Сполучені Штати Америки: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Mykola7 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Speipk0 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 25:
|population_estimate_rank = 3
|population_estimate_year = 2019
|population_census = 308 745 538<ref name=PEPANNRES2016>{{cite web |url=https://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=PEP_2016_PEPANNRES&src=pt |title=Annual Estimates of the Resident Population: April 1, 2010 to July 1, 2016 |publisher=[[Бюро перепису населення США]] |accessdate=July 25, 2017}}
|population_census_year = 2010
|population_density = 85
Рядок 62:
|currency_code = USD
|код країни = US / USA / 840
|country_code =
|utc_offset = −5 до −10
|utc_offset_DST = −4 до −10
Рядок 78:
''Тож її навряд чи треба міняти на ЗША. Слова з'єднувати і сполучати майже тотожні значенням. Англійське united - це і з'єднаний, і об'єднаний, і сполучений.''}}</ref>, '''ЗДА''', '''Злучені Держави Америки''' ({{lang-en|United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America}}) — конституційна [[Федеративна держава|федеративна республіка]] в [[Північна Америка|Північній Америці]], що складається з 50 [[штат]]ів: [[Аляска|Аляски]], [[Гаваї]]в, 48 штатів на території між [[Атлантичний океан|Атлантичним]] і [[Тихий океан|Тихим]] океанами і між [[Канада|Канадою]] і [[Мексика|Мексикою]] та федерального (столичного) округу [[Колумбія (федеральний округ)|Колумбія]]. Окрім того, США належать частина [[Віргінські острови|Віргінських островів]] ([[Американські Віргінські Острови]]) та [[Пуерто-Рико]] у [[Вест-Індія|Вест-Індії]], [[Американське Самоа|Східне Самоа]], [[Гуам]], [[Північні Маріанські Острови]] та інші острови в [[Океанія|Океанії]]. Столиця — місто [[Вашингтон]].
Площа країни 9 826 675 км² ([[Список країн за площею|4 місце]] у світі), населення — 325 719 178 осіб (оцінка [[2017]] року, [[Список країн за населенням|3 місце]] у світі). Офіційна мова — [[англійська мова|англійська]] (де-факто), юридично офіційної мови немає. Грошова одиниця — [[Долар США]], основна [[резервна валюта]] у світі. Сполучені Штати — одна з найбільш етнічно строкатих і мультикультурних країн у світі, що склалося історично внаслідок великомасштабної імміграції з різних країн та континентів<ref name="DD">Adams, J. Q., and Pearlie Strother-Adams (2001). ''Dealing with Diversity''. Chicago: Kendall/Hunt. ISBN 0-7872-8145-X.</ref>. США мають найбільшу у світі економіку з найвищим [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]], що становив у [[2012]] році $15,653 трильйона (22
США — [[Федеративна держава|федеративна]] [[Конституція|конституційна]] [[республіка]], в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 [[штат]]ів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади та управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно [[Список президентів США|Президентом]], [[Конгрес США|Конгресом]] і [[Верховний суд США|Верховним Судом]]. США є засновниками [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] і мають постійне місце в [[Рада Безпеки ООН|Раді Безпеки ООН]], є засновниками [[НАТО|Північноатлантичного альянсу]]. США володіють могутніми [[збройні сили США|збройними силами]], зокрема найбільшим [[Військово-морські сили США|військово-морським флотом]]; США мають у своєму розпорядженні найбільший за сукупною потужністю ядерний потенціал на Землі<ref name="Nuclear Weapons">[http://www.fas.org/nuke/guide/summary.htm Status of Nuclear Weapons States and Their Nuclear Capabilities] {{ref-en}}</ref>. З кінця XX століття (після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) вважаються єдиною [[Наддержава|наддержавою]] у світі.
Рядок 94:
* Опубліковано журналом «Самостійна Україна», ч.10-10 (89-90), січень-лютий 1956 року, стор.19-24
[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tv/ Технічні вісті. Науковий журнал]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. — 2009, [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tv/2009_1-2/index.htm № 1, 2]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} с.167-171 (с.:170)</ref>, Сполучені Держави Америки,<ref>Русини в Сполучених Державах // Буковина. — 1897. — 18 лютого</ref> З'єднані Стейти Америки<ref name="svoboda-news.com">[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1991/Svoboda-1991-133.pdf svoboda-news.com/arxiv/pdf/1991/Svoboda-1991-133.pdf]</ref>, ЗСА<ref name="svoboda-news.com"/>.
