Адміністративний устрій Одеської області: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Arbornaos (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 102:
({{Стаття|автор= |назва= Собрание законов и распоряжений Рабоче-крестянского правительства СССР. 1933 год.|посилання= https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:СЗ_СССР_1933.pdf&page=266|видання= |номер= 23|сторінки= 264–266}})</ref>
* 4 липня того ж року було утворено [[Компаніївський район|Компаніївський]] (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 36|сторінки= 2–3}}</ref>
на кін. 1933 р. — територія 68,917 тис. км², районів 50; населення 3411,4 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=6–7}}
:* 4 червня 1934 року [[Калинівська сільська рада (Іванівський район)|Джугастрівську сільраду]] Роздільнянського району перечислено до складу Березівського району<ref>Постанова Президії ВУЦВК УСРР №&nbsp;188 від 4 червня 1934&nbsp;р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1934/22/Про перечислення Джугастрівської сільради, Роздільнянського району, до складу Березівського району|Про перечислення Джугастрівської сільради, Роздільнянського району, до складу Березівського району]]»</ref>;
:* До складу [[Молдавська АРСР|Молдавської АРСР]] передано с. Олено-Корицьке<ref>07.07.1983&nbsp;р. знято з облікових даних.</ref> і колгосп «За нове життя» [[Йосипівка (Захарівський район)|Осипівської]] сільради [[Фрунзівський район|Фрунзівського району]].<ref>Постанова Президії ВУЦВК №&nbsp;189 від 4 червня 1934&nbsp;р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1934/22/Про перечислення села Олено-Корицького, Осинівської сільради, Фрунзівського району, до складу Красноокнянського району АМСРР|Про перечислення села Олено-Корицького, Осипівської сільради, Фрунзівського району, до складу Красноокнянського району АМСРР]]»</ref>
на липень 1934 р. — територія 68,917 тис. км², районів 50; населення 3324,9 тис. чол.<ref>{{АТД СССР-1934|212–213}}</ref>
* Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935&nbsp;р. було створено ще 20 районів: Аджамський, Біляївський, [[Благодатнівський район|Благодатнівський]], [[Березнегуватський район|Березнегуватський]], Володимирівський, [[Варварівський район|Варваровський]], Витязівський, [[Горностаївський район|Горностаївський]], [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Єланецький район|Єланецький]], [[Єлисаветградський район|Єлизаветградський]], Мостовський, [[Маловисківський район|Маловисківський]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовський]], [[Привільнянський район|Привольнянський]], Піщано-Бродський, Тишківський, [[Чаплинський район|Чаплинський]], [[Ширяївський район|Ширяївський]], [[Іванівський район (Одеська область)|Янівський]].<ref>Постанова Президії ВУЦВК №&nbsp;12 від 22 січня 1935&nbsp;р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР|Про розукрупнення районів УСРР]]»</ref><ref>Постанова Президії ВУЦВК №&nbsp;24 від 17 лютого 1935&nbsp;р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Одеської області|Про склад нових адміністративних районів Одеської області]]»</ref> Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.<ref>{{АТД СССР-1935|215–219}}</ref>
* У серпні 1935&nbsp;р. було перейменовано Антоно-Кодинцівський на ''[[Комінтернівський район]]''.<ref>Постанова ЦВК СРСР №&nbsp;379 від 7 серпня 1935&nbsp;р. «[[s:ЗЗНРСУСРСР/1935/1/45/Про переіменування Антоно-Кодинцівського району і деяких районних центрів УРСР|Про переіменування Антоно-Кодинцівського району і деяких районних центрів УРСР]]»</ref><ref>Постанова ЦВК УРСР №&nbsp;142 від 31 серпня 1935&nbsp;р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/24/Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР|Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР]]»</ref>
** 14 листопада 1935&nbsp;р. Отрадівську ([[Одрадове (Роздільнянський район)|Одрадове]]), [[Єгорівська сільська рада (Роздільнянський район)|Уварівську]] та [[Вигодянська сільська рада|Вигодянську сільради]] приміської смуги Одеської міськради перечислено до складу Біляївського району.<ref>Постанова Президії ЦВК УСРР №&nbsp;196 від 14 листопада 1935&nbsp;р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/42/Про часткові зміни районних меж Київської, Харківської та Одеської областей|Про часткові зміни районних меж Київської, Харківської та Одеської областей]]»</ref>
на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², 70 районів, населення 3324,9 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935)|1936|с=6–7}}
