|
'''Господь''' (''Господар'', ''