 L. St|last=NW|last2=Suite 800Washington|first3=DC 20036USA202-419-4300 {{!}} Main202-857-8562 {{!}} Fax202-419-4372 {{!}} Media|last3=Inquiries}}</ref>.
 
=== Ресурси та глобальне потепління ===
У ХХІ столітті у всьому світі намітилася стійка тенденція до вичерпання легкодоступних запасів копалин енергоресурсів<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=r0gzi0V5h-c|title=Интервью академика АН СССР А.П. Александрова (1903-1994).|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> та підвищення собівартості їх добування<ref>{{Cite web|title=Собівартість видобутку нафти у світі|url=https://kosatka.media/uk/category/neft/analytics/sebestoimost-dobychi-nefti-v-mire|website=kosatka.media|accessdate=2020-06-24|language=ru}}</ref>. У деяких країнах (і зокрема в Україні) на зміну традиційним енергоносіям впроваджують альтернативні, у тому числі [[Відновлювана енергетика|відновлювальні,]] джерела енергії<ref>{{Cite web|title=Newsweek: У Німеччині видовищно підірвали дві вежі АЕС (відео)|url=https://www.unian.ua/world/vibuh-na-aes-v-nimechchini-dvi-vezhi-umisne-pidirvali-video-novini-svitu-10998524.html|website=www.unian.ua|accessdate=2020-06-24|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Австрія стала другою країною ЄС, яка повністю відмовилася від вугільної енергетики|url=https://kg.ua/news/avstriya-stala-drugoyu-krayinoyu-ies-yaka-povnistyu-vidmovilasya-vid-vugilnoyi-energetiki|website=Кременчугская газета|accessdate=2020-06-24|language=ru}}</ref><ref>{{Cite news|title=Britain goes coal free as fossil fuels edged out|url=https://www.bbc.com/news/science-environment-52973089|work=BBC News|date=2020-06-10|accessdate=2020-06-24|language=en-GB|first=Justin|last=Rowlatt}}</ref><ref>{{Cite web|title="Зелена енергетика" в Україні: що передбачає меморандум|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1874144-zelena-energetika-v-ukrayini-scho-peredbachaye-memorandum|website=Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні.|accessdate=2020-06-24|language=uk}}</ref>.
 