:* 17 березня 1936&nbsp;р. колгосп ім. Сталіна{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с= 383, 880–958 (887, 900, 908), 959–1040 (965, 976, 1038)}} (див. нижче 1953&nbsp;р.) [[Новоолександрівська сільська рада (Ананьївський район)|Закревської сільради]] Троїцького району перечислено до складу [[Мар'янівська сільська рада (Ширяївський район)|Мар'янівської сільради]] Ширяївського району.<ref>Постанова Президії ЦВК УСРР №&nbsp;89 від 17 березня 1936&nbsp;р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1936/19/Про часткові зміни районних меж Одеської області|Про часткові зміни районних меж Одеської області]]»</ref>
:* 25 серпня 1936&nbsp;р. Журавська ([[Журівка (Миколаївський район)|Журівка]]) сільська рада [[Жовтневий район (Одеська область)|Жовтневого району]] перейшла до складу Андрієво-Іванівського району;<br/> населені пункти [[Петрівка (Роздільнянський район)|ім. Г.&nbsp;І.&nbsp;Петровського]] та [[Вапнярка (Роздільнянський район)|Вапнярка]] Вербанівської сільської ради Гросулівського району&nbsp;— до складу Роздільнянського;<br/> 161 га землі Біляївського району (колишні землі [[Радгосп|допоміжного господарства]] заводу ім. Старостіна) до складу земель колгоспу імени Блюхера Спартаківського району.<ref>Постанова Президії ЦВК УСРР №&nbsp;220 від 25 серпня 1936&nbsp;р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1936/43/Про часткові зміни районних меж Дніпропетровської та Одеської областей|Про часткові зміни районних меж Дніпропетровської та Одеської областей]]»</ref>
Рядок 115:
* У серпні 1937&nbsp;р. на території приміської зони Одеської міськради було створено [[Одеський район]].<ref>Постанова Президії ЦВК УРСР №&nbsp;177 від 29 серпня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/50/Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради|Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради]]»</ref>
* Постановою [[ЦВК СРСР]] від [[22 вересня]] [[1937]]&nbsp;р. з Одеської була виділена [[Миколаївська область]] у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, [[Кіровоград|Кірове]] та 29 районів:<ref>[[s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области]]{{ref-ru}}</ref> Аджамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностаївського, Єланецького, Єлизаветградського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Тилігуло-Березанського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського.
на кін. 1938 р. — територія 32,9 тис. км², 42 райони.<ref>{{АТД СССР-1938|XIV–XV, 158–159}}</ref>
* На підставі Указу [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від 10 січня 1939&nbsp;р. до [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] відійшли 10 районів: Велико-Висківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщано-Бродський, Ровнянський, Тишківський, Хмельовський.<ref>Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «[[s:Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР|Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР]]»</ref>
на березень 1939 р. — районів 32.<ref name="АТД СССР-1938-Д">{{АТД СССР-1938-доп.|88, 133–134}}</ref>
* 26 березня 1939 року було ліквідовано Благоївський (болгарський), [[Зельцький район|Зельцський]], [[Карл-Лібкнехтівський район|Карл-Лібкнехтовський]], Спартаківський (німецькі) національні райони;<br/> тоді ж утворено [[Веселинівський район|Веселинівський]] та [[Овідіопольський район]].<ref name="АТД СССР-1938-Д" />
на травень 1940 р. — територія 27,0 тис. км², районів 30.<ref>{{АТД СССР-1940|199–200}}</ref>
* У 1940&nbsp;р. після того, як до [[СРСР]] було [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|приєднано Бессарабію]], більша частина її території увійшла до новоствореної [[Молдавська РСР|Молдавської РСР]]<ref>[[s:ru:Закон СССР от 02.08.1940 об образовании Союзной Молдавской Советской Социалистической Республики]]{{ref-ru}}</ref>, а 3 повіти&nbsp;— [[Аккерманський повіт|Аккерманський]], [[Ізмаїльський повіт|Ізмаїльський]] і [[Хотинський повіт|Хотинський]]&nbsp;— до складу [[УРСР]] (перші два утворили в 1940&nbsp;р. [[Ізмаїльська область|Ізмаїльську область]]).