* ''Сполучені Штати Америки'' (США) — назва, давно усталена в українській мові, слова з'єднувати і сполучати майже тотожні значенням. Англійське united
* ''Злучені Держави Америки'' (ЗДА) — у перших дослідженнях еміграції в Америку політика з Галичини й першого посла України до Америки [[Юліан Бачинський|Юліана Бачинського]]<ref>Бачинський Ю. Українська імміграція в З'єднаних державах Америки. [Моногр]/ Ю. Бачинський. — Львів.: Світ, 1914. — 265 с.</ref> й згодом в офіційних документах [[ЗУНР]] й [[УНР]], у пресі на еміграції<ref>Рузвелт про змінений вигляд Злучених Держав // український дневник «Свобода» — Урядовий орган задопомогової організації «[[Український народний союз]]» в Злучених Державах Америки — Ч. 13. — 18 січня 1933.</ref>;
* ''З'єднані Стейти Америки'' (ЗСА) — поширена в еміграції у північноамериканських українців, зокрема використовувалася в офіційних документах північноамериканських українських інституцій;
* у літературі трапляються також інші варіанти назв: ''З'єднані Держави Америки'' (ЗДА, також ''З'єдинені Держави Північної Америки''<ref>наприклад у праці ''[[Андрей Шептицький|Шептицький А.]]'' Як будувати Рідну Хату. — Львів: Гердан, 2003. -. 47 с.</ref>), ''Злучені Стейти Америки'' (ЗСА), ''Злучені Штати Америки'' (ЗША), ''Об'єднані Штати Америки'' (ОША). Також зустрічається написання ''З. Д. А.'', зокрема у виданні 1980 року [[Листи митрополита Василя Липківського|листів Митрополита Василя Липківського]].
Рядок 201:
На середину 90-х pp. XIX ст. США вийшла на перше місце у світі за обсягами промислового виробництва, технічним оснащенням підприємств і продуктивністю праці. Перетворенню США в світового індустріального лідера сприяло освоєння багатих природних ресурсів Американського континенту, щедрі субсидії з боку держави, особливо в залізничне будівництво. На початок XX ст. залізниці з'єднували всі штати, а їхня сумарна довжина перевищувала аналогічний показник усіх країн Європи і становила половину світової залізничної мережі.
[[Файл:Ellis island 1902.jpg|міні|ліворуч|Федерально-іміграційна станція на [[Елліс (Нью-Йорк)|Острові Елліс]] пропустила приблизно 20 мільйонів людей]]
Інтенсивно відбувався процес концентрації виробництва та капіталу і монополізації в особливо централізованих формах. Головну роль у промисловому виробництві відіграли великі підприємства — вони становили 2,2
Початок XX ст. ознаменував початок «прогресивної ери» — проведення ряду реформ, ініціатором яких став президент [[Теодор Рузвельт|Т. Рузвельт]]. Основна суть реформ полягала в забезпеченні ролі держави як регулятора економічних і трудових відносин між працею і капіталом, що дало змогу уникнути загострення соціальних конфліктів і революції. Розпочато політику «чесного курсу», передбачено боротьбу проти монополій, арбітраж у відносинах між підприємцями і робітниками тощо. Серед прийнятих у цей час законів необхідно відзначити закон про введення державного контролю над виготовленням ліків і харчових продуктів; закон про контроль тарифів на залізницях, контроль над умовами праці на різницях тощо. Низку великих ділянок землі було оголошено державними заповідниками, створювалися комісії з охорони [[довкілля]] тощо.