Нагрівання світового океану здійснюється із швидкістю 5 атомних бомб на секунду цілодобово, 365 днів на рік<ref>{{Cite book|title=Lijing Cheng, John Abraham, Jiang Zhu, Kevin E. Trenberth, John Fasullo, Tim Boyer, Ricardo Locarnini, Bin Zhang, Fujiang Yu, Liying Wan, Xingrong Chen, Xiangzhou Song, Yulong Liu & Michael E. Mann - Record-Setting Ocean Warmth Continued in 2019.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>. Земля випромінює тепло у розмірі близько 47 ТВт (терават), що складає менше 0,1% від потужності надходжуваної сонячної радіації. Частина цього тепла припадає на тепло, яке виділяється при розпаді радіоактивних ізотопів у надрах Землі<ref>{{Cite book|title=Davies, J. H. Earth's surface heat flux (неопр.) // Solid Earth. — 2010. — Т. 1, № 1. — С. 5—24. — doi:10.5194/se-1-5-2010.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
Обсяги парникових газів, які утворюються внаслідок природних чинників, мають середній зігрівальний ефект близько 33&nbsp;°C.<ref name="IPCC_WG1_AR4_Ch1">{{Cite book|author=Le Treut ''et al.''|at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/faq-1-2.html FAQ 1.1]|chapter=Chapter 1: Historical Overview of Climate Change Science|ref=harv|chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch1.html}}, [http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-chapter1.pdf p. 97], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}: «To emit 240 W m-2, a surface would have to have a temperature of around −19&nbsp;°C. This is much colder than the conditions that actually exist at the Earth's surface (the global mean surface temperature is about 14&nbsp;°C). Instead, the necessary −19&nbsp;°C is found at an altitude about 5 km above the surface.»</ref> Без атмосфери Землі температура майже по всій поверхні планети була б нижче точки замерзання.<ref name="Blue">{{cite news|last=Blue|first=Jessica|title=What is the Natural Greenhouse Effect?|url=http://greenliving.nationalgeographic.com/natural-greenhouse-effect-2658.html|accessdate=27 May 2013|newspaper=[[National Geographic (журнал)]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130530025635/http://greenliving.nationalgeographic.com/natural-greenhouse-effect-2658.html|archivedate=30 травень 2013|deadurl=yes}}</ref> Основними парниковими газами є: [[водяна пара]], яка відповідає приблизно за 36—70&nbsp;% парникового ефекту, [[Діоксид вуглецю|вуглекислий газ]] (CO<sub>2</sub>), 9—26&nbsp;%, [[метан]] (CH<sub>4</sub>) за 4—9&nbsp;% та [[озон]],3-7&nbsp;%.<ref>{{Cite journal|last=Kiehl|first=J.T.|last2=Trenberth|first2=K.E.|authorlink2=Kevin Trenberth|year=1997|title=Earth's Annual Global Mean Energy Budget|url=http://www.atmo.arizona.edu/students/courselinks/spring04/atmo451b/pdf/RadiationBudget.pdf|format=PDF|journal=Bulletin of the American Meteorological Society|volume=78|issue=2|pages=197–208|bibcode=1997BAMS...78..197K|doi=10.1175/1520-0477(1997)078<0197:EAGMEB>2.0.CO;2|issn=1520-0477|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080624223905/http://www.atmo.arizona.edu/students/courselinks/spring04/atmo451b/pdf/RadiationBudget.pdf|archivedate=24 June 2008|accessdate=21 April 2009|ref=harv}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.realclimate.org/index.php?p=142|date=6 April 2005|title=Water vapour: feedback or forcing?|first=Gavin|last=Schmidt|authorlink=Ґевін Шмідт|publisher=[[RealClimate]]|accessdate=21 April 2009}}</ref> Оцінка обсягу загальних викидів CO<sub>2</sub> в 2011 році внаслідок спалювання викопного палива, в тому числі від виробництва цементу та спалювання попутного газу, склала 34,8&nbsp;млрд тонн (9,5 ± 0,5 PgC), що на 54&nbsp;% вище обсягу викидів 1990 року. Спалювання вугілля спричинило 43&nbsp;% загального обсягу викидів, нафти&nbsp;— 34&nbsp;%, газу&nbsp;— 18&nbsp;%, цементу&nbsp;— 4,9&nbsp;% та спалювання попутного газу&nbsp;— 0,7&nbsp;%.<ref>{{cite journal|last=Le Quéré|first=C.|date=2 December 2012|title=The global carbon budget 1959–2011|journal=Earth System Science Data Discussions|volume=5|issue=2|pages=1107–1157|bibcode=2012ESSDD...5.1107L|doi=10.5194/essdd-5-1107-2012|ref=harv|coauthors=Andres, R. J.; Boden, T.; Conway, T.; Houghton, R. A.; House, J. I.; Marland, G.; Peters, G. P.; van der Werf, G.; Ahlström, A.; Andrew, R. M.; Bopp, L.; Canadell, J. G.; Ciais, P.; Doney, S. C.; Enright, C.; Friedlingstein, P.; Huntingford, C.; Jain, A. K.; Jourdain, C.; Kato, E.; Keeling, R. F.; Klein Goldewijk, K.; Levis, S.; Levy, P.; Lomas, M.; Poulter, B.; Raupach, M. R.; Schwinger, J.; Sitch, S.; Stocker, B. D.; Viovy, N.; Zaehle, S.; Zeng, N.}}</ref> В травні 2013 року, стало відомо, що значення рівня CO<sub>2</sub>, зафіксоване першою світовою еталонною площадкою в {{нп|Обсерваторія Мауна-Лоа|Мауна-Лоа|4=Mauna Loa Observatory}}, перевищило позначку в 400 [[Мільйонна частка|мільйонних часток]]. За словами професора {{нп|Брайан Хоскінс|Брайана Хоскінса|4=Brian Hoskins}}, це, мабуть, вперше за 4,5&nbsp;млн років такий високий рівень скупченості CO<sub>2</sub>.<ref>{{cite news|url=http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-22486153|title=Carbon dioxide passes symbolic mark|publisher=[[BBC]]|date=2013-05-10|accessdate=2013-05-27}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://www.ft.com/cms/s/0/e00ba374-b9a4-11e2-bc57-00144feabdc0.html#axzz2UIWM791L|title=CO<sub>2</sub> at highest level for millions of years|publisher=[[The Financial Times]]|author=Pilita Clark|date=2013-05-10|accessdate=2013-05-27|format={{registration required}}}}</ref> Нижній 70-км шар атмосфери знаходиться у стані локальної термодинамічної рівноваги, тобто кожний інфінітезимальний об'єм повітря поглинає й випромінює радіацію, як знаходжувана у термодинамічній рівновазі абсолютно чорна порожнина (див. [[Абсолютно чорне тіло]]) із тією ж температурою; тому, зокрема, виконується [[Закон Кірхгофа для теплового випромінювання|закон Кірхгофа]].Вуглекислота має слабкі смуги поглинання у ближній інфрачервоній області за <math>\lambda=1,4;\,1,6;\,2,0;\,2,7;\,4,3</math> мкм.<ref>{{Cite book|title=А.С.Монин - Введение в теорию климата.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>
 