* Тоді ж у серпні 1940&nbsp;р. до Одеської області було приєднано 8 районів: [[Ананьївський район|Ананьївський]], [[Балтський район|Балтський]], [[Валегоцулівський район|Валегоцуловський]], [[Кодимський район|Кодимський]], [[Котовський район|Котовський]], [[Красноокнянський район|Красноокнянський]], [[Піщанський район (Одеська область)|Піщанський]], [[Чорнянський район|Чорнянський]], які із 12 жовтня 1924&nbsp;р. належали [[Молдавська АРСР|Молдавській АРСР]].
на поч. 1941 р. — територія 31,7 тис. км², районів 38.<ref>{{АТД СССР-1941|191–192}}</ref>
 
 
* У 1941–1944 роках під час німецько-румунської окупації територія області входила до складу губернаторства [[Трансністрія]] (повіти [[Ананьївський повіт (Трансністрія)|Ананьївський]], [[Балтський повіт (Трансністрія)|Балтський]], [[Березівський повіт (Трансністрія)|Березівський]], [[Голтянський повіт (Трансністрія)|Голтянський]], [[Дубосарський повіт (Трансністрія)|Дубосарський]], [[Овідіопольський повіт (Трансністрія)|Овідіопольський]], [[Одеський повіт (Трансністрія)|Одеський]], [[Рибницький повіт (Трансністрія)|Рибницький]], [[Тираспольський повіт (Трансністрія)|Тираспольський]]) та [[Генеральна округа Миколаїв|Генеральної округи Миколаїв]] ([[Гайворонський ґебіт|Гайворонський]], [[Первомайський ґебіт|Первомайський]] і [[Вознесенський ґебіт]]и).
 
 
* У березні 1944&nbsp;р. до [[Миколаївська область|Миколаївської області]] відійшли Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський та Вознесенський райони.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944&nbsp;р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 «Про утворення Херсонської області в складі Української РСР»|Про утворення Херсонської області в складі Української РСР]]»</ref><ref>{{АТД СССР-1941-доп.|82}}</ref>
Рядок 132 ⟶ 130:
* 15 грудня 1945&nbsp;р. Гросуловський район був перейменований на ''[[Великомихайлівський район|Великомихайлівський]]'', Валегоцуловський&nbsp;— на ''[[Долинський район (Одеська область)|Долинський]]'', а Янівський&nbsp;— на ''[[Іванівський район (Одеська область)|Іванівський]]''.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1945&nbsp;р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»|Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв населених пунктів і районів Одеської області]]»</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с=383, 880–958 (887, 900, 908), 959–1040 (965, 976, 1038)}}
** 1 лютого 1945 та 7 вересня 1946&nbsp;р. була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945&nbsp;р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»|Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.09.1946&nbsp;р. «[[s:Указ ПВР УРСР від 7.9.1946 «Про збереження … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей»|Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей]]»</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с=383, 880–958 (887, 900, 908), 959–1040 (965, 976, 1038)}}
на 1946–47<ref>{{АТД СССР-1947|207–208}}</ref>–49<ref>{{АТД СССР-1949|210–211}}</ref> рр. — територія 27,9 тис. км², 34 райони.
