Кей Редфілд Джеймісон: відмінності між версіями

Остання книга науковиці «''Роберт Ловелл: Підпалити річку»'' ''Robert Lowell: Setting the River on Fire'' стала фіналістом Пулітцерівської премії за біографію 2018 року. ▼

Її книгу «''Маніакально-депресивна хвороба»'' у співавторстві з психіатром [[ Фредерік К. Гудвін |Фредеріком К. Ґудвіном]], вперше опубліковану 1990 року, вважають класичним підручником з біполярного розладу. ▼

Вона є авторкою науково-популярних книг ''«Буремний розум»'', де детально описує власний досвід важких [[Маніакальний синдром|маніакальних епізодів]] та [[Депресія (психологія)|депресії]] і «''Ніч надходить швидко: Розуміння самогубства» Night Falls Fast'', де розглядає історичні, релігійні та культурні реакції на [[самогубство]], а також взаємозв’язок між [[Психічний розлад|психічним розладом]] і самогубством. У книзі ''«Ніч надходить швидко»'', Кей Редфілд Джеймісон присвятила розділ американській державній політиці та громадській думці, що стосується самогубства. Друга книга спогадів письменниці «''Усе змінилось»'' ''Nothing Was the Same'' описує стосунки зі своїм другим чоловіком Річардом Джедом Ваяттом, психіатром, що завідував відділенням нейропсихіатрії [[ Національний інститут психічного здоров'я |Національного інституту психічного здоров’я]] до своєї смерті в 2002 році. ▼

У праці ''«Шал: пристрасть до життя»'' ''Exuberance: The Passion for Life'' науковиця наводить дослідження, яке дозволяє припустити, що 15 відсотків людей, яким можна поставити діагноз «біполярний розлад», насправді можуть ніколи не пережити [[Депресія (психологія)|депресію]], фактично, вони в своєму житті постійно відчувають «буяння думки». Як приклад, письменниця наводить президента [[Теодор Рузвельт|Теодора Рузвельта]]. ▼

Книга ''«У вогні: маніакально-депресивний розлад і мистецький темперамент»'' ''Touched with Fire: Manic-Depressive Illness and the Artistic Temperament'' - це дослідження Кей Редфілд Джеймісон того, яким може бути перебіг біполярного розладу в мистецьких або талановитих сім’ях. Як приклад вона наводить [[Джордж Гордон Байрон|лорда Байрона]] та його родичів. ▼

Кей Редфілд Джеймісон написала книгу''«Бурхливий розум: мемуари про настрої та божевілля»,'' зокрема для того, щоб допомогти клініцистам зрозуміти, що допомагає пацієнтам у терапії. Дж. Веслі Бойд, доцент кафедри психіатрії Медичної школи університету Тафтс, писав: «Опис Джеймісон [про те, чим вона завдячує своєму психіатру] ілюструє важливість просто присутності для наших пацієнтів, замість намагання їх заспокоїти банальними словами чи обіцянками кращого майбутнього»<ref>Boyd, J. Wesley. "Stories of Illness: Authorship in Medicine" Psychiatry, Vol. 60 Winter 1997: 352. Print</ref>. ▼

