Сполучені Штати Америки: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Speipk0 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 25:
|population_estimate_rank = 3
|population_estimate_year = 2019
|population_census = 308 745 538<ref name=PEPANNRES2016>{{cite web |url=https://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=PEP_2016_PEPANNRES&src=pt |title=Annual Estimates of the Resident Population: April 1, 2010 to July 1, 2016 |publisher=[[Бюро перепису населення США]] |accessdate=July 25, 2017}} The 2016 estimate is as of July 1, 2016. The 2010 census is as of April 1, 2010.</ref>
|population_census_year = 2010
|population_density = 85
Рядок 62:
|currency_code = USD
|код країни = US / USA / 840
|country_code =
|utc_offset = −5 до −10
|utc_offset_DST = −4 до −10
Рядок 78:
''Тож її навряд чи треба міняти на ЗША. Слова з'єднувати і сполучати майже тотожні значенням. Англійське united - це і з'єднаний, і об'єднаний, і сполучений.''}}</ref>, '''ЗДА''', '''Злучені Держави Америки''' ({{lang-en|United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America}})&nbsp;— конституційна&nbsp;[[Федеративна держава|федеративна республіка]] в [[Північна Америка|Північній Америці]], що складається з 50 [[штат]]ів: [[Аляска|Аляски]], [[Гаваї]]в, 48 штатів на території між [[Атлантичний океан|Атлантичним]] і [[Тихий океан|Тихим]] океанами і між [[Канада|Канадою]] і [[Мексика|Мексикою]] та федерального (столичного) округу [[Колумбія (федеральний округ)|Колумбія]]. Окрім того, США належать частина [[Віргінські острови|Віргінських островів]] ([[Американські Віргінські Острови]]) та [[Пуерто-Рико]] у [[Вест-Індія|Вест-Індії]], [[Американське Самоа|Східне Самоа]], [[Гуам]], [[Північні Маріанські Острови]] та інші острови в [[Океанія|Океанії]]. Столиця&nbsp;— місто [[Вашингтон]].
 
Площа країни 9&nbsp;826&nbsp;675 км² ([[Список країн за площею|4 місце]] у світі), населення&nbsp;— 325&nbsp;719&nbsp;178 осіб (оцінка [[2017]] року, [[Список країн за населенням|3 місце]] у світі). Офіційна мова&nbsp;— [[англійська мова|англійська]] (де-факто), юридично офіційної мови немає. Грошова одиниця&nbsp;— [[Долар США]], основна [[резервна валюта]] у світі. Сполучені Штати&nbsp;— одна з найбільш етнічно строкатих і мультикультурних країн у світі, що склалося історично внаслідок великомасштабної імміграції з різних країн та континентів<ref name="DD">Adams, J. Q., and Pearlie Strother-Adams (2001). ''Dealing with Diversity''. Chicago: Kendall/Hunt. ISBN 0-7872-8145-X.</ref>. США мають найбільшу у світі економіку з найвищим [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]], що становив у [[2012]] році $15,653&nbsp;трильйона (22 &nbsp;% [[Список країн за ВВП (номінал)|номінального світового ВВП]] і понад 19 &nbsp;% глобального паритету купівельної спроможності)<ref name="IMF GDP1">{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2011/02/weodata/weorept.aspx?sy=2009&ey=2011&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=111&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CLP&grp=0&a=&pr.x=35&pr.y=14|publisher=International Monetary Fund|title=World Economic Outlook Database|month=September|year=2011|accessdate=2011-09-11|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZG3OB8C?url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2011/02/weodata/weorept.aspx?sy=2009|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref> За [[Список країн за ВВП (ПКС) на душу населення|прибутком на одного мешканця]] Штати посідають 11 місце у світі<ref name="IMF GDP1" />.
 
