Чернечий орден: відмінності між версіями

'''Черне́чий о́рден''' — ву [[католицтво|католицтві]], а з певного часу і в деяких [[Протестантизм|протестантів]] — спільнота [[ченці]]в, члени якого дотримуються загального статуту, принісшискладаючи під час вступу врочисті обітниці (на відміну від чернечого [[конгрегація|згромадження]], вступаючи в яке приносятьскладають лише прості обіти).

'''Католицькі чернечі ордени''' – організації католицьких ченців. Їхня діяльність підпорядковується чітким статутним нормам. Вони мають централізоване керівництво. Вищими посадовими оcобамиособами в них є "генерали" чи "генеральні магістри", яким підлягають "провінціали" (провінціальні магістри та [[пріор]]и); останнім, у свою чергу, підпорядковані [[абат]]и та конвентуальні пріори. Над посадовими особами стоїть генеральний [[Капітула|капітул]], що є колегіальним органом, він складається з керівників різних рангів та скликається раз на кілька років. Особливим типом орденів були військово-чернечі, що поєднували чернечу та військову діяльність і мали за мету збройний захист своєї віри. Найбільш впливовими з них були: орден Іоаннітів ([[Мальтійський орден|Мальтійський]]), орден [[Тамплієри|тамплієрів]], [[Тевтонський орден]].

* Ордени [[РегулярніКлерикальні клірикиордени|регулярних кліриків]]

* [[василіани|Василіяни]] — Чин святого Василія Великого

На українських землях, які свого часу входили до складу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], діяли бенедиктинський (див. [[Бенедиктинці]]), домініканський, францисканський (див. [[Францисканці]]), бернардинський (див. [[Бернардинці]]) ордени, а також [[кармеліти]] та [[єзуїти]]. На зразок власне католицьких орденів після [[Берестейська унія|Берестейської церковної унії]] 1596 року тут було створено греко-католицькі (унійні) чини св. Василія Великого (див. [[ВасиліаниВасиліяни]]) та Феодора Студита (див. [[Студити]]). Чернечі ордени відіграли істотну роль у релігійному, духовному та громадсько-політичному житті України. Монастирі окремих католицьких орденів ([[Сестри милосердя|сестер милосердя]], візиток), які турбувалися про знедолених – доглядали за хворими, підтримували убогих та сиріт, а також опікувалися народною освітою, створювали численні бібліотеки, набули в місцевого населення доброї репутації. З участю орденів розвивалося церковне будівництво, [[іконопис]], релігійні музичні твори.