Рядок 214:
{{main|США в Першій світовій війні}}
{{main|США в Другій світовій війні}}
Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Сполучені Штати остаточно відмовилися від політики [[ізоляціонізм]]у і стали грати активну роль в світовій політиці. Період з 1922—1929 pp. характеризувався як епоха процвітання («проспериті»). США, подолавши проблеми повоєнної структурної перебудови, стали на шлях створення споживчої економіки. На 1929 р. обсяг індустріального виробництва зріс на 20
=== Холодна війна ===
Рядок 220:
{{section-stub|дата=травень 2018}}
{{Main|Холодна війна}}
Після завершення Другої світової війни США виявилися наймогутнішою державою світу, економічним і військово-політичним лідером. За роки війни виробничі потужності зросли в 2 рази, а експорт у 5 разів, кількість робітників у промисловості — на 10 млн осіб. З 1944 р. [[Долар США|американський долар]] замінив [[Фунт стерлінгів|англійський фунт]] у ролі міжнародної валюти. США виготовляли половину світової промислової продукції, зосередили в себе 73
=== Сучасність ===
Рядок 251:
{{Детальніше|Пандемія коронавірусної хвороби 2019}}
{{Детальніше|Коронавірусна хвороба 2019 у Сполучених Штатах Америки}}
У березні 2020 року кількість хворих в США зростала настільки швидко, що 23 березня кількість хворих зросла до 39
== Адміністративний устрій ==
Рядок 311:
! colspan="3" | Економічні показники
|-
| [[Безробіття у США|Безробіття]] || 8,3
|-
| Зростання ВВП || {{зменшення}} 2,2
|-
| інфляція [[Індекс споживчих цін|ІСЦ]] || {{зменшення}} 2,0
|-
| [[Бідність у Сполучених Штатах Америки|Бідність]] || 15,1
|-
| [[Державний борг США|Державний борг]] || $15,33 трильйонів <small>([[1 лютого]] [[2012]])</small> || style="text-align: right;" |<ref>{{cite web|url=http://www.treasurydirect.gov/NP/BPDLogin?application=np|title=Debt Statistics|publisher=U.S. Dept. of the Treasury|accessdate=2012-02-03|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZLZCVkS|archivedate=2013-06-22}}</ref>
Рядок 326:
США — це держава з високорозвинутою [[Капіталізм|капіталістичною]] економікою [[Змішана економіка|змішаного типу]], яка розвивається завдяки багатим природним ресурсам, розвинутій інфраструктурі та високій продуктивності<ref>Wright, Gavin, and Jesse Czelusta, «Resource-Based Growth Past and Present», in ''Natural Resources: Neither Curse Nor Destiny'', ed. Daniel Lederman and William Maloney (World Bank, 2007), p. 185. ISBN 0-8213-6545-2.</ref>. Як свідчать міжнародні рейтинги, економічна система США забезпечує найвищі показники [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] на душу населення, а з більшості найважливіших напрямів науково-технічного розвитку, технічної озброєності підприємств, ступеня насиченості господарства інформаційними технологіями, сучасними системами зв'язку тощо США випереджує своїх конкурентів<ref>Лановик Б. Д., Лазарович М. В., Чайковський В. Ф. Економічна історія: Курс лекцій / За ред. Б. Лановика. — 2-ге вид., перероб. — К.: Вікар, 2000. — стор. 116</ref><ref>Comparing Welfare Capitalism. Social Policy and Political Economy in Europe, Japan and the USA/ Ed. by B. Ebbinghaus and Ph.Manow. — London: Routledge, 2001. — 284 p.</ref>. США мають високорозвинену і [[Диверсифікація|диверсифіковану]] [[промисловість]], основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехнічне [[машинобудування]], видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловість, виробництво металовиробів.
За даними [[Індекс економічної свободи|Індексу економічної свободи]]<ref>[[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001</ref>: ВВП (1999) — $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП (1999) — 4
[[Імпорт]] (1999) — головним чином електронні компоненти, побутова електроніка і [[комп'ютер]]и — $ 1100 млрд (головним чином [[Канада]] — 19,2
[[Експорт]] (1999) — головним чином машини, обладнання (промислове, електронне і телекомунікаційне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка), мінеральна сировина (кам'яне вугілля, природний газ, [[нафтопродукти]], хімікати) і продукція сільського господарства ([[м'ясо]] й м'ясні продукти, [[пшениця]]<ref>Б. К. Супіханов. США на світовому ринку продовольчого зерна // [[Агроінком]]. — 2012. — № 7-9. — С. 18-20.</ref>, [[кукурудза]], [[Соя|соєві боби]]) — $ 905 млрд (головним чином [[Канада]] — 23,0
Країна посіла '''четверте''' місце в рейтингу [[Група Світового банку|Світового банку]] [[Звіт «Ведення бізнесу»|«Ведення бізнесу» («Doing Business»)]] за [[2013]] рік<ref>[http://www.doingbusiness.org/rankings Doing Business 2013 report]</ref>.
Рядок 340:
=== Наука і технології ===
[[Файл:MIT Media Lab.jpg|міні|220пкс|Медіа-лабораторія [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетського технологічного інституту]]]]
Чисельність наукових співробітників у США, за підрахунками 2002 року, становила 1,08 млн осіб. 2006 року в країні захищено 55 тисяч [[дисертація|наукових дисертацій]], на частку США припадає 45
Найбільша бібліотека США — [[Бібліотека Конгресу]] у [[Вашингтон]]і, за величиною фонду вона друга у світі, поступається тільки [[Британська бібліотека|Британській бібліотеці]] в [[Лондон]]і. Провідні наукові установи США: [[Смітсонівська установа]], [[Массачусетський технологічний інститут]], [[Геологічна служба США]], [[НАСА|Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору]] тощо.
