Відмінності між версіями «Боярка (Лисянський район)»

нема опису редагування
м (правопис, §11: правило милозвучності за допомогою AWB)
 
== Походження назви ==
Археологічні розкопки свідчать про заснування у X–XIIX—XII ст. поселення, яке отримало назву від однойменної річки, яка протікає цими місцями. За іншою версією, назва походить від того, що бояри, які пливли течією повноводної Боярки, любили приставати в урочищі «Пристань», яке збереглося досі.
 
== Історія ==
Як населений пункт, Боярка згадується [[1644]] року в наказі польського гетьмана [[Станіслав Концєпольський|Концепольського]] князеві [[Вишневецький Дмитро|Вишневецькому]], щоб той рухався з військом з [[Корсунь-Шевченківський|Корсуня]] на Боярку.
 
Протягом 1648 -&nbsp;— 1670-тих рр. Боярка входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. До "«Реєстру Війська Запорозького 1649 року"» вписано 30 осіб козацького стану, що мешкали в Боярці. Вона була тоді сотенним містечком. Боярським сотником був тоді Іван Валобородько. За даними початку 1654 &nbsp;р. у Боярці було 21 шляхетський, 89 козацьких і 245 міщанських дворів. Боярським сотником був тоді Григорій Демехненко. Містечко було обнесено палісадом з 3-ма ворітьми. До палісаду прилягав замок, обнесений зрубною стіною, у якому було 2 проїзні вежі і одна глуха. У замку було 11 пушок. У містечку була соборна церква святого Георгія і менша церква святого Миколая Чудотворця. Під час правління Гетьмана [[Павло Тетеря|Павла Тетері]] жителі Боярки стали учасниками подій протипольського повстання 1664 - 1665 1664—1665&nbsp;рр. Коли у липні 1664 &nbsp;р. повстали жителі [[Ставище (смт)|Ставища]], до них приєдналися боярчани. У жовтні 1664 &nbsp;р. урядове й допоміжне військо [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]], прислане Київським воєводою [[Стефан Чарнецький|Степаном Чарнецьким]], заволоділи Бояркою й жорстоко покарали боярчан за участь у повстанні. Події 1660-х та першої половини 1670-х рр. привели до знелюднення Боярки та припинення існування Боярської сотні <ref>Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1.&nbsp;— К.: Видавництво «Стікс-Ко», 2007</ref>
 
З [[1722]] року Боярка належала польську магнату [[Яблонський Ян|Яну Яблонському]]. [[1768]] окремі гайдамацькі загони здійснили напад на поселення. [[1774]] року польський король [[Станіслав Август Понятовський|Станіслав Август]] подарував село Ф. Бранницькому.
 
Під час визвольних змагань 1917–19211917—1921 років жителі села контролювали загони командувача Вільного козацтва Квітковського, що намагався не пустити в село більшовиків. [[1929]] року створено колгосп ім. Жданова.
 
У часи голодомору 1932–19331932—1933 років померло 650 осіб, 47 зазнали політичних репресій. [[24 листопада]] [[2007]] на вшанування їх пам'яті у селі встановлено пам'ятний знак.
 
У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] воювало 268 жителів, з них 162 особи загинуло, 142 нагороджено орденами і медалями.
 
В Боярці народився [[Поваженко Іван Омелянович]] (*4.08.1901&nbsp;— †1991)&nbsp;— видатний український ветеринар.
 
== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)]]
 
== Примітки ==
 
{{Лисянський район}}
 
 
{{Ukraine-geo-stub}}