* 5 травня 1949&nbsp;р. Грушківський район було перейменовано в ''Ульяновський''.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1949&nbsp;— №&nbsp;3&nbsp;— с. 5.</ref>
на поч. 1951 р. — територія 27,9 тис. км², 34 райони.<ref>{{АТД СССР-1951|210–211}}</ref>
:* 31 серпня 1953 року перечислено с. [[Лідівка (Ширяївський район)|Лідівка]] [[Шабельницька сільська рада|Шабельницької сільради]] Жовтневого р-ну до складу [[Червонокутська сільська рада (Ширяївський район)|Червонокутської сільради]] Андрієво-Іванівського району;
:* [тоді ж] с. Байбузівка, Басул, Сталіно та [[Красне (Ананьївський район)|Красне]] Валентинівської сільради ([[Валентинівка (село)|Валентинівка]]) Ширяївського р-ну&nbsp;— до складу [[Долинська сільська рада (Ананьївський район)|Долинської Третьої сільради]] [[Долинський район (Одеська область)|Долинського району]]<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1953&nbsp;— №&nbsp;2&nbsp;— с. 31.</ref> (12.09.1967&nbsp;р. села Байбузівка, Басул і Степове (до 13.12.1961 х. Сталіна<ref>[http://etomesto.com/map-rkka_l-35-b-g/?x=29.971733&y=47.449078 Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941]{{ref-ru}}</ref>) об'єднані в один населений пункт&nbsp;— село Байбузівка; останній знято з обліку 1995 року<ref name="Odessa">[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A035?rdat=21.08.2019&letter=9473 Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Одеської області України (з 1986&nbsp;р.)]</ref>)
Рядок 140 ⟶ 138:
* [[15 лютого]] [[1954]]&nbsp;р. Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом затвердила подання [[Президія Верховної Ради УРСР|Президії Верховної Ради УРСР]] про ліквідацію Ізмаїльської області і передачу її території до складу Одеської.<ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 15.02.1954 об упразднении Измаильской области Украинской ССР]]{{ref-ru}}</ref> Отже, приєднувалось 13 районів: [[Арцизький район|Арцизький]], [[Болградський район|Болградський]], [[Бородінський район (Одеська область)|Бородинський]], [[Кілійський район|Кілійський]], [[Лиманський район (Ізмаїльська область)|Лиманський]], Новоіванівський, [[Ренійський район|Ренійський]], [[Саратський район|Саратський]], Старокозацький, [[Суворовський район (Ізмаїльська область)|Суворівський]], [[Тарутинський район|Тарутинський]], [[Татарбунарський район|Татарбунарський]], [[Тузлівський район|Тузлівський]] та міста Ізмаїл, Білгород-Дністровський, [[Вилкове]].
* У лютому 1954&nbsp;р. від Одеської області до Миколаївської відійшли м. [[Первомайськ (Миколаївська область)]], [[Велико-Врадіївський район|Велико-Врадіївський]], Доманівський, Кривоозерський, Мостовський, Первомайський райони, а до Кіровоградської&nbsp;— Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Ульянівський райони.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1954&nbsp;— №&nbsp;2&nbsp;— с. 48–49.</ref>
на березень 1954 р. — територія 33,2 тис. км², районів 38.<ref>{{АТД СССР-1954|214–215}}</ref>
:* 28 листопада 1956 року [[Багатянська сільська рада|Багатянська]], [[Бросківська сільська рада|Бросківська]], [[Новонекрасівська сільська рада|Новонекрасівська]], [[Озерненська сільська рада (Ізмаїльський район)|Озерненська]], [[Саф'янівська сільська рада|Саф'янівська]] та [[Старонекрасівська сільська рада|Старонекрасівська]] сільські ради [[Суворовський район (Ізмаїльська область)|Суворівського р-ну]] передані в підпорядкування Ізмаїльській міській раді;
:* тим же рішенням [[Баннівська сільська рада|Баннівська]] і [[Кам'янська сільська рада (Ізмаїльський район)|Кам'янська]] сільради Болградського р-ну передані до складу Суворівського р-ну;
Рядок 147 ⟶ 145:
* 07 червня 1957&nbsp;р. [[Чорнянський район|Чорнянський]] та Красноокнянський були об'єднані в один [[Красноокнянський район]]{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}},<br/> тим же Указом Президії ВР УРСР місто Вилкове віднесено до категорії міст районного підпорядкування з включенням його до складу Кілійського району<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1957&nbsp;— №&nbsp;5&nbsp;— с. 124.</ref> (з 13.12.1951 місто обласного підпорядкування<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1951&nbsp;— №&nbsp;5&nbsp;— с. 14.</ref>).