США&nbsp;— [[Федеративна держава|федеративна]] [[Конституція|конституційна]] [[республіка]], в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 [[штат]]ів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади та управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно [[Список президентів США|Президентом]], [[Конгрес США|Конгресом]] і [[Верховний суд США|Верховним Судом]]. США є засновниками [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] і мають постійне місце в [[Рада Безпеки ООН|Раді Безпеки ООН]], є засновниками [[НАТО|Північноатлантичного альянсу]]. США володіють могутніми [[збройні сили США|збройними силами]], зокрема найбільшим [[Військово-морські сили США|військово-морським флотом]]; США мають у своєму розпорядженні найбільший за сукупною потужністю ядерний потенціал на Землі<ref name="Nuclear Weapons">[http://www.fas.org/nuke/guide/summary.htm Status of Nuclear Weapons States and Their Nuclear Capabilities] {{ref-en}}</ref>. З кінця XX століття (після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) вважаються єдиною [[Наддержава|наддержавою]] у світі.
Рядок 94:
* Опубліковано журналом «Самостійна Україна», ч.10-10 (89-90), січень-лютий 1956 року, стор.19-24
[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tv/ Технічні вісті. Науковий журнал]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.&nbsp;— 2009, [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tv/2009_1-2/index.htm №&nbsp;1, 2]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} с.167-171 (с.:170)</ref>, Сполучені Держави Америки,<ref>Русини в Сполучених Державах // Буковина.&nbsp;— 1897.&nbsp;— 18 лютого</ref> З'єднані Стейти Америки<ref name="svoboda-news.com">[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1991/Svoboda-1991-133.pdf svoboda-news.com/arxiv/pdf/1991/Svoboda-1991-133.pdf]</ref>, ЗСА<ref name="svoboda-news.com"/>.
* ''Сполучені Штати Америки'' (США)&nbsp;— назва, давно усталена в українській мові, слова з'єднувати і сполучати майже тотожні значенням. Англійське united &nbsp;— це і з'єднаний, і об'єднаний, і сполучений<ref name=":0" />;
* ''Злучені Держави Америки'' (ЗДА)&nbsp;— у перших дослідженнях еміграції в Америку політика з Галичини й першого посла України до Америки [[Юліан Бачинський|Юліана Бачинського]]<ref>Бачинський Ю. Українська імміграція в З'єднаних державах Америки. [Моногр]/ Ю. Бачинський.&nbsp;— Львів.: Світ, 1914.&nbsp;— 265 с.</ref> й згодом в офіційних документах [[ЗУНР]] й [[УНР]], у пресі на еміграції<ref>Рузвелт про змінений вигляд Злучених Держав // український дневник «Свобода»&nbsp;— Урядовий орган задопомогової організації «[[Український народний союз]]» в Злучених Державах Америки&nbsp;— Ч. 13.&nbsp;— 18 січня 1933.</ref>;
* ''З'єднані Стейти Америки'' (ЗСА)&nbsp;— поширена в еміграції у північноамериканських українців, зокрема використовувалася в офіційних документах північноамериканських українських інституцій;
* у літературі трапляються також інші варіанти назв: ''З'єднані Держави Америки'' (ЗДА, також ''З'єдинені Держави Північної Америки''<ref>наприклад у праці ''[[Андрей Шептицький|Шептицький А.]]'' Як будувати Рідну Хату.&nbsp;— Львів: Гердан, 2003. -. 47 с.</ref>), ''Злучені Стейти Америки'' (ЗСА), ''Злучені Штати Америки'' (ЗША), ''Об'єднані Штати Америки'' (ОША). Також зустрічається написання ''З. Д. А.'', зокрема у виданні 1980 року [[Листи митрополита Василя Липківського|листів Митрополита Василя Липківського]].
Рядок 201:
На середину 90-х pp.&nbsp;XIX&nbsp;ст. США вийшла на перше місце у світі за обсягами промислового виробництва, технічним оснащенням підприємств і продуктивністю праці. Перетворенню США в світового індустріального лідера сприяло освоєння багатих природних ресурсів Американського континенту, щедрі субсидії з боку держави, особливо в залізничне будівництво. На початок XX&nbsp;ст. залізниці з'єднували всі штати, а їхня сумарна довжина перевищувала аналогічний показник усіх країн Європи і становила половину світової залізничної мережі.
[[Файл:Ellis island 1902.jpg|міні|ліворуч|Федерально-іміграційна станція на [[Елліс (Нью-Йорк)|Острові Елліс]] пропустила приблизно 20 мільйонів людей]]
Інтенсивно відбувався процес концентрації виробництва та капіталу і монополізації в особливо централізованих формах. Головну роль у промисловому виробництві відіграли великі підприємства&nbsp;— вони становили 2,2 &nbsp;%, але виробляли майже половину обсягу промислової продукції. Вони об'єднувалися у монополії. Були засновані сталева корпорація Карнегі, електротехнічний трест «Дженерал електрик», корпорація Дж. Рокфеллера «Стан-дард Ойл» та інші. У банківській сфері наймогутнішими банками були «Нешнл сіті банк» Рокфеллера, банки Моргана, Меллона та інші. Важливу роль відіграє постійний приток європейського капіталу та іммігрантів з Європи. У США один відсоток населення зосередив у своїх руках половину національного багатства. Дрібний та середній капітали були залучені до сфери торгівлі та послуг. Динамізм розвитку американської економіки надавала вільна конкуренція. Рівень технічного облаштування сільського господарства був значно вищий за європейський, за виробництвом сільськогосподарської продукції США посідали перше місце у світі.
 
Початок XX&nbsp;ст. ознаменував початок «прогресивної ери»&nbsp;— проведення ряду реформ, ініціатором яких став президент [[Теодор Рузвельт|Т. Рузвельт]]. Основна суть реформ полягала в забезпеченні ролі держави як регулятора економічних і трудових відносин між працею і капіталом, що дало змогу уникнути загострення соціальних конфліктів і революції. Розпочато політику «чесного курсу», передбачено боротьбу проти монополій, арбітраж у відносинах між підприємцями і робітниками тощо. Серед прийнятих у цей час законів необхідно відзначити закон про введення державного контролю над виготовленням ліків і харчових продуктів; закон про контроль тарифів на залізницях, контроль над умовами праці на різницях тощо. Низку великих ділянок землі було оголошено державними заповідниками, створювалися комісії з охорони [[довкілля]] тощо.
Рядок 214:
{{main|США в Першій світовій війні}}
{{main|США в Другій світовій війні}}
Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Сполучені Штати остаточно відмовилися від політики [[ізоляціонізм]]у і стали грати активну роль в світовій політиці. Період з 1922—1929 pp. характеризувався як епоха процвітання («проспериті»). США, подолавши проблеми повоєнної структурної перебудови, стали на шлях створення споживчої економіки. На 1929&nbsp;р. обсяг індустріального виробництва зріс на 20 &nbsp;%. У 1929&nbsp;р. великі монополії об'єднували майже половину промислових підприємств, на яких було зайнято 90 &nbsp;% усіх робітників і випускалося 92 &nbsp;% усієї промислової продукції. Зріс вивіз капіталів до країн Латинської Америки та Європи. У 20-х pp. експорт США переважав імпорт на 7,7&nbsp;млрд доларів.
 
