Костянтинівка (Черкаський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Населені пункти, засновані 1622; додано Категорія:Населені пункти України, засновані 1622 за допомогою HotCat |
AndISOV (обговорення | внесок) Ґрунтовно оброблено статтю |
||
Рядок 8:
| mapx = 102
| mapy = 78
| засновано =1622
| населення =
| територія =
| ref-територія =
Рядок 25:
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38231 картка]
| прапор =
| герб =Старий герб села Костянтинівка (Смілянського району).png
| відстань о =
| ref-відстань о =
Рядок 32:
| станція =
| відстань ст =
|зображення=Вид на с. Костянтинівка та Будки з уманського мосту.jpg}}
{{Otheruses|тип=НП|Костянтинівка (значення){{!}}Костянтинівка}}
'''Костянти́нівка''' — село, центр сільської ради,
== Історія ==
В [[Курган|курганах]] другої половини 7 ст. до н.е. в селі Костянтинівці знайдено бронзовий посуд, що належить до групи Кавказьких бронз. В скіфському кургані 6 ст. до н.е. серед речових знахідок привертає увагу тонкостінна бронзова посудина. Дослідники зарахували її до речей грецького довозу. Але деякі вчені вважають, що казан виготовлений ремісниками [[Кавказ|Кавказу]]. На території [[Україна|України]] зараз відомо близько 10 таких казанів, всі вони пов’язані з комплексами новочеркаського типу.
Вперше назва села зустрічається в Люстрації Київського воєводства під 1622 роком. Саме тому 1622 рік і взято як офіційний рік заснування села. Майже через 100 років потому з'явилося [[Будки (Смілянський район)|с. Будки]], а на початку XX ст. — [[Плоске (Смілянський район)|с. Плоске]]. Село Костянтинівка утворилося як слобідка Костянтинів поблизу міста [[Сміла|Сміли]]. Також є версія за іншими історичними нарисами про те, що: «…в 1622 році ґрунт на березі річки зайняв реєстровий козак Левко Костянтинівський. Збудував хатину, загатив греблю і почав господарювати». В документах Ірдинського (Успенського) монастиря згадується, що Левко Костянтинівський, житель слобідки, продав греблю за 500 золотих вищезгаданому монастиреві 20 березня 1625 року. Ця гребля, а вірніше водяний млин, знаходиться на річці [[Ірдинь (річка)|Рдень (Ірдині)]]. <ref name=":0">{{Cite book|title=Історія Костянтинівки|last=Давиденко|first=О.|year=|publisher=|location=Черкаси|pages=|language=|isbn=}}</ref>
== Хронологія подій ==▼
* '''1659-1786 р.р.''' Слобідка Костянтинів належить польським магнатам: Конецпольським, Яблуновським, Любомирським, з ''1787'' року — Григорію Потьомкіну, з 1791 року — графу Самойлову, а з ''1838'' року — його спадкоємиці Софії Олександрівні Самойловій та її чоловікові О. О. Бобринському.▼
Щоб привабити селян до роботи у своїх староствах польські [[Магнат|магнати]] почали закликати [[Селянин|селян]] з інших місць [[Україна|України]], обіцяючи їм повне або майже повне звільнення від повинностей – «слободи» на 15-30 років. Тому люди з неймовірною швидкістю стали їх заселяти. Так Костянтинів маючи 20 років «слободи» почав інтенсивно заселятися втікачами від своїх панів з [[Волинь|Волині]] та [[Поділля]], а також тими, хто ховався від набігів [[Кримські татари|кримських татар]]. Особливо уславився інтенсивністю заселення своїх земель [[Станіслав Конецпольський]].<ref name=":0" />
У травні 1768 року на території села стояв загін козаків Бурки. Три дні гостював у селі [[Максим Залізняк]]. Село позначено на [[Загальна карта України|мапі Боплана]] 1648 року як "Konstantinov".
== Сучасність ==▼
На території с. Плоского
Після отримання Україною [[Томос про автокефалію Православної церкви України|томосу]] з [[Константинопольська православна церква|Константинополя]] у 2018 році, церковна громада села однією із перших на [[Смілянський район|Смілянщині]] визначилася із курсом на приєднання до новоутвореної [[Православна церква України|ПЦУ]] (митрополії [[Константинопольська православна церква|Вселенського патріархату]]).<ref>{{Cite web|url=https://procherk.info/news/7-cherkassy/69537-svjaschenik-ahila-ne-zhiti-iljuzijami-j-strahami|title=Священик Ахіла: "Не жити ілюзіями й страхами"|last=|first=|date=28.01.2019|website=|publisher=|language=Українська|accessdate=}}</ref>
З початком реформи [[Децентралізація в Україні|децентралізації]] в Україні у 2014 році громада розділилася на три табори: одні бажали утворити власну [[Територіальна громада України|об'єднану територіальну громаду]] з центром у Костянтинівці, інші вважали, що економічно-доцільнішим буде об'єднатися із сусідньою [[Балаклея (Смілянський район)|Балаклеєю]], натомість, треті вбачили майбутнє громади в об'єднанні із містом [[Сміла|Смілою]], яка на той час була районним центром. На декількох обговореннях у 2015 році компромісу досягнуто не було. <ref>{{Cite web|title=У Смілі (Черкаська область) обговорили перші результати децентралізації - ВГО "Комітет виборців України"|url=http://cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:u-smili-vidbuvsia-kruglyi-stil-z-pytan-detsentralizatsii|website=cvu.org.ua|accessdate=2020-06-18}}</ref>
Для утворення власної громади потрібно було прохання сільської ради до [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] про відокремлення сіл [[Будки (Смілянський район)|Будки]] та [[Плоске (Смілянський район)|Плоске]] від Костянтинівки, для можливості майбутнього об'єднання, адже Закон України "Про добровільне об'єднання громад"<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text|website=zakon.rada.gov.ua|accessdate=2020-06-18|title=Закон України "Про добровільне об'єднання громад"|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> вбачає об'єднання двох та більше незалежних одна від одної громад, таке прохання радою подано не було.