* 28 листопада 1957&nbsp;р. було ліквідовано [[Долинський район (Одеська область)|Долинський]] (до Ананьївського та Котовського), [[Піщанський район (Одеська область)|Піщанський]] (до Балтського та Савранського) та [[Троїцький район (Одеська область)|Троїцький]] райони (до Ананьївського, Любашівського та Ширяївського р-нів).{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}}<ref name="ADM" /><br/> Лиманський район у відповідності з назвою його [[Білгород-Дністровський|центра]] перейменовано на ''[[Білгород-Дністровський район]]''.<ref name="ADM">Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1957&nbsp;— №&nbsp;10&nbsp;— с. 202.</ref>
на поч. 1958 р. — територія 33,1 тис. км², районів 34; населення 1943 тис. чол.<ref>{{АТД СССР-1958|9–10, 289–291}}</ref>
:* 15 січня 1958&nbsp;р. [[Петрівська сільська рада (Подільський район)|Петрівську сільраду]] Ананьївського р-ну передано до Котовського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР.&nbsp;— 1958&nbsp;— №&nbsp;2&nbsp;— с. 45.</ref>
:* 7 березня 1958 року [[Криничківська сільська рада|Криничківська]] та [[Ухожанська сільська рада|Ухожанська]] сільради Савранського р-ну перейшли до складу Балтського району.<br/> 26 березня 1958&nbsp;р. [[Деленська сільська рада|Деленську сільраду]] Новоіванівського р-ну передано до Арцизького району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1958&nbsp;— №&nbsp;3&nbsp;— с. 67.</ref>
на поч. 1959 р. — територія 33,1 тис. км², районів 34.<ref>{{АТД СССР-1958-доп.|8, 28, 42, 50}}</ref>
* 21 січня 1959&nbsp;р. було [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1959)|ліквідовано]] [[Андрієво-Іванівський район|Андріїво-Іванівський]] (до Миколаївського), [[Жовтневий район (Одеська область)|Жовтневий]] (до Березівського, Цебриківського та Ширяївського) та [[Тузлівський район]]и (до Білгород-Дністровського, Саратського та Татарбунарського р-нів){{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}},<br/> тоді ж райцентр Суворівського району був перенесений у м. Ізмаїл і район отримав відповідну назву ''[[Ізмаїльський район|Ізмаїльського]]''.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР №&nbsp;55/8 від 21 січня 1959&nbsp;р. «[[s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про зміни в складі районів Одеської області»|Про зміни в складі районів Одеської області]]»</ref>
* У цьому ж році було передано Волівську сільську Раду (с. [[Волова (Балтський район)|Волова]]) до складу Балтського р-ну Одеської області.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР №&nbsp;55/39 від 30 грудня 1959&nbsp;р. «[[s:Указ Президії ВР УРСР від 30.12.1959 «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області»|Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області]]»</ref>
на квітень 1960 р. — територія 33,1 тис. км², районів 31; населення 2027,8 тис. чол.<ref>{{АТД СССР-1960|11–12, 291–293}}</ref>
:* 12 червня 1961 року [[Новоандріївська сільська рада (Ширяївський район)|Новоандріївська]] та [[Червонокутська сільська рада (Ширяївський район)|Чернокутська]] сільські ради Миколаївського району передані до складу Ширяївського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1961&nbsp;— №&nbsp;29&nbsp;— с. 635.</ref>
на 1961<ref>{{АТД СССР-1960-доп.|8, 26}}</ref>–62 рр. — територія 33,1 (33,2<ref>{{АТД СССР-1962|11–12, 317–319, 626}}</ref>) тис. км², 31 район; населення (на 1962 р.{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}}) 2083 тис. чол.