=== Холодна війна ===
Рядок 220:
{{section-stub|дата=травень 2018}}
{{Main|Холодна війна}}
Після завершення Другої світової війни США виявилися наймогутнішою державою світу, економічним і військово-політичним лідером. За роки війни виробничі потужності зросли в 2 рази, а експорт у 5 разів, кількість робітників у промисловості&nbsp;— на 10&nbsp;млн осіб. З 1944&nbsp;р. [[Долар США|американський долар]] замінив [[Фунт стерлінгів|англійський фунт]] у ролі міжнародної валюти. США виготовляли половину світової промислової продукції, зосередили в себе 73 &nbsp;% світового золотого запасу. Збройні сили США були найчисельнішими (понад 12&nbsp;млн осіб), у країні сформувався потужний військово-промисловий комплекс.
 
=== Сучасність ===
Рядок 251:
{{Детальніше|Пандемія коронавірусної хвороби 2019}}
{{Детальніше|Коронавірусна хвороба 2019 у Сполучених Штатах Америки}}
У березні 2020 року кількість хворих в США зростала настільки швидко, що 23 березня кількість хворих зросла до 39 &nbsp;тис. чоловік і за цим показником США вже 21 березня вийшли на третє місце в місті після Китаю та Італії. 26 березня США з понад 85 тис. випадків стала лідером за кількістю хворих на COVID-19, перевищивши позначки КНР та Італії.<ref>{{cite web|last1=Микола |first1=Донєв |title=США випередили Китай та Італію за кількістю заражень COVID-19 |url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/03/27/7245312/ |website=Українська правда |date=2020-03-27|accessdate=2020-04-03}}</ref> 27 березня перетнула межу в {{formatnum:100000}},<ref>{{cite web |title=Кількість заражених коронавірусом у США перевищила 100 тисяч |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/03/28/7108085/ |website=www.eurointegration.com.ua |accessdate=2020-04-03}}</ref> 1 квітня&nbsp;— у {{formatnum:200000}},<ref>{{cite web |title=У США новий антирекорд - кількість хворих із коронавірусом перевищила 200 тисяч |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2910258-u-ssa-novij-antirekord-kilkist-hvorih-iz-koronavirusom-perevisila-200-tisac.html |website=www.ukrinform.ua |date=2020-04-01|accessdate=2020-04-03}}</ref> 5 квітня&nbsp;— у {{formatnum:300000}},<ref>{{cite web |title=Кількість інфікованих коронавірусом у США перевищила 300 тисяч осіб |url=https://tsn.ua/svit/kilkist-infikovanih-koronavirusom-u-ssha-perevischila-300-tisyach-osib-1521324.html |website=[[ТСН]]|accessdate=2020-04-05|date=2020-04-05}}</ref> 9 квітня&nbsp;— у {{formatnum:400000}}<ref>{{cite web |title=US coronavirus cases surpass 400,000 with more than 14,500 deaths |url=https://www.aljazeera.com/news/2020/04/coronavirus-cases-surpass-400000-12900-deaths-200408130142300.html |website=www.aljazeera.com |accessdate=10 April 2020}}</ref>
 
