Відмінності між версіями «Арабські числа»

2889 байтів додано ,  4 місяці тому
нема опису редагування
За відомостями [[Аль-Біруні]], в Індії існувало декілька форм написання чисел, і "Араби вибрали серед них ті, що задавалися найбільш придатними". Аль-Насаві на початку одинадцятого століття писав, що математики не мали згоди щодо форми цифр, але більшість з них погодилася щодо навчання із використанням форм цифр, що зараз називаються {{нп|східно-арабські числа|східно-арабськими числами|en|Eastern Arabic numerals}}.<ref>{{harvnb|Kunitzsch, The Transmission of Hindu-Arabic Numerals Reconsidered|2003|p=7}}: "Les personnes qui se sont occupées de la science du calcul n'ont pas été d'accord sur une partie des formes de ces neuf signes; mais la plupart d'entre elles sont convenues de les former comme il suit."</ref> Найдавніші зразки написання цих цифр віком 873–874 рр. були знайдені в Єгипті, і з них можна побачити три форми написання цифри "2" і дві форми написання цифри "3", і ці різновидності в написані показують розбіжності, які були між тим що згодом стало відомо як Східні Арабські числа та (Західні) Арабські числа.{{sfn|Kunitzsch, The Transmission of Hindu-Arabic Numerals Reconsidered|2003|p=5}}
 
Розрахунки в ті часи виконувалися за допомогою піщаної (пилової) дошки (арабською ''тахт'', латинською: ''табула''), на якій символи писалися паличкою, а потім стиралися, що також було частиною розрахунку. {{нп|Абуль-Хассан аль Евклідісі||en|Abu'l-Hasan al-Uqlidisi}} згодом винайшов систему розрахунків із чорнилом на папері "без дошки і стирання" (''bi-ghayr takht wa-lā maḥw bal bi-dawāt wa-qirṭās'').{{sfn|Kunitzsch, The Transmission of Hindu-Arabic Numerals Reconsidered|2003|pp=7–8}} Використання піщаних дошокдощечок також стало причиною розбіжностей у термінології: хоча індійський спосіб розрахунку називали ''хісаб аль-хінді'' на сході, то на заході його називали ''хісаб аль-губар'' (дослівно, "розрахунки із пилом/піском").{{sfn|Kunitzsch, The Transmission of Hindu-Arabic Numerals Reconsidered|2003|p=8}} Числа самі по собі на заході називалися ''ashkāl al‐ghubār'' (фігури на піску, у Ібн аль-Ясамін) або ''qalam al-ghubår'' (пильові літери).{{sfn|Kunitzsch, The Transmission of Hindu-Arabic Numerals Reconsidered|2003|p=10}}
 
Варіанти Західно-Арабських символів почали використовувати на територіях [[Магриб]] та [[Аль-Андалус|Al-Andalus]], які є прямим нащадком сучасних "Арабських чисел", що зараз використовуються по всьому світу.<ref>
{{harvnb|Kunitzsch, The Transmission of Hindu-Arabic Numerals Reconsidered|2003|pp=12–13}}: "While specimens of Western Arabic numerals from the early period—the tenth to thirteenth centuries—are still not available, we know at least that Hindu reckoning (called ''ḥisāb al-ghubār'') was known in the West from the tenth century onward..."
</ref>
Розбіжності в назвах і термінологіях змусила деяких науковців припустити, що Західні Арабські числа мають окреме власне походження - так звані "''ghubār'' числа", але наявні докази вказують на те, що ніякого окремого походження цих цифр не існувало.<ref>
{{harvnb|Kunitzsch, The Transmission of Hindu-Arabic Numerals Reconsidered|2003|p=10}}: 'I should think that, therefore, it is no longer justified for us to call the Western Arabic forms of the Hindu-Arabic numerals "ghubār numerals." Rather we should speak of the Eastern and the Western Arabic forms of the nine numerals.'</ref>
Існує також припущення, що Західно-Арабські числа вже використовувалияс в Іспанії до їх приходу до Маврів, ймовірно вони ці знання отримали через Александрію, але ця теорія не є загальноприйнятою серед науковців.<ref>
{{harvnb|Kunitzsch, The Transmission of Hindu-Arabic Numerals Reconsidered|2003|pp=12–13}}: "Since edition of and research on the Pseudo-Boethius[41] we now know that the texts running under his name and carrying Arabic numerals date from the eleventh century. Thus the assumed way of transmission from Alexandria to Spain is impossible and this theory can no longer be taken as serious."</ref><ref>{{citation |last1=Smith |first1=D. E. |authorlink1=D. E. Smith |authorlink2=Louis Charles Karpinski |first2=L. C. |last2=Karpinski |title=The Hindu-Arabic Numerals |publisher=Dover |year= 2013 |origyear=first published in Boston, 1911 |ISBN=0486155110 |url=https://www.gutenberg.org/ebooks/22599#download |at=Chapter V}}</ref><ref>{{citation|title=The Origin of the Ghubār Numerals, or the Arabian Abacus and the Articuli|first=Solomon|last=Gandz|journal=[[Isis (journal)|Isis]]|volume=16|issue=2|date=November 1931|pages=393–424|doi=10.1086/346615|jstor=224714}}</ref>
 
== Примітки ==
8004

редагування