У 2019 році після проведення чергового обговорення, жителі села погодилися на добровільне об'єднання з утвореною у 2018 році Балаклеївської ОТГ. У 2020 році Кабінет Міністрів України затвердив перспективний план<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-perspektivnogo-a541r|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2020-06-18|language=ua|last=Kitsoft}}</ref> децентралізованої [[Черкаська область|Черкаської області,]] у якому приєднав Костянтинівську сільську громаду до Балаклеївської ОТГ.
[[Файл:Kostiantynivka Church.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Церква Воскресіння у селі]]▼
▲== Хронологія історичних подій ==
▲* '''1659-1786 р.р.''' Слобідка Костянтинів належить польським магнатам: [[Конецпольські|Конецпольським]], [[Яблоновські|Яблуновським]], [[Любомирські|Любомирським]], з ''1787'' року — [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорію Потьомкіну]], з 1791 року — графу Самойлову, а з ''1838'' року — його спадкоємиці [[Бобринська Софія Олександрівна|Софії Олександрівні Самойловій]] та її чоловікові [[Бобринський Олексій Олексійович|О. О. Бобринському]].
* '''Середина XIX століття.''' «Константиновка, село при р. Серебрянке, в 4-х верстах выше Смели. Через село идет почтовая дорога. Жителей обоего пола: православних 1469, римских католиков — ''14»''. В селі діє цукроварня.
* '''1868 рік.''' ''14 травня'' Київський губернатор повідомляє, що селяни Костянтинівки вчинили опір місцевій владі і вимагають душового наділу землі або забезпечення городників польовим наділом та зняття
* '''1900 рік.''' {{lang-ru|"Константиновка: дворов - 509, жителей - 2545 человек. Из них принадлежит графам Бобринским 1000 дес., церкви - 40 дес., крестьянам -1181 дес. В селе имеются: православная церковь, церковно-приходская школа, водяная мельница, кирпичный завод, 17 ветряных мельниц, принадлежащих крестьянам"}}, («Список населенных мест Киевской губернии», 1900 р.).
* '''1917 рік.''' Мешканці села ведуть боротьбу за землю. «Всупереч встановленій нормі збирати просо за четвертий сніп селяни Костянтинівського маєтку приймають рішення і забирають третій сніп».
Рядок 60 ⟶ 76:
* '''1980-1982 р.р.''' В господарстві побудовано пункт технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, будинок механізаторів, їдальню для спеціалістів, корівник на 200 корів, кормовий дворик, силосні споруди в Плоскому і Будках, приміщення для молодняка птиці з клітковим утриманням, благоустроєно територію птахоферми. Газифіковано село Плоске, котельна якого забезпечує теплом машинний двір, їдальню та інші приміщення. виробництва, Головний комітет ВДНГ СРСР нагородив колгосп «СерпМолот» дипломом першого ступеня і премією — мікроавтобусом. Золотої медалі удостоєний голова правління І .Я. Пічкур, срібної — п гаш- я Г. І. Гирич.
* '''1997 рік.''' Костянтинівка урочисто відзначила своє 375-річчя. Мазали свята свідчать: в селі 1345 дворів, проживає 3020 чоловік, у користуванні яких знаходиться 294 гектари землі. КСП «Серп і Молот» у своєму користуванні має 2470 гектарів землі, даних працюють 358 чоловік. Тут утримується 1348 голів великої рогатої худоби, 58 голів свиней, 20 тис. птиці. На території села діють цегельний завод фірми «Орізон», Смілянсь- 1РЕМ, магазини та хлібокомбінат Смілянського райспоживтовари-
* '''1999 рік.''''' 1 січня''. Вартість основних виробничих фондів 14 млн тис. гривень. Валове виробництво сільськогосподарської продукції 1998 рік 2 млн. 357 тисяч гривень. Працює в господарстві 282 чол.
* '''1999 рік.''' ''23 квітня.'' Згідно з рішенням зборів уповноважених КСП «Серп і Молот» перереєструється у сільськогосподарське товариство з меженою відповідальністю «Лан». В господарстві 1560 голів худоби, 400 голів свиней, 58 тисяч голів ці.
<br />
▲== Сучасність ==
▲[[Файл:Kostiantynivka Church.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Церква Воскресіння у селі]]
▲На території с. Плоского розкинулася центральна садиба сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю «Лан», яке є володарем 1967 га, землі в тому числі орної — 1748, сіножатей — 6, лісів — 258, пасовищ — 206, став — 0,2 га.
== Видатні уродженці ==
| |||