== Адміністративний устрій ==
Рядок 311:
! colspan="3" | Економічні показники
|-
| [[Безробіття у США|Безробіття]] || 8,3 &nbsp;% <small>([[Січень 2012]])</small> || style="text-align: right;" |<ref>{{cite web|url=http://www.bls.gov/news.release/empsit.nr0.htm|title=Employment Situation Summary|publisher=U.S. Dept. of Labor|date=2012-02-03|accessdate=2012-02-03}}</ref>
|-
| Зростання ВВП || {{зменшення}} 2,2 &nbsp;% <small>(2012)</small>|| style="text-align: right;" |<ref>{{cite web|url=http://www.bea.gov/newsreleases/national/gdp/gdpnewsrelease.htm|title=National Income and Product Accounts Gross Domestic Product, 4th Quarter 2012 (third estimate)|publisher=Bureau of Economic Analysis|date=2013-03-28|accessdate=2013-04-06|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZLWm5Ci|archivedate=2013-06-22}}</ref>
|-
| інфляція [[Індекс споживчих цін|ІСЦ]] || {{зменшення}} 2,0 &nbsp;% <small>([[Лютий 2012]]&nbsp;— лютий 2013)</small> || style="text-align: right;" |<ref>{{cite web|url=http://research.stlouisfed.org/fred2/series/CPIAUCSL|title=Consumer Price Index for All Urban Consumers: All Items (CPIAUCSL)|publisher=[[Federal Reserve Bank of St. Louis]]|accessdate=2013-04-05|date=2013-04-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZLXaakT|archivedate=2013-06-22}}</ref>
|-
| [[Бідність у Сполучених Штатах Америки|Бідність]] || 15,1 &nbsp;% <small>(2010)</small> || style="text-align: right;" |<ref name=CBPR10>{{cite web|url=http://www.census.gov/prod/2011pubs/p60-239.pdf|title=Income, Poverty, and Health Insurance Coverage in the United States: 2010|publisher=U.S. Census Bureau|date=2010-09-14|accessdate=2011-09-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZLYZ8sQ|archivedate=2013-06-22}}</ref>
|-
| [[Державний борг США|Державний борг]] || $15,33 трильйонів <small>([[1 лютого]] [[2012]])</small> || style="text-align: right;" |<ref>{{cite web|url=http://www.treasurydirect.gov/NP/BPDLogin?application=np|title=Debt Statistics|publisher=U.S. Dept. of the Treasury|accessdate=2012-02-03|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZLZCVkS|archivedate=2013-06-22}}</ref>
Рядок 326:
США&nbsp;— це держава з високорозвинутою [[Капіталізм|капіталістичною]] економікою [[Змішана економіка|змішаного типу]], яка розвивається завдяки багатим природним ресурсам, розвинутій інфраструктурі та високій продуктивності<ref>Wright, Gavin, and Jesse Czelusta, «Resource-Based Growth Past and Present», in ''Natural Resources: Neither Curse Nor Destiny'', ed. Daniel Lederman and William Maloney (World Bank, 2007), p. 185. ISBN 0-8213-6545-2.</ref>. Як свідчать міжнародні рейтинги, економічна система США забезпечує найвищі показники [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] на душу населення, а з більшості найважливіших напрямів науково-технічного розвитку, технічної озброєності підприємств, ступеня насиченості господарства інформаційними технологіями, сучасними системами зв'язку тощо США випереджує своїх конкурентів<ref>Лановик Б. Д., Лазарович М. В., Чайковський В.&nbsp;Ф.&nbsp;Економічна історія: Курс лекцій / За ред. Б. Лановика.&nbsp;— 2-ге вид., перероб.&nbsp;— К.: Вікар, 2000.&nbsp;— стор. 116</ref><ref>Comparing Welfare Capitalism. Social Policy and Political Economy in Europe, Japan and the USA/ Ed. by B. Ebbinghaus and Ph.Manow.&nbsp;— London: Routledge, 2001.&nbsp;— 284 p.</ref>. США мають високорозвинену і [[Диверсифікація|диверсифіковану]] [[промисловість]], основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехнічне [[машинобудування]], видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловість, виробництво металовиробів.
 
За даними [[Індекс економічної свободи|Індексу економічної свободи]]<ref>[[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001</ref>: ВВП (1999)&nbsp;— $ 8500&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП (1999)&nbsp;— 4 &nbsp;%. ВВП на душу населення (1999)&nbsp;— $ 31201. [[Прямі іноземні інвестиції]] (1999)&nbsp;— $ 119&nbsp;млрд. Станом на [[2009]] рік: ВВП складав $14,256&nbsp;трлн, ВВП номінальний на душу населення&nbsp;— $46,381. [[Індекс людського розвитку]] станом на 2010 рік має коефіцієнт 0,902, це дуже високий показник, за яким країна посідає 4 місце у світі.
 
[[Імпорт]] (1999)&nbsp;— головним чином електронні компоненти, побутова електроніка і [[комп'ютер]]и&nbsp;— $ 1100&nbsp;млрд (головним чином [[Канада]]&nbsp;— 19,2 &nbsp;%; [[Японія]]&nbsp;— 12,0 &nbsp;%; [[Мексика]]&nbsp;— 10,0 &nbsp;%; [[Китай]]&nbsp;— 8,0 &nbsp;%; [[Німеччина]]&nbsp;— 5,4 &nbsp;%).
 
[[Експорт]] (1999)&nbsp;— головним чином машини, обладнання (промислове, електронне і телекомунікаційне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка), мінеральна сировина (кам'яне вугілля, природний газ, [[нафтопродукти]], хімікати) і продукція сільського господарства ([[м'ясо]] й м'ясні продукти, [[пшениця]]<ref>Б.&nbsp;К.&nbsp;Супіханов. США на світовому ринку продовольчого зерна // [[Агроінком]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;7-9.&nbsp;— С. 18-20.</ref>, [[кукурудза]], [[Соя|соєві боби]])&nbsp;— $ 905&nbsp;млрд (головним чином [[Канада]]&nbsp;— 23,0 &nbsp;%; [[Мексика]]&nbsp;— 12,0 &nbsp;%; [[Японія]]&nbsp;— 8,3 &nbsp;%; [[Велика Британія]]&nbsp;— 5,5 &nbsp;%; [[Німеччина]]&nbsp;— 5,4 &nbsp;%). Також США експортують кіно- і фармацевтичні препарати.
 