:* 28 квітня 1962&nbsp;р. [[Андріївська сільська рада (Білгород-Дністровський район)|Андріївська сільрада]] Старокозацького р-ну передана до складу [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровського району]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1962&nbsp;— №&nbsp;20&nbsp;— с. 439.</ref>
* У грудні 1962&nbsp;р. загальна кількість районів [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)|скоротилася]] з 31 існуючих до 14<br/> (у правій частині після дефісу першим у списку переліку районів (якщо їх 2–3) іде район, до якого приєднано колишній райцентр скасованого району):<ref name="Указ">Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962&nbsp;р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ. Дод. до довідника вид. 1962 р.|1964|с=3–6, 46–48}}<ref>{{книга|автор = |заголовок = Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 |посилання = |місце = М. |видавництво = Известия |рік = 1964 |сторінки= 116–118 |сторінок= 179}}{{ref-ru}}</ref>
Рядок 181 ⟶ 179:
** 4 січня 1963&nbsp;р. с. [[Вільне (Тарутинський район)|Вільне]] [[Дмитрівська сільська рада (Болградський район)|Дмитрівської сільради]] Болградського району в підпорядкування [[Рівненська сільська рада (Тарутинський район)|Рівнянській сільраді]] Тарутинського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1963&nbsp;— №&nbsp;6&nbsp;— с. 215.</ref>
** 29 березня 1963 року [[Качурівська сільська рада|Качурівська]] та [[Петрівська сільська рада (Подільський район)|Петрівська сільська рада]] Ананьївського р-ну передані до складу Котовського р-ну (30.12.1962 були передані до Ананьївського р-ну<ref name="Указ" />);<br/> [[Карабанівська сільська рада|Карабанівська]] та [[Мар'янівська сільська рада (Захарівський район)|Мар'янівська сільська рада]] Котовського р-ну&nbsp;— до складу Фрунзівського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1963&nbsp;— №&nbsp;17&nbsp;— с. 461.</ref>
на квітень 1963 р. — територія 33,1 тис. км², 14 районів; населення 2110 тис. чол.<ref>{{АТД СССР-1963|12, 296–298}}</ref>
:* 17 травня 1963 року передані населені пункти: села Верхня [[Юрківка (Великомихайлівський район)|Юрківка]] та [[Новосавицьке (Великомихайлівський район)|Новосавицьке]] і селища Багнет (нині у смузі с. Юрківка) та Зелений Садок (околиці с. Новосавицьке) [[Тростянецька сільська рада (Великомихайлівський район)|Тростянецької сільради]] Фрунзівського р-ну&nbsp;— до складу Роздільнянського р-ну,<br/> с. Гор'єве (нині в смузі с. [[Розкішне (Ширяївський район)|Розкішне]]) [[Чапаєвська сільська рада (Великомихайлівський район)|Чапаєвської сільради]] Роздільнянського р-ну&nbsp;— до складу Фрунзівського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1963&nbsp;— №&nbsp;22&nbsp;— с. 567.</ref>
:* 25 квітня 1964&nbsp;р. с. [[Прямобалка]] [[Кам'янська сільська рада (Арцизький район)|Кам'янської сільради]] Татарбунарського р-ну передано до складу [[Теплицька сільська рада|Теплицької сільради]] Тарутинського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР.&nbsp;— 1964&nbsp;— №&nbsp;21&nbsp;— с. 310.</ref>
Рядок 190 ⟶ 188:
** Передано сільради: Антонівську ([[Антонівка (Березівський район)|Антонівка]]) Ширяївського району&nbsp;— до складу Березівського району;<br/> [[Кам'янська сільська рада (Савранський район)|Кам'янську]] Балтського району&nbsp;— до складу Любашівського району;<br/> [[Новокапланівська сільська рада|Новокапланівську]] Саратського району&nbsp;— до складу Тарутинського району;<br/> [[Новоселівська сільська рада (Кілійський район)|Новоселівську]] Ізмаїльського району&nbsp;— до складу Кілійського району;<br/> сільради [[Фрунзівський район|Фрунзівського району]]: [[Бранкованівська сільська рада|Бранкованівську]] та [[Малігонівська сільська рада|Малігонівську]]&nbsp;— до складу Ширяївського району,<br/> [[Соше-Острівська сільська рада|Соше-Острівську]]&nbsp;— до складу Великомихайлівського району.
