Ковалевський Максим Максимович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Роботи: це робота Ковалевський_Микола_Васильович
→‎Життєпис: це Микола Васильович Ковалевський
Рядок 28:
Походить з козацько-[[Українська шляхта|шляхетського]] роду [[Слобідська Україна|Слобожанщини]] [[Ковалевські|Ковалевських]], започаткованого у XVII столітті козацьким сотником Семеном Ковалевським, що перейшов із с. Вільшани на Київщині й заснував село під тою ж назвою поблизу Харкова. Син його, Василь ({{пом}} 1682), був [[Полковий обозний|полковим обозним]] [[Харківський полк|Харківського слобідського козацького полку]]<ref>{{ЕІУ|4|379}}</ref><ref>Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму / Наукове видання.— Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993.— С. 128.</ref>.
 
Закінчив Третю Харківську гімназію із відзнакою (1868), юридичний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]] з ступенем кандидата права (1871). Перший спробував популяризувати соборницьку версію історії України на шпальтах галицьких видань, де він під псевдонімом Іван Маркевич у 1875 році видав у Львові (хоча місцем видання названо Відень) брошуру «[[Коротка історія малоруського народа]]». опублікував Залишився працювати на кафедрі державного права західноєвропейських країн. Кандидат наук (тема дисертації: «История полицейской администрации и полицейского суда в англ. графствах с древнейших времен до смерти Эдуарда III», 1877), доктор юридичних наук (тема дисертації: «Общественный строй Англии в конце средних веков», 1880). Доцент (1877), професор кафедри державного права Московського (1878—1887) та Петербурзького (1905—1916) університетів. Ректор (1910–12) вищих курсів П.&nbsp;Ф.&nbsp;Лесгафта (тепер Національний державний університет фізичної культури, спорту та здоров'я імені П.&nbsp;Ф.&nbsp;Лесгафта, Санкт-Петребург).&nbsp;
 
Був прихильником класичного позитивізму. У своїй теорії суспільного прогресу дотримувався принципу історичного детермінізму. Найбільш відомим учнем М. Ковалевського є [[Сорокін Питирим Олександрович|Пітирим Сорокін]].