Країна посіла '''четверте''' місце в рейтингу [[Група Світового банку|Світового банку]] [[Звіт «Ведення бізнесу»|«Ведення бізнесу» («Doing Business»)]] за [[2013]] рік<ref>[http://www.doingbusiness.org/rankings Doing Business 2013 report]</ref>.
Рядок 340:
=== Наука і технології ===
[[Файл:MIT Media Lab.jpg|міні|220пкс|Медіа-лабораторія [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетського технологічного інституту]]]]
Чисельність наукових співробітників у США, за підрахунками 2002 року, становила 1,08&nbsp;млн осіб. 2006 року в країні захищено 55 тисяч [[дисертація|наукових дисертацій]], на частку США припадає 45 &nbsp;% усіх отриманих у світі [[Нобелівська премія|Нобелівських премій]] у галузі науки. США&nbsp;— лідери за індексом наукового цитування, на їх частку припадає 30,1 &nbsp;% всіх наукових посилань у світі в галузі [[фізика|фізики]], 28,7 &nbsp;%&nbsp;— в галузі досліджень [[Космічний простір|космічного простору]] і науки про [[Земля|Землю]], 36,8 &nbsp;%&nbsp;— в галузі [[математика|математики]]<ref>[http://slovari.yandex.ru/Соединённые%20Штаты%20Америки/Страны%20и%20регионы%20мира/Соединенные%20Штаты%20Америки/ Соединенные Штаты Америки]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Страны и регионы мира: экономико-политический справочник.&nbsp;— 2-е изд. / под ред. А.&nbsp;С.&nbsp;Булатова.&nbsp;— М.: Проспект, 2009.&nbsp;— 704 с.</ref>.
 
Найбільша бібліотека США&nbsp;— [[Бібліотека Конгресу]] у [[Вашингтон]]і, за величиною фонду вона друга у світі, поступається тільки [[Британська бібліотека|Британській бібліотеці]] в [[Лондон]]і. Провідні наукові установи США: [[Смітсонівська установа]], [[Массачусетський технологічний інститут]], [[Геологічна служба США]], [[НАСА|Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору]] тощо.
Рядок 346:
=== Енергетична система ===
 
Енергетичний ринок Сполучених Штатів становить 29 тис. терават за годину на рік. На одного мешканця споживають 7,8 тонн нафтового еквівалента на рік, за цим показником США на 10-му місці у світі. У 2005 році 40 &nbsp;% енергії поступило від нафти, 23 &nbsp;% від вугілля і 22 &nbsp;% від природного газу. Решта підтримувалася завдяки ядерній енергії та поновлюваним джерелам енергії.<ref>{{cite web|url=http://www.eia.doe.gov/emeu/aer/pdf/pages/sec1_3.pdf|title=Diagram 1: Energy Flow, 2007|work=EIA Annual Energy Review 2007|publisher=U.S. Dept. of Energy, Energy Information Administration|accessdate=2008-06-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZLaSaCc?url=http://www.eia.gov/totalenergy/data/annual/index.cfm|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref> Сполучені Штати&nbsp;— найбільший споживач нафти у світі.<ref>{{cite web |url= https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2174rank.html |title= Rank Order—Oil (Consumption) |publisher=CIA |work=The World Factbook |date=September 6, 2007 |accessdate=September 14, 2007}}</ref> Десятиліттями ядерна енергія відігравала обмежену роль у порівнянні з іншими розвиненими країнами, в тому числі й через великий резонанс у суспільстві, пов'язаний з [[Аварія на АЕС Трі-Майл-Айленд|аварією на АЕС Три-Майл-Айленд]] у 1979 році. У 2007 році було встановлено декілька нових реакторів для атомних електростанцій<ref>{{cite news |url= http://www.economist.com/science/displaystory.cfm?story_id=9762843 |title= Atomic Renaissance |work=The Economist |location =London |accessdate=September 6, 2007 |date=September 6, 2007}}</ref> Сполучені Штати володіють 27 &nbsp;% світових вугільних резервів<ref name="BPReview">{{cite web |url= http://www.bp.com/liveassets/bp_internet/globalbp/globalbp_uk_english/reports_and_publications/statistical_energy_review_2007/STAGING/local_assets/downloads/spreadsheets/statistical_review_full_report_workbook_2007.xls |title= BP Statistical Review of World Energy |publisher= British Petroleum |format= XLS |month= June |year= 2007 |accessdate= February 22, 2010 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20090206104056/http://www.bp.com/liveassets/bp_internet/globalbp/globalbp_uk_english/reports_and_publications/statistical_energy_review_2007/STAGING/local_assets/downloads/spreadsheets/statistical_review_full_report_workbook_2007.xls |archivedate= лютий 6, 2009 |deadurl= no }}</ref>.
 
Станом на 2018 рік 12&nbsp;% єлектроенергії було вироблено із поновлюваних джерел, в тому числі близько 6&nbsp;% [[Вітряна електростанція|ВЄС]].
 
=== Транспорт ===
[[Файл:Atlanta Hartsfield-Jackson.jpg|міні|200пкс|[[Аеропорт Гартсфілд-Джексон (Атланта)|Аеропорт Гартсфілд-Джексон]] в [[Атланта|Атланті]]&nbsp;— найбільший аеропорт в світі за кількістю пасажирів]]
 
У США розвинені всі види сучасного [[транспорт]]у (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). [[Автомобіль]]ні вантажоперевезення в середині 1990-х років становили 28 &nbsp;%. У той же час на повітряний транспорт припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5 &nbsp;%), але майже 20 &nbsp;% пасажироперевезень. На частку транспорту припадає близько 20 &nbsp;% загального споживання [[енергія|енергії]] у країні і від 50 &nbsp;% до 60 &nbsp;% всього споживання рідкого [[паливо|палива]].
 
Найбільші порти: [[Новий Орлеан]], [[Гемптон-Роудс|Хемптон-Роудс]], [[Нью-Йорк]], [[Тампа]], [[Мобіл (Алабама)|Мобіл]], [[Лос-Анджелес]], [[Балтимор]]. У середині 1990-х років на водні маршрути припадало 15 &nbsp;% вантажоперевезень. Важкі і громіздкі вантажі ([[Залізні руди|залізна руда]], [[вугілля]], [[зерно]], [[нафтопродукти]], пісок, гравій, цемент) часто доставляються водним шляхом.
 
