Ліциній: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Best (обговорення | внесок) м →Авґуст |
АтаБот (обговорення | внесок) м порожній lang-xx → ref-xx за допомогою AWB |
||
Рядок 34:
== Походження ==
Ліциній походив з [[Мезія|Мезії]] з родини [[Дакія|дакських]] селян і був здавна знайомий з імператором [[Галерій|Галерієм]], особливо з часів війни проти перського царя [[Нарсес]]а. У [[307]] році Галерій зробив Ліцинія своїм співправителем з титулом [[Цезар (титул)|цезаря]] і залишив його для оборони [[Іллірія|Ілліріка]] і [[Фракія|Фракії]]. Сам Галерій рушив до Італії проти [[Максенцій|Максенція]].
Після повернення на схід, 11 листопада 308 р. Галерій проголосив Ліцинія [[Авґуст (титул)|авґустом]] і віддав під його владу [[Реція|Рецію]] і [[Паннонія|Паннонію]]. Під його безпосереднім командуванням були балканські, придунайські та причорноморські провінції Іллірік, Фракія і Паннонія.
У 310 році він очолив командування у війні проти [[Сармати|сарматів]], завдавши їм важкої поразки.
Рядок 42:
== Авґуст ==
[[Файл:Wars-of-the-Tetrarchy.gif|thumb|300 px|Кордони часів тетрархії]]
Після смерті Галерія в травні 311 р., у Ліцинія з [[Максиміан II Дая|Максиміаном]], який володів Сирією та Єгиптом стався конфлікт за владу. Війська обох претендентів зустрілися у Віфінії, але імператори зуміли домовитися та уклали угоду про поділ між ними східних провінцій. Ліциній отримав європейські провінції імператора Галерія, а Максиміан — азійські.
З цього моменту Ліциній став не тільки офіційним Августом Заходу, але також правив частиною східних провінцій. Оскільки Боспор і [[Дарданелли]] були розділовою лінією між їх територіями, Ліциній правив європейськими провінціями, а Максимін взяв азіатські території імперії.
Рядок 54:
У 324 війна відновилася. Костянтин закидає Ліцинію старечий вік та непопулярні звички. Ліциній був знову розбитий у Фракії 3 липня [[324]] року і відступив до [[Халкедон]]у <ref>Віктор Авреліан, «Про Цезаря»; 41</ref>. Костянтин переслідував його далі у Малій Азії.
У 324 році на чолі флота Костянтина стає його старший син та спів-імператор [[Крисп]]. Обидва флоти зустрілися на Босфорі. У битві при Геллеспонті 200 суднам під командуванням Криспа вдалося здобути перемогу над ворожим флотом, який налічував приблизно 400 кораблів. Крисп воював з Ліцинієм і на суші, здобуваючи перемоги.
Після цього Костянтин та Крисп попрямували до Малої Азії, використовуючи для переправи легкі транспортні кораблі, замовлені раніше для перешкоджання висадки в Європі армії со-імператора Ліцинія [[Секст Мартініан|Мартиніана]], який охороняв узбережжі Лампсака. Після втрати свого флоту Ліциній евакуював гарнізон Візантії, який увійшов до складу його армії в Халкідоні на азіатському узбережжі Босфору. Звідти він закликав до себе Мартиніана і загони вестґотів, щоб заповнити втрати, понесені в битві біля Адріанополя.
У битві при Хризополісі, 18 вересня 324 р., втрати Ліцинія оцінювалися в 25-30 тис. загиблих, а також тисячі поранених. Сам він зміг втекти, зібравши у міста Нікомедія 30 тис. уцілілих солдат. В останній морській і сухопутній битві при [[Нікомедія|Нікомедії]] Ліциній був переможений і здався Костянтину.
Сестра Костянтина і дружина Ліцинія Константа виступила посередником. Піддавшись проханню сестри, Костянтин дав клятву зберегти життя своєму супернику. Ліциній передав Костянтину свої імператорські регалії й відрікся від влади.
Колишній імператор був відправлений на довічне заслання в Салоніки, але через кілька місяців він був задушений в 325 році за наказом імператора. Через рік син Ліцинія також пав жертвою гніву або підозри Костянтина.
Рядок 69:
== Посилання ==
* [http://www.roman-emperors.org/licinius.htm Біографія Ліцинія у De Imperatoribus Romanis] {{
* [http://www.forumancientcoins.com/catalog/roman-and-greek-coins.asp?vpar=459 Монети з зображенням Ліцинія] {{
{{royal-stub}}
{{ac}}
{{Римські імператори}}
| |||