Відмінності між версіями «Адміністративно-територіальний устрій Києва»

У березні [[1921]] в Києві більшовики створили 6 партійно-територіальних районів: ''Деміївський'', ''Міський'', ''Печерський'', ''Подільський'', ''Солом'янський'', ''Шулявський''{{sfn|Кудрицький|1995|с=290.}}. У жовтні 1922 року територію міста було поділено на десять міліцейських районів: ''Центральний, Бульварний, Подільський, Шулявський, Либідський, Солом'янський, Печерський, Деміївський, Святошинський'' та ''Куренівський''<ref>Постановление Президиума Киевского губисполкома от 16 сентября 1922 года № 35 // План-справочник города Киева. 1923 г. — {{comment|К|Киев}}.: Изд-во «Правда», 1923. — К. 17–20. {{ref-ru}}</ref>. Натомість партійно-територіальних районів станом на 1923 рік залишалося вже п'ять: ''Подільський, Печерський, Солом'янський, Шулявський'' та ''Деміївський''<ref>Постановление Президиума Киевского губисполкома от 16 сентября 1922 года № 35 // План-справочник города Киева. 1923 г. — {{comment|К|Киев}}.: Изд-во «Правда», 1923. — К. 13, 14. {{ref-ru}}</ref>.
 
У січні 1924 року ''Печерський район'' було перейменовано на ''Ленінський''{{рвкмр2|3}}, а у березні 1925 року ''Подільському району'' було надану назву ''Петрівський''{{рвкмр2|309}}. У 1923 року ''Шулявський район'' був перейменований на ''Раковський'', на честь [[Раковський Християн Георгійович|Християна Раковського]], з 1927 року — ''Жовтневий район''.
 
Кількість районів, як і їхні межі, не були сталими, постійними, вони весь час змінювались. У 1922–1925 роках у місті було п'ять районів, в 1927 році — сім, а в 1932 році — чотири.