На [[залізничний транспорт]] в середині 1990-х років припадало 38 &nbsp;% всіх вантажоперевезень і тільки 1 &nbsp;% пасажирів. На початку XXI століття планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші [[мегалополіс]]и східного узбережжя.
 
Серед 30 найбільш завантажених цивільних аеропортів світу 16 розташовані на території Сполучених штатів Америки. Найбільший аеропорт країни&nbsp;— [[Аеропорт Гартсфілд-Джексон (Атланта)|Міжнародний аеропорт Гартсфілд-Джексон]] в [[Атланта|Атланті]]<ref>{{cite web|url=http://www.airports.org/cda/aci_common/display/main/aci_content07_c.jsp?zn=aci&cp=1-5-54-55_666_2__|title=Passenger Traffic 2006 Final|publisher=Airports Council International|date=2007-07-18|accessdate=2007-08-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZLbm10u?url=http://www.aci.aero/Error/404|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>. Найбільші міжнародні авіаперевізники США: [[Delta Air Lines]], [[American Airlines]], [[United Airlines]] і [[US Airways]].
Рядок 365:
[[Файл:Harvard college - annenberg hall.jpg|міні|220пкс|[[Гарвардський університет]]]]
 
У США сформувалася високорозвинена система [[освіта|освіти]], яку складають кілька ланок: [[середня школа]] і [[вища школа]] (приватна і державна), державні і приватні професійні навчальні заклади&nbsp;— [[коледж]]і, професійна підготовка на робочих місцях і в системі збройних сил. Число вишів у США перевищує 4 тисячі, з них 2&nbsp;533&nbsp;— чотирирічні коледжі, 1&nbsp;683&nbsp;— дворічні коледжі. 57 &nbsp;% вищих навчальних закладів приватні. Число шкіл&nbsp;— 117 тисяч, з них 89,5 тис. (76 &nbsp;%)&nbsp;— державні і 27,4 тис.&nbsp;— приватні. Вже 2003 року 93 &nbsp;% шкіл у США мали постійний доступ в мережу [[Інтернет]].
 
[[2006]] року в США налічувалося 17,7&nbsp;млн студентів: 13,4&nbsp;млн навчалися в державних вузах (75 &nbsp;%) і 4,3&nbsp;млн&nbsp;— у приватних (25 &nbsp;%). Школярів налічувалося 55,4&nbsp;млн, з них 48,9&nbsp;млн навчалися у державних школах (88 &nbsp;%) і близько 6,5&nbsp;млн&nbsp;— у приватних школах (12 &nbsp;%). Понад 85 &nbsp;% американців у віці 25 років і старше мають принаймні закінчену середню освіту, а 28 &nbsp;%&nbsp;— ще й закінчену вищу, у тому числі понад 7 &nbsp;% мають ступінь [[магістр]]а, [[доктор філософії|доктора філософії]] або інші наукові ступені.
 
Своєрідність американської вищої школи полягає в її багаторівневості і розгалуженості, поділу вищих навчальних закладів на державні та приватні, їх відмінності за якістю і кількістю ступенів, що присвоюються, наявності систем залікових одиниць, особливостях роботи професорсько-викладацького складу<ref>В.&nbsp;О.&nbsp;Тарасова. Вища освіта у США: Сучасний стан та пріоритети розвитку // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України.&nbsp;— 3/2011</ref><ref>Лунячек, В.&nbsp;Е.&nbsp;Деякі практичні питання управління освітою в США / В.&nbsp;Е.&nbsp;Лунячек // Нова педагогічна думка .&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 16-20.</ref>. Асоціація восьми найстаріших американських університетів носить назву [[Ліга плюща|Ліги плюща]], до неї входять [[Браунський університет]], [[Гарвардський університет]], [[Дартмутський коледж]], [[Єльський університет]], [[Колумбійський університет]], [[Корнельський університет]], [[Пенсильванський університет]], [[Принстонський університет]].
Рядок 406:
{{Main|Населення США}}
 
За кількістю населення США посідає третє місце у світі. Середня [[густота населення]]&nbsp;— 32 осіб на 1 км². Найгустіше заселені штати: [[Каліфорнія]], [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]], [[Техас]], [[Флорида]]. Через великі розміри території середній приріст населення в різних регіонах істотно різниться. В середньому він становить 1 &nbsp;%.
 
На приріст населення впливає зовнішня [[Міграція населення|міграція]], яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є міграція по країні населення, яке працює.
Рядок 422:
{{Main|Українці Сполучених Штатів Америки}}
 
Великомасштабна українська еміграція до Америки почалась у [[1880-ті|1880-х]] роках<ref>[[Paul Robert Magocsi]]. (1996). ''A History of Ukraine''. Toronto: University of Toronto Press.</ref>, насамперед із [[Закарпаття]], [[Галичина|Галичини]] та [[Буковина|Буковини]], набравши масового характеру в період 1890-х років і до початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Вона тривала і в міжвоєнний період, хоча і в значно менших масштабах. Після Другої світової війни до США переїхало близько 100 тисяч біженців з України. Тепер кількість українців та осіб українського походження становить близько 2,230 мільйони осіб. Переважна більшість з них народилася уже в США, і тільки близько 20 &nbsp;% становлять безпосередні емігранти. Лише третина осіб українського походження володіє [[Українська мова|українською мовою]], ще менше використовує її у побуті.
 
