Сугаков Володимир Йосипович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kp1964 (обговорення | внесок) |
Kp1964 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 10:
З 1979 року працює в [[Інститут ядерних досліджень НАН України|Інституті ядерних досліджень]] Національної академії наук України на посаді завідувача відділом теоретичної фізики та за сумісництвом продовжував викладати у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. У 1977 р. Володимир Йосипович став доктором фізико-математичних наук, а в 1982 р. — професором.
== Внесок
Основний внесок у науку В. Й. Сугакова пов'язаний з [[Оптика|оптикою]] [[Кристал|кристалів]]. Ним розроблено теорію поверхневих та локальних [[Екситон|екситонів]], яка підтверджена в чисельних експериментах. Ці роботи В. Й. Сугакова лягли в основу монографії «Спектроскопия дефектов в молекулярных кристаллах» (1987), написаної у співавторстві з академіком [[Шпак Марат Терентійович|М. Т. Шпаком]] та доктором фізико-математичних наук Н. І. Остапенко.
Рядок 19:
В. Й. Сугаков передбачив ефект звуження деяких екситонних смуг у [[Гетероструктури|гетероструктурах]] на базі [[Магнітний напівпровідник|напівмагнітних напівпровідників]] за умов зростання [[Магнітне поле|магнітного поля]]. Він запропонував новий метод [[Поляризація електронів|поляризації]] спінів електронів і ядер при тунелюванні електронів через подвійний гетероперехід, побудований на базі напівмагнітних напівпровідників. Учений розробив новаторські способи виготовлення мішеней із поляризованими ядрами, які можна застосовувати у [[Спінтроніка|спінтроніці]].
В [[Інститут ядерних досліджень НАН України|ІЯД НАН України]] В. Й. Сугаков зайнявся ще й [[Радіаційна фізика|радіаційною фізикою]], де здобув нових досягнень. Так, він першим застосував теорію самоорганізації систем ([[Синергетика|синергетику]]) до кристалів, що піддані радіаційному опромінюванню. Особлива увага була приділена вивченню механізму утворення в радіаційному полі надграток макродефектів і пор, а також [[Автоколивання|автоосциляціям]] температури та густини дефектів. За ці роботи В. Й. Сугаков разом з групою науковців був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки (1987).
Вивчались також особливості [[Дифракція|дифракції теплових нейтронів]] у кристалах з надгратками пор. За результатами досліджень процесів самоорганізації в нерівноважних системах був уведений спецкурс «Вступ до синергетики» для студентів фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також надруковані монографії «Lectures in Synergetics» (1998) та «Основи синергетики» (2001). Володимир Йосипович з колегами змоделював фізичні властивості радіоактивної лави, що утворилася в приміщеннях 4-го блока реактора [[Чорнобильська атомна електростанція|Чорнобильської АЕС]] після його аварії. Такі матеріали є складним об'єктом, який важко досліджувати експериментально внаслідок його високої активності, проте дані про цей об'єкт дуже важливі для прогнозування подальших процесів на 4-му енергоблоці.
| |||