Відмінності між версіями «Чубай Григорій Петрович»

Версія про козацьке походження ні на чому реальному не заснована, крім прізвища. Гетьмани були не лише у козаків, це слово могло побутувати просто як синонім ватажка. Серед звичайних українських селян чимало родин із подібним прізвищем,так само як із прізвищами Король, Цар, Цісар, Князь, Воевода і т.д. Якщо в родині була така легенда, це має бути описано як родинна легенда.
(→‎Твори: дод. розгор. опис кн. «Говорити,...»)
(Версія про козацьке походження ні на чому реальному не заснована, крім прізвища. Гетьмани були не лише у козаків, це слово могло побутувати просто як синонім ватажка. Серед звичайних українських селян чимало родин із подібним прізвищем,так само як із прізвищами Король, Цар, Цісар, Князь, Воевода і т.д. Якщо в родині була така легенда, це має бути описано як родинна легенда.)
}}
{{Othernames|Чубай}}
'''Грицько́ Чуба́й''' повне ім'я '''Григо́рій Петрович Чуба́й-Гетьман''' ([[23 січня]] [[1949]], с. [[Березини]] — [[16 травня]] [[1982]], [[Львів]]) — видатний український [[поет]], [[перекладач]], художник, мистецтвознавець. Один із лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960-их [[1970-ті|1970-их]] та 1980-их років, видавець самвидавного літературно-мистецького часопису [[Скриня (самвидавний часопис)|Скриня]] (1971). Батько лідера гурту «[[Плач Єремії (гурт)|Плач Єремії]]» [[Чубай Тарас Григорович|Тараса Чубая]] та Соломії Чубай - автора проекту "Грицько Чубай. "П'ятикнижжя" та "Колискові для Олекси".
 
Автор посмертно виданих поетичних книг «Говорити, мовчати і говорити знову» (1990), «Плач Єремії» (1999) , "Скоромовка не для вовка" (2008) - збірка віршів для дітей, «П'ятикнижжя» (2013).
== Біографія ==
 
Народився [[23 січня]] [[1949]] року у селі [[Березини|Березинах]] [[Козинський район|Козинського]] (нині [[Радивилівський район|Радивилівського]]) району [[Рівненська область|Рівненської області]], [[Україна]]) у сільській родині, де були воїни УПА, українські діячі. Родина була дуже великою та походила від запорізьких козаків. Батько Петро Чубай(прізвище батьковго роду зпочатково родинибуло Гетьман), мати Марія. У дитинстві Грицько перечитав усе, що було в бібліотеках Березинів й Козина, з 15-річного віку збирав власну бібліотеку і платівки з класичною музикою. Навчався у трьох школах, зокрема і [[Козин (Радивилівський район)|Козинській середній школі]]. Писати та читати Грицька у 4 роки роки навчила бабуся Мотрона, котра була цілителькою, повитухою. З 1965 року друкувався у районних газетах. Ще у школі за Грицьком Чубаєм слідкувало КДБ. У 15 річному віці вже викликало на допити за антирадянські вірші та висловлювання.
 
У 1966 році вступив до Рівненського Педагогічного Інституту, але його завалив ректор на іспиті з історії питанням про національну визвольну боротьбу. Відповідь Григорія видалася ректорові занадто антикомуністичною. Згодом Грицько Чубай намагався поступати до Львівського університету. Якось стало відомо про його виступ біля пам'ятника [[Тарас Шевченко|Тарасові Шевченкові]] у травні, в річницю перевезення праху Тараса з Петербурга до [[Канів|Канева]], тому його не допустили до іспитів і виключили з університету. Повернувся додому й працював вчителем малювання та історії у селі Жабокрики на Рівненщині, потім у колгоспі художником.
17

редагувань