* Міста обласного підпорядкування (з 04.01.1965): Одеса (з смт Іллічівськ), Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Котовськ, Рені.<ref name="Указ1965" />
На 1965 рік — територія 33,3 (33,2<ref>{{АТД СССР-1965|12, 299–301, 680}}</ref>) тис. км², 20 районів; населення 2192,8 тис. чол.{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.07.1965)|1965|с=150–159}}
* Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966&nbsp;р. були [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1965–1966)|утворені]] 5 нових районів: [[Арцизький район|Арцизький]], [[Іванівський район (Одеська область)|Іванівський]], [[Красноокнянський район|Красноокнянський]], [[Овідіопольський район|Овідіопольський]] та [[Савранський район]]и.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1966&nbsp;— №&nbsp;48&nbsp;— с. 516—517.</ref>
* 20 грудня 1966 року змінено межі районів<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1967&nbsp;— №&nbsp;1&nbsp;— с. 27.</ref>:
Рядок 201 ⟶ 199:
** села [[Бочманівка]], Тимотинівка<ref>[http://etomesto.com/map-rkka_l-35-b-g/?x=29.559917&y=47.640873 Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941]{{ref-ru}}</ref> (12.09.1967&nbsp;р. об'єднане з с. Бочманівка) [[Ставрівська сільська рада|Ставрівської сільради]] Красноокнянського р-ну&nbsp;— до складу Котовського р-ну (з підпорядкуванням [[Новоселівська сільська рада (Подільський район)|Новоселівській сільраді]])
** село [[Долинівка (Арцизький район)|Долинівка]] [[Новоселівська сільська рада (Саратський район)|Новоселівської сільради]] Саратського р-ну&nbsp;— до складу Арцизького р-ну (з підпорядкуванням [[Павлівська сільська рада (Арцизький район)|Павлівській сільраді]])
на 1967 рік — територія 33,3 тис. км², 25 районів; населення 2282,1 тис. чол.
* 17 березня 1969&nbsp;р. відновився [[Ренійський район]]<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1969&nbsp;— №&nbsp;13&nbsp;— с. 118.</ref>{{sfn|Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1973)|1973|с=28}} (з 10.12.1966 існував як Ренійська міська рада обласного підпорядкування<br/> з 7 підпорядкованими сільськими радами<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1966&nbsp;— №&nbsp;49&nbsp;— с. 532.</ref>{{sfn|Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1967)|1967|с=10}}).
** 22 квітня 1969 року [[Новокапланівська сільська рада|Новокапланівську сільраду]] Тарутинського р-ну передано до складу Арцизького р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1969&nbsp;— №&nbsp;19&nbsp;— с. 179.</ref>
** 18 січня 1971&nbsp;р. [[Петропавлівська сільська рада (Саратський район)|Петропавлівську сільраду]] Тарутинського р-ну передано до складу Саратського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1971&nbsp;— №&nbsp;4&nbsp;— с. 44.</ref>
На 1972 рік — територія 33,3 тис. км², 26 районів; населення 2444,9 тис. чол.
* [[12 квітня]] [[1973]]&nbsp;р. [[Іллічівськ]]у надано статус міста обласного значення.<ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12.04.1973 №1561-VIII «Про утворення нових районів Української РСР»|Про утворення нових районів Української РСР]]»</ref>
** 19 жовтня 1976&nbsp;р. села [[Богнатове]] та [[Бурдівка]] Іванівського р-ну передані в підпорядкування [[Єгорівська сільська рада (Роздільнянський район)|Єгорівської сільради]] Роздільнянського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1976&nbsp;— №&nbsp;45&nbsp;— с. 527.</ref>
** 22 березня 1977 року [[Олександрівка (Іллічівська міська рада)|Олександрівська]] селищна Рада із складу Овідіопольського р-ну передана в підпорядкування [[Іллічівська міська рада|Іллічівській міській раді]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1977&nbsp;— №&nbsp;15&nbsp;— с. 194—195.</ref>
На 1979 рік — територія 33,3 тис. км², 26 районів; населення 2544 тис. чол.
* 25 лютого 1981 року смт [[Южне]] [[Комінтернівський район|Комінтернівського району]] було підпорядковане [[Суворовський район (Одеса)|Суворовській районній раді]] міста [[Одеса|Одеси]].<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР.&nbsp;— 1981&nbsp;— №&nbsp;11&nbsp;— с. 188.</ref>
* 3 вересня 1985&nbsp;р. смт [[Теплодар]] [[Біляївський район|Біляївського району]] передано в підпорядкування [[Центральний район (Одеса)|Центральній районній]] Раді м. Одеси.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР.&nbsp;— 1985&nbsp;— №&nbsp;40&nbsp;— с. 1071.</ref>
[[Файл:Odesa obl-adm ustr.jpg|thumb|250px|Адміністративно-територіальний поділ Одеської області станом на 2006 рік]]
На 1987 рік — територія 33,3 тис. км², 26 районів; населення 2612 тис. чол.