Рядок 346:
=== Енергетична система ===
Енергетичний ринок Сполучених Штатів становить 29 тис. терават за годину на рік. На одного мешканця споживають 7,8 тонн нафтового еквівалента на рік, за цим показником США на 10-му місці у світі. У 2005 році 40
Станом на 2018 рік 12 % єлектроенергії було вироблено із поновлюваних джерел, в тому числі близько 6 % [[Вітряна електростанція|ВЄС]].
=== Транспорт ===
[[Файл:Atlanta Hartsfield-Jackson.jpg|міні|200пкс|[[Аеропорт Гартсфілд-Джексон (Атланта)|Аеропорт Гартсфілд-Джексон]] в [[Атланта|Атланті]] — найбільший аеропорт в світі за кількістю пасажирів]]
У США розвинені всі види сучасного [[транспорт]]у (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). [[Автомобіль]]ні вантажоперевезення в середині 1990-х років становили 28
Найбільші порти: [[Новий Орлеан]], [[Гемптон-Роудс|Хемптон-Роудс]], [[Нью-Йорк]], [[Тампа]], [[Мобіл (Алабама)|Мобіл]], [[Лос-Анджелес]], [[Балтимор]]. У середині 1990-х років на водні маршрути припадало 15
На [[залізничний транспорт]] в середині 1990-х років припадало 38
Серед 30 найбільш завантажених цивільних аеропортів світу 16 розташовані на території Сполучених штатів Америки. Найбільший аеропорт країни — [[Аеропорт Гартсфілд-Джексон (Атланта)|Міжнародний аеропорт Гартсфілд-Джексон]] в [[Атланта|Атланті]]<ref>{{cite web|url=http://www.airports.org/cda/aci_common/display/main/aci_content07_c.jsp?zn=aci&cp=1-5-54-55_666_2__|title=Passenger Traffic 2006 Final|publisher=Airports Council International|date=2007-07-18|accessdate=2007-08-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZLbm10u?url=http://www.aci.aero/Error/404|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>. Найбільші міжнародні авіаперевізники США: [[Delta Air Lines]], [[American Airlines]], [[United Airlines]] і [[US Airways]].
Рядок 365:
[[Файл:Harvard college - annenberg hall.jpg|міні|220пкс|[[Гарвардський університет]]]]
У США сформувалася високорозвинена система [[освіта|освіти]], яку складають кілька ланок: [[середня школа]] і [[вища школа]] (приватна і державна), державні і приватні професійні навчальні заклади — [[коледж]]і, професійна підготовка на робочих місцях і в системі збройних сил. Число вишів у США перевищує 4 тисячі, з них 2 533 — чотирирічні коледжі, 1 683 — дворічні коледжі. 57
[[2006]] року в США налічувалося 17,7 млн студентів: 13,4 млн навчалися в державних вузах (75
Своєрідність американської вищої школи полягає в її багаторівневості і розгалуженості, поділу вищих навчальних закладів на державні та приватні, їх відмінності за якістю і кількістю ступенів, що присвоюються, наявності систем залікових одиниць, особливостях роботи професорсько-викладацького складу<ref>В. О. Тарасова. Вища освіта у США: Сучасний стан та пріоритети розвитку // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. — 3/2011</ref><ref>Лунячек, В. Е. Деякі практичні питання управління освітою в США / В. Е. Лунячек // Нова педагогічна думка . — 2008. — № 1. — С. 16-20.</ref>. Асоціація восьми найстаріших американських університетів носить назву [[Ліга плюща|Ліги плюща]], до неї входять [[Браунський університет]], [[Гарвардський університет]], [[Дартмутський коледж]], [[Єльський університет]], [[Колумбійський університет]], [[Корнельський університет]], [[Пенсильванський університет]], [[Принстонський університет]].
Рядок 406:
{{Main|Населення США}}
За кількістю населення США посідає третє місце у світі. Середня [[густота населення]] — 32 осіб на 1 км². Найгустіше заселені штати: [[Каліфорнія]], [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]], [[Техас]], [[Флорида]]. Через великі розміри території середній приріст населення в різних регіонах істотно різниться. В середньому він становить 1
На приріст населення впливає зовнішня [[Міграція населення|міграція]], яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є міграція по країні населення, яке працює.
