Переворська культура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
переворська ж |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
[[Файл:Przeworsk culture map bel.svg|thumb|300px|Пшеворська культура]]
'''Пшеворська культура'''
Навчальний посібник]. — К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.</ref> — [[археологічна культура]], що визначає [[залізна доба|залізну добу]] на території [[Польща|Польщі]] та [[Західна Україна|Західної України]].
Культура тривала приблизно 600 років з 200 до Р. Х. до 400 після Р. Х..
Ареал культури — центральна і південна [[Польща]]: верхів'я ріки [[Одра]] ([[Сілезія]]), горішня і середня [[Вісла]] ([[Мала Польща|Мала]] і [[Велика Польща]]); Східна [[Словаччина]] (Південна [[Лемківщина]]); горішня [[Тиса]] (українське [[Закарпаття]] і [[Мармарощина]]); горішній [[Дністер]] ([[Галичина]]).
Рядок 12 ⟶ 13:
Поховання подібні і до інших археологічних культур того часу, а саме в більшості ґрунтове тілоспалення в урнах чи ямах. Поховання супроводжуються великою кількістю всіляких речей: [[фібула]]ми, пряжками, підвісками, [[Намисто|намистами]]. В випадках захоронення [[воїн]]ів їх супровідним інвентарем була [[зброя]] — ритуально зігнуті [[меч]]і, [[спис]]и, остроги, [[умбон]]и [[щит]]ів.
Для
Пшеворська культура на території [[Україна|України]] датується І-ІІІ ст. н. е. "Питання етнічної належності носіїв пшеворської культури на території Верхнього [[Подністров'я]] і Західної [[Волинь|Волині]] вирішується з урахуванням відчутного впливу, починаючи з І ст.. н. е., з боку [[Зарубинецька культура|зарубинецьких]] ранньослов'янських племен, а також зіставленням східнопшеворських пам'яток із старожитностями черняхівської культури і ранньосередньовічних слов'янських племен [[Подністров'я]]. Дослідження (В. Д. Баран, [[Винокур Іон Срульович|І. С. Винокур]], Д. Н. Козак) показали, що в першій половині І тисячоліття н. е. тут відбувався процес формування однієї з груп [[східні слов'яни|східнослов'янських]] [[Плем'я|племен]]. Щодо окремих пшеворських поховань із зброєю, то вони, очевидно, пов'язані з населенням Моравії, яке прийшло в рух у зв'язку з початком «великого переселення народів».
Рядок 20 ⟶ 21:
Культура названа по назві селища [[Пшеворськ]]а, де були вперше знайдені зразки виробів. Змінила [[Лужицька культура|Лужицьку культуру]], поширившись на більшу територію. На Сході, у північній Україні і Південній [[Білорусь|Білорусі]], межувала з [[Зарубинецька культура|Зарубинецькою культурою]], з якою мала споріднені риси, формуючи єдиний комплекс Пшеворської і Зарубинецької культур. Тут ми можемо побачити витоки двох великих націй — польської (з Пшеворської культури) і української (з [[Зарубинецька культура|Зарубинецької культури]]).
На Півночі від ''Пшеворської культури'' у низовині Вісли і на захід від неї (східна частина Східної [[Померанія|Померанії]]) існувала [[Оксивська культура]], яка згодом, приблизно у 20 році після Р. Х., змінилась на Вельбарську культуру. [[Вельбарська культура]] належала готам. Готи відзначилися рухом вздовж правого берега [[Вісла|Вісли]] приблизно до 190 року, з якого вони з'явилися в [[Україна|Україні]], спричинивши розвиток нової культури — [[Черняхівська культура|Черняхівської]].
Римські записи називають мешканців території Пшеворської культури [[Лугії|лугіями]]. Більшість носіїв ''Пшеворської культури'' були [[Венеди|венедами]]. На заході, в межах [[Одра|Одри]] переважав германський елемент ([[Вандали]] і [[Бургунди]]).
Рядок 36 ⟶ 37:
{{Div col end}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела та література ==
{{refbegin}}
* ''Д. Н.
* ''Щукин М. Б.'', [http://krotov.info/history/09/3/schukin.html Рождение славян], Стратум: структуры и катастрофы: Сборник символической индоевропейской истории: Археология. Источниковедение. Лингвистика. Философия истории. — {{СПб.}}: Нестор, 1997. — 267. — ISBN 5-901007-03-4 {{ref-ru}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'', [http://izbornyk.org.ua/pivtorak/pivt.htm Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов]: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». — {{К.}}: Академія, 2001. — 152 с. (2-ге вид., доп. — {{К.}}: Арістей, 2004. — 180 с. — ISBN 966-580-082-5
| |||