Українці мешкають досить компактно, причому близько половини їх загальної кількості припадає на північно-східні промислові штати [[Пенсильванія]], [[Нью-Джерсі]] та [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]]. Розподіл українців за соціальними та професійними характеристиками в основному відповідає загальноамериканським пропорціям.
Рядок 428:
=== Міста ===
 
У США значний рівень [[урбанізація|урбанізації]]: 75 &nbsp;% населення&nbsp;— жителі міст. Найбільші міські агломерації: [[Нью-Йорк]] (20&nbsp;млн осіб), [[Лос-Анджелес]] (16&nbsp;млн осіб), [[Чикаго]] (9&nbsp;млн осіб), [[Сан-Франциско]] (6&nbsp;млн осіб). Крім того, у країні близько 50 міст з населенням понад 1&nbsp;млн осіб. Об'єднання великих міських агломерацій утворюють [[мегалополіс]]и&nbsp;— [[Босваш|Приатлантичний]] (45&nbsp;млн), Приозерний (35&nbsp;млн), [[Сансан (мегаполіс)|Каліфорнійський]] (25&nbsp;млн осіб).
 
<center>
Рядок 526:
Фондом англійської мови США (найвпливовішою неурядовою організацією, що займається питаннями лінгвістичної політики держави) в березні 2005 року була опублікована доповідь «Багато мов&nbsp;— одна Америка», заснована на даних дослідження мов, які населення США використовує в повсякденному житті (вдома, на роботі, на вулиці).
 
Згідно з цією доповіддю, найпоширеніша в [[США]] мова&nbsp;— [[англійська мова|англійська]]. Нею спілкуються 215,4&nbsp;млн осіб з 293&nbsp;млн, що проживають у [[США]]. [[Англійська мова]] не має офіційного державного статусу на всій території США. На законодавчому рівні вона затверджена як державна лише в 28 штатах і двох територіях ([[Американські Віргінські острови]] і [[Пуерто-Рико]]). [[Іспанська мова]] є рідною для 34,5&nbsp;млн жителів США (близько 12 &nbsp;%) та є другою мовою країни, якою найбільше послуговуються і якої вчать у навчальних закладах<ref name="USCB Lang"/><ref>{{cite web|url=http://www.adfl.org/resources/enrollments.pdf|title=Foreign Language Enrollments in United States Institutions of Higher Learning|date=fall 2002|publisher=MLA|accessdate=2006-10-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZLehvC5?url=http://www.adfl.org/resources/enrollments.pdf|archivedate=2013-06-22|deadurl=yes}}</ref>. Деякі американці вважають, що англійська мова повинна отримати статус офіційної, оскільки це вже є у принаймні 28 штатах<ref name=ILW>{{cite web|author=Feder, Jody|url=http://www.ilw.com/immigrationdaily/news/2007,0515-crs.pdf|title=English as the Official Language of the United States—Legal Background and Analysis of Legislation in the 110th Congress|date=2007-01-25|publisher=Ilw.com (Congressional Research Service)|accessdate=2007-06-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZLfJZL6?url=http://www.ilw.com/immigrationdaily/news/2007,0515-crs.pdf|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>. У [[Гаваї (штат)|штаті Гаваї]] [[англійська мова]] і [[гавайська мова]] мають статус офіційних<ref>[http://lrbhawaii.org/con/conart15.html Конституція Гаваїв] {{ref-en}}</ref>. Деякі острівні території також надають офіційне визнання мовам корінних жителів, разом з англійською мовою: [[самоа (мова)|самоа]] і [[чаморро]] визнані, відповідно, на [[Самоа]] і [[Гуам]]і; каролінська і чаморро визнані на [[Північні Маріанські острови|Північних Маріанських островах]]; іспанська є офіційною мовою [[Пуерто-Рико]]. У штаті [[Нью-Мексико]] діє закон, який забезпечує вживання англійської та іспанської, в штаті [[Луїзіана]]&nbsp;— англійської і французької (при цьому жодна з мов не названа офіційною).
 
У першу десятку найпоширеніших мов країни також входять [[французька мова|французька]] (1 606 790), [[китайська мова|китайська]] (1 499 635), [[німецька мова|німецька]] (1 382 615), [[турецька мова|турецька]] (близько 1 172 615), [[тагальська мова|тагальська]] (1 224 240), [[в'єтнамська мова|в'єтнамська]] (1 009 625), [[італійська мова|італійська]] (1 008 370) і [[корейська мова|корейська]] (894 065).
Рядок 532:
=== Релігії ===
 
