Геологічне моделювання (нафтогазова геологія): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 41:
 
Схема залучення вхідних даних для побудови статичної моделі родовища вуглеводнів подана на рисунку 2.
Одним з ключових етапів, що впливають на подальшу технологію створення моделі є аналіз вхідних даних (рис. 2) про об’єкт, який включає:
*– місця розташування свердловин, таблиці інклінометрії – потрібно мати точні географічні координати кожної свердловини з прив’язкою до їх імен, кути їх нахилу, азимути та глибини;
*– аналіз положення флюїдних контактів (флюїдна модель) – виділення газоводяних контактів (ГВК), водонафтових контактів (ВНК), газонафтових контактів (ГНК), їх глибини на різних площах родовища;
*– аналіз літології – полягає у створенні дискретного тривимірного поля типів порід;
*– аналіз колекторів (петрофізична модель) – полягає у визначенні фізичних властивостей породи, що утримує флюїд: коефіцієнти пористості, проникності, насичення, фракційний склад пісковиків та ін.;
*– фаціальний аналіз (седиментаційна модель) – дає можливість відновити умови осадонакопичення та умови середовища. Включає в себе сейсмофаціальний, біофаціальний та літофаціальний аналізи, а також аналіз загальногеологічних даних;
*– аналіз даних сейсморозвідки (сейсмологічна модель) – основною метою є отримання так званого “сейсмічного куба”, що є основою для створення скелету моделі.
 
== Див. також ==