Кей Редфілд Джеймісон сказала, що вона «нестримна» людина, котра прагне миру і спокою, але врешті-решт віддає перевагу «бурхливості в поєднанні з залізною дисципліною», замість «приголомшливо нудного життя»<ref>{{Cite web|url=http://www.mcmanweb.com/article-247.htm|title=Archived copy|accessdate=2005-11-06|archiveurl=https://web.archive.org/web/20051119033108/http://mcmanweb.com/article-247.htm|archivedate=2005-11-19}}</ref>. У ''«Бурхливому розумі»'' вона підсумовує: <blockquote> Я вже давно відмовилася від уявлення про життя без штормів, або світу без сухих і вбивчих сезонів. Життя занадто складне, занадто мінливе, аби бути чимось крім життя. І я, за своєю природою, надто мінлива, аби зовсім не остерігатись загрозливої протиприродності, пов'язаної з будь-якою спробою взяти під занадто жорсткий контроль абсолютно некеровані сили. Завжди будуть рушійні елементи, що порушують рівновагу, і вони існуватимуть допоки, як каже Ловелл, годинник не знімуть із зап'ястя. Загалом, саме такі окремі моменти неспокою, похмурості, сильних переконань та безумного натхнення формують ваше життя, змінюють характер і напрямок вашої праці, та надають остаточного значення і кольору вашій любові й стосункам<ref>Kay Redfield Jamison, An Unquiet Mind: A Memoir of Moods and Madness {{ISBN|1447275284}}, Publisher: Picador (1 Jan. 2015)</ref>. </blockquote> Кей Редфілд Джеймісон народилася у сім'ї доктора Маршалла Вердіна Джеймісона (1916–2012), офіцера [[Повітряні сили США|ВВС]], і Мері Делл Темпл Джеймісон (1916–2007)<ref>{{Cite web|title=Marshall Verdine Jamison|url=http://www.northumberlandecho.com/?p=2136|archiveurl=https://archive.is/20130130030315/http://www.northumberlandecho.com/?p=2136|archivedate=January 30, 2013|accessdate=September 22, 2012}}</ref><ref name="An_Unquiet_Mind">{{Harvnb|Jamison|1995}}</ref>. У батька Кей Редфілд Джеймісон і багатьох інших членів його сім'ї був біполярний розлад. ▼

Через те, що батько був військовослужбовцем, вона виростала в різних місцях, зокрема [[Флорида|Флориді]], [[Пуерто-Рико]], [[Каліфорнія|Каліфорнії]], [[Токіо]] та [[Вашингтон|Вашинґтоні]]. Має брата і сестру, старших за неї на три та півроку відповідно<ref name="An_Unquiet_Mind">{{Harvnb|Jamison|1995}}</ref>. Її племінниця – письменниця [[ Леслі Джеймісон |Леслі Джеймісон]]<ref>{{Cite web|url=https://www.graywolfpress.org/blogs/video-leslie-jamison-and-kay-redfield-jamison-conversation-politics-prose|title=Video: Leslie Jamison and Kay Redfield Jamison in Conversation at Politics & Prose|date=April 17, 2014|accessdate=October 8, 2017|website=Graywolf Press}}</ref>. Інтерес Кей Редфілд Джеймісон до науки та медицини виник ще в юності й заохочувався батьками. Вона працювала [[ Цукерковий стрипер |медсестрою в смугастій формі]] в лікарні на [[ Повітряна база Ендрюс |військово-повітряній базі Ендрюс]]. ▼

У підлітковому віці Кей Редфілд Джеймісон переїхала до Каліфорнії і незвдовзі захворіла на біполярний розлад. Продовжувала хворіти під час навчання у коледжі КУЛА. Спочатку хотіла стати лікарем, але через збільшення маніакальних епізодів вирішила, що не зможе дотримуватись суворої дисципліни, необхідної для навчання у медичній школі. Тоді знайшла своє покликання у психології, стала успішною в цій галузі і надзвичайно цікавилась розладами настрою. Попри своє навчання, Кей Редфілд Джеймісон не знала, що в неї біполярний розлад, поки не пропрацювала три місяці на своїй першій роботі, викладачкою кафедри психології КУЛА. Після встановлення діагнозу їй приписали приймати [[ Літій (ліки) |літій (ліки)]], препарат, що зазвичай використовують для вирівнювання настроїв. У той час вона відмовлялася приймати ці ліки, оскільки вони погіршили її моторику, та після глибшої депресії вирішила продовжувати приймати їх. Якось, під час важкого депресивного епізоду, письменниця вчинила спробу самогубства, прийнявши завелику дозу літію. ▼