:* 16 січня 1992 року [[Міняйлівська сільська рада|Міняйлівську]] і [[Старосільська сільська рада (Саратський район)|Старосільську сільради]] Тарутинського району передані до складу Саратського району.<ref name="Odessa" />
* [[3 лютого]] 1993 р. смт Южне віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.<ref name="ВР">[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A035 Перелік актів, за якими Верховною Радою проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України (з 1986&nbsp;р.)]</ref>
Рядок 220 ⟶ 218:
* У серпні 1999 року до складу [[Молдова|Молдови]] (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передана прибл. 480-метрова берегова лінія території Одеської області прилеглої до селища [[Джурджулешти]] під будівництво [[Порт Джурджулешти|порту]].
* 7 лютого 2002 року змінено межі міста Одеси за рахунок земель [[Усатівська сільська рада|Усатівської сільради]] Біляївського району, [[Красносільська сільська рада (Лиманський район)|Красносільської]] і [[Крижанівська сільська рада (Лиманський район)|Крижанівської сільради]] Комінтернівського району, [[Авангардівська селищна рада|Авангардівської селищної]] та [[Таїровська селищна рада|Таїровської селищної ради]] Овідіопольського району.<ref>Постанова Верховної Ради України №&nbsp;3064-III від 07.02.2002&nbsp;р. «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3064-iii Про зміну меж міста Одеси Одеської області]»</ref>
На 2005 рік — територія 33,3 тис. км², населення (на 2001) 2455,6 тис. чол.
* У червні 2011 року ([[de jure]] з 2001&nbsp;р.) зі складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) [[Територіальна суперечка між Молдовою і Україною|передано]] 7,7-кілометрову ділянку дороги Одеса&nbsp;— Рені {{Автошлях E|87}} ({{Автошлях М|15}}) в районі села [[Паланка (Штефан-Водський район)|Паланка]], що з'єднує південну і північну частини Одеської області (в північний обхід [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]]).
На 2012 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2388,3 тис. чол.
* З 2015–16 рр. проводиться [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні 2015|адмін.-тер. реформування]] з утворенням [[Об'єднана територіальна громада|територіальних громад]].
* У січні-лютому 2016 року міста [[Біляївка]] і [[Балта]] віднесені до категорії [[Міста обласного значення|міст обласного значення]] та<br/> м. Іллічівськ перейменоване на ''[[Чорноморськ]]''.<ref name="ВР" />
Рядок 233 ⟶ 231:
Одеська та Миколаївська губернії 1922.jpg|Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1922
Одеська губернія 1923.jpg|Карта Одеської губернії, 1923
Колишня Одеська губернія 1925.jpg|Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративнийадміністративні поділмежі відстаном 12на квітня1 жовтня 1925
Колишня Одеська губернія 1927.jpg|Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративнийадміністративні поділмежі відстаном на 1 березня 1927
Колишня Одеська губернія 1928.jpg|Територія колишньої Одеської губернії (з округами), адміністративні межі станом на 1 липня 1928
Майбутня Одеська область 1932.jpg|Територія майбутньої Одеської області, адміністративнийадміністративні поділмежі відстаном на 1 січня 1932 року
Одеська область 1932.jpg|Карта Одеської області, адміністративнийадміністративні поділмежі відстаном на 20 березня 1932 року
Одеська область 1937.jpg|Карта Одеської області, адміністративнийадміністративні поділмежі відстаном на 15 січня 1937 року
Одеська та Миколаївська області 1938.jpg|Карта Одеської області, 1938 рік
Одеська Миколаївська Ізмаїльська області 1947.jpg|Карта Одеської області, 1947адміністративні рікмежі станом на 1 листопада 1947
</gallery>