Сугаков Володимир Йосипович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kp1964 (обговорення | внесок) |
Kp1964 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 11:
== Внесок в науку ==
Основний внесок у науку В. Й. Сугакова пов'язаний з [[Оптика|оптикою]] [[Кристал|кристалів]]. Ним розроблено теорію поверхневих та локальних [[Екситон|екситонів]], яка підтверджена в чисельних експериментах. Ці роботи В. Й. Сугакова лягли в основу монографії «Спектроскопия дефектов в молекулярных кристаллах» (1987), написаної у співавторстві з академіком [[Шпак Марат Терентійович|М. Т. Шпаком]] та доктором фізико-математичних наук Н. І. Остапенко.
Сугаков уперше розробив теорію та дослідив різноманітні властивості локальних екситонів. Ці результати широко використовуються для пояснення оптичних властивостей [[Молекулярні кристали|молекулярних кристалів]]. Він також запропонував новий механізм спін-ґраткової [[Релаксація (фізика)|релаксації]] [[Триплетний стан|триплетних збуджень]] (СПВ механізм), який застосовують для пояснення кутової і магнітної залежності часу релаксації домішкових триплетних станів в органічних кристалах — для них цей механізм релаксації виявився основним. Володимир Йосипович — автор моделі, в якій реалізуються [[автоколивання]] та [[бістабільність]] у системі екситонів із [[Дефекти у кристалах|домішками]], і моделі дипольних пасток для [[Електрон|електронів]], [[Дірка (квазічастинка)|дірок]] й екситонів в органічних кристалах.
| |||