Запасів викопного палива достатньо, щоб викиди вуглецю не скорочувались в 21-му столітті.<ref>IPCC, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/003.htm Summary for Policymakers], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/004.htm Introduction, paragraph 6], in {{Harvnb|IPCC TAR WG3|2001}}.</ref> Щоб спрогнозувати, яким чином зміниться в майбутньому концентрація в атмосфері парникових газів використали сценарії викидів разом з моделюванням [[Вуглецевий цикл|вуглецевого циклу]]. Відповідно до шістьох «сигнальних» сценаріїв {{нп|SRES|4=Special Report on Emissions Scenarios}} МГЕЗК очікується, що до 2100 року рівень концентрації СО<sub>2</sub> в атмосфері може становити від 541 до 970 часток на мільйон.<ref>Prentence ''et al.'', [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/095.htm Chapter 3: The Carbon Cycle and Atmospheric Carbon Dioxide] [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/096.htm Executive Summary], in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref> Це на 90—250&nbsp;% вище концентрації в 1750 році.
 
[[Паризька угода 2015|Паризька угода]], посилюючи реалізацію Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_044#Text|website=zakon.rada.gov.ua|accessdate=2020-06-24}}</ref>, у тому числі її мети, спрямована на зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль з викорінення бідності<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text|website=zakon.rada.gov.ua|accessdate=2020-06-24}}</ref>.
 
Проблема [[Сортування сміття|сортування]] й переробки відходів (віділення окремих металів із зплавів [[Брухт|брухту]], [[електрична сепарація]], [[магнітна сепарація]] матеріалів тощо) для багатократного використання ресурсів є гострою. [[Маловідходна технологія|Маловідходні технології]] та особливо технології [[Zero waste|безсмітництва]] є значно відсталішими по чисельності (або взагалі перспективними) від технологій виробництва, на застосування яких (як і на виробництво) накладаються обмежувальні умови по викиду СО<sub>2</sub>. Це вимагає пошуку балансу між виробництвом та можливостями переробки відходів, перепроектування індустріальної топології, тобто індустріальної схеми обороту ресурсів, узгоджуючої технології виробництва із технологіями (та взагалі можливостями й доцільністю) сортування та переробки ресурсів для повторного використання у виробництві.
 
=== Соціокультурні та психологічні причини перенаселення ===
Причинами перенаселення, не пов'язаними із рівнем розвитку технологій й сільськогосподарськими ресурсами, можуть бути:
 
* низьний рівень освідченості, особливо серед жінок (у тому числі відсутність планування родини);
* релігійні й культурні традиції, які заохочують народження великого числа дітей у родині;
* зниження віку молодих людей, починаючих статеве життя, підвищення його інтенсивності; збільшення кількості дошлюбних відносин, нерівні по вікові шлюби (в тому числі багаточисленне вступлення до шлюбів чоловіків із залишенням потомства); трансформація традинційних понять про красу та сексуальність, які є продуктом соціального середовища<ref>{{Cite book|title=Мавров І.І. - Статеві хвороби: Енциклопедичний довідник - Київ: Українська енциклопедія, 1994 р., с.48.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>;
* теплий клімат у тропічних країнах, який дає можливість цілорічного проживання великої кількості людей у непристосованому житлі (у країнах із помірним та холодним кліматом у зимній період неможливо тривалий час знаходитися у неопалюваному й непристосованому житловому приміщенні);
* [[Психологічна війна|інформаційно-психологічна війна]].