Рядок 422:
{{Main|Українці Сполучених Штатів Америки}}
Великомасштабна українська еміграція до Америки почалась у [[1880-ті|1880-х]] роках<ref>[[Paul Robert Magocsi]]. (1996). ''A History of Ukraine''. Toronto: University of Toronto Press.</ref>, насамперед із [[Закарпаття]], [[Галичина|Галичини]] та [[Буковина|Буковини]], набравши масового характеру в період 1890-х років і до початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Вона тривала і в міжвоєнний період, хоча і в значно менших масштабах. Після Другої світової війни до США переїхало близько 100 тисяч біженців з України. Тепер кількість українців та осіб українського походження становить близько 2,230 мільйони осіб. Переважна більшість з них народилася уже в США, і тільки близько 20
Українці мешкають досить компактно, причому близько половини їх загальної кількості припадає на північно-східні промислові штати [[Пенсильванія]], [[Нью-Джерсі]] та [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]]. Розподіл українців за соціальними та професійними характеристиками в основному відповідає загальноамериканським пропорціям.
Рядок 428:
=== Міста ===
У США значний рівень [[урбанізація|урбанізації]]: 75
<center>
Рядок 526:
Фондом англійської мови США (найвпливовішою неурядовою організацією, що займається питаннями лінгвістичної політики держави) в березні 2005 року була опублікована доповідь «Багато мов — одна Америка», заснована на даних дослідження мов, які населення США використовує в повсякденному житті (вдома, на роботі, на вулиці).
Згідно з цією доповіддю, найпоширеніша в [[США]] мова — [[англійська мова|англійська]]. Нею спілкуються 215,4 млн осіб з 293 млн, що проживають у [[США]]. [[Англійська мова]] не має офіційного державного статусу на всій території США. На законодавчому рівні вона затверджена як державна лише в 28 штатах і двох територіях ([[Американські Віргінські острови]] і [[Пуерто-Рико]]). [[Іспанська мова]] є рідною для 34,5 млн жителів США (близько 12
У першу десятку найпоширеніших мов країни також входять [[французька мова|французька]] (1 606 790), [[китайська мова|китайська]] (1 499 635), [[німецька мова|німецька]] (1 382 615), [[турецька мова|турецька]] (близько 1 172 615), [[тагальська мова|тагальська]] (1 224 240), [[в'єтнамська мова|в'єтнамська]] (1 009 625), [[італійська мова|італійська]] (1 008 370) і [[корейська мова|корейська]] (894 065).
Рядок 532:
=== Релігії ===
Перша поправка до Конституції США<ref>[http://www.law.cornell.edu/anncon/html/amdt1toc_user.html Перша поправка: CRS Annotated Constitition] {{Ref-en}}</ref>, прийнята [[15 грудня]] [[1791]] року, проголошує відділення церкви від держави, яка батьками-засновниками країни розумілося як заборона на встановлення державного віросповідання, на зразок того, що мало місце у [[Велика Британія|Великій Британії]]. Згідно з дослідженням, проведеним у [[2002]] році [[Pew Global Attitudes Project]], США — єдина з розвинених країн, де більшість населення сказали, що релігія відіграє «дуже важливу роль» у їхньому житті<ref>{{cite web|title=U.S. Stands Alone in its Embrace of Religion|work=Pew Global Attitudes Project|url=http://pewglobal.org/reports/display.php?ReportID=167|archiveurl=https://www.webcitation.org/616VVVp2K?url=http://pewglobal.org/2002/12/19/among-wealthy-nations/|archivedate=2011-08-21|accessdate=2012-03-03|deadurl=no}} {{Ref-en}}</ref>. Американський уряд не веде офіційної статистики з релігії. За даними Всесвітньої книги фактів ЦРУ на [[2007]] рік, 51,3
== Культура ==
Рядок 621:
* Віднянський С. В. [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Spolucheni_S Сполучені Штати Америки] // {{ЕІУ|9|757-769}}
* Гончар Б. М.
* История внешней политики и дипломатии США :
* История внешней политики и дипломатии США :
* История США. В 4 томах. М.,
* Мерфі Н.
* Сич О. І. Сполучені Штати Америки у міжвоєнний період (1919—1939 рр.): Навч. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці: Рута, 2003. — 64 с.
* Bender T. A Nation Among Nations. America's Place in World History. New York, 2006.
* Dailey J. Building the American Republic. Vol. 2. A Narrative History from 1877. The University of Chicago Press, 2018.
* Gerber D.A., Kraut A.M. American Immigration and Ethnicity. A Reader. New York: Palgrave Macmillan 2005. ISBN 978-0-312-29349-9
* Hopkins A.G. American Empire: A Global History. Princeton: Princeton University Press, 2018. 982 p.
* Tyrrell I. Transnational Nation. United States History in Global Perspective since 1789, Houndmills, 2007.
* Watson H.L. Building the American Republic. Vol. 2. A Narrative History to 1877. The University of Chicago Press, 2018.
== Посилання ==
|