Перша поправка до Конституції США<ref>[http://www.law.cornell.edu/anncon/html/amdt1toc_user.html Перша поправка: CRS Annotated Constitition] {{Ref-en}}</ref>, прийнята [[15 грудня]] [[1791]] року, проголошує відділення церкви від держави, яка батьками-засновниками країни розумілося як заборона на встановлення державного віросповідання, на зразок того, що мало місце у [[Велика Британія|Великій Британії]]. Згідно з дослідженням, проведеним у [[2002]] році [[Pew Global Attitudes Project]], США&nbsp;— єдина з розвинених країн, де більшість населення сказали, що релігія відіграє «дуже важливу роль» у їхньому житті<ref>{{cite web|title=U.S. Stands Alone in its Embrace of Religion|work=Pew Global Attitudes Project|url=http://pewglobal.org/reports/display.php?ReportID=167|archiveurl=https://www.webcitation.org/616VVVp2K?url=http://pewglobal.org/2002/12/19/among-wealthy-nations/|archivedate=2011-08-21|accessdate=2012-03-03|deadurl=no}} {{Ref-en}}</ref>. Американський уряд не веде офіційної статистики з релігії. За даними Всесвітньої книги фактів ЦРУ на [[2007]] рік, 51,3 &nbsp;% населення США вважають себе [[Протестантизм|протестантами]], 23,9 &nbsp;%&nbsp;— [[Католицизм|католики]], 12,1 &nbsp;% не належать до якої-небудь конфесії, 1,7 &nbsp;%&nbsp;— [[мормони]], 1,6 &nbsp;%&nbsp;— члени іншої християнської конфесії, 1,7 &nbsp;%&nbsp;— [[Юдаїзм|юдеї]], 0,7 &nbsp;%&nbsp;— [[Буддизм|буддисти]], 0,6 &nbsp;%&nbsp;— [[Іслам|мусульмани]], 2,5 &nbsp;%&nbsp;— інше або не вказано, 4 &nbsp;%&nbsp;— [[Атеїзм|атеїсти]]<ref>[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/us.html#People United States&nbsp;— People&nbsp;— Religions] {{Ref-en}}</ref>. Згідно з оглядом 2007 року, 78,4 &nbsp;% дорослих вважають себе [[Християнство у Сполучених Штатах Америки|християнами]]<ref name="Pew">{{cite web|url=http://religions.pewforum.org/pdf/affiliations-all-traditions.pdf|title=Religious Composition of the U.S.|publisher=Pew Forum on Religion & Public Life|work=U.S. Religious Landscape Survey|year=2007|accessdate=2008-10-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZLfyrjK?url=http://religions.pewforum.org/pdf/affiliations-all-traditions.pdf|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>, що менше у порівнянні з 1990 роком&nbsp;— 86,4 &nbsp;%<ref name="ARIS">{{cite web|url=http://www.gc.cuny.edu/CUNY_GC/media/CUNY-Graduate-Center/PDF/ARIS/ARIS-PDF-version.pdf?ext=.pdf|title=American Religious Identification Survey 2001|author=Kosmin, Barry A., Egon Mayer, and Ariela Kaysar|publisher=CUNY Graduate Center|date=2001-12-19|accessdate=2011-09-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZLgZxqv?url=http://www.gc.cuny.edu/CUNY_GC/media/CUNY-Graduate-Center/PDF/ARIS/ARIS-PDF-version.pdf?ext=.pdf|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>.
 
== Культура ==
Рядок 621:
 
* Віднянський С. В. [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Spolucheni_S Сполучені Штати Америки] // {{ЕІУ|9|757-769}}
* Гончар Б.&nbsp;М. &nbsp;Нова історія країн Європи та США (1870-19181870—1918) : підручник для студ. вищ. навч. закл. / Б.&nbsp;М.&nbsp;Гончар, Н.&nbsp;Д. &nbsp;Городня ; КНУТШ.&nbsp;— Київ : Київський університет, 2008.&nbsp;— 416 с.&nbsp;— ISBN 978-966-439-178-5
* История внешней политики и дипломатии США : 1775-18771775—1877 / Отв. ред. Н.&nbsp;Н. &nbsp;Болховитинов; РАН, Ин-т всеобщей истории.&nbsp;— Москва : Международные отношения, 1994.&nbsp;— 382с.
* История внешней политики и дипломатии США : 1867 -19181867—1918 / Отв. ред. Г.&nbsp;П. &nbsp;Куропятник.&nbsp;— Москва : Наука, 1997.&nbsp;— 384с.&nbsp;— ISBN 5-02-008656-8
* История США. В 4 томах. М., 1983-19871983—1987.
* Мерфі Н. &nbsp;Г. &nbsp;Українська діаспора в США: збереження традицій національної культури / Донецький національний ун-т.&nbsp;— Донецьк: Вебер, Донецька філія, 2007.&nbsp;— 257с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-095-0.
* Сич О.&nbsp;І.&nbsp;Сполучені Штати Америки у міжвоєнний період (1919—1939&nbsp;рр.): Навч. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича.&nbsp;— Чернівці: Рута, 2003.&nbsp;— 64 с.
* Bender T. A Nation Among Nations. America's Place in World History. New York, 2006.
* Dailey J. Building the American Republic. Vol. 2. A Narrative History from 1877. The University of Chicago Press, 2018.
* Gerber D.A., Kraut A.M. American Immigration and Ethnicity. A Reader. New York: Palgrave Macmillan 2005. ISBN 978-0-312-29349-9
* Hopkins A.G. American Empire: A Global History. Princeton: Princeton University Press, 2018. 982 p.
* Tyrrell I. Transnational Nation. United States History in Global Perspective since 1789, Houndmills, 2007.
* Watson H.L. Building the American Republic. Vol. 2. A Narrative History to 1877. The University of Chicago Press, 2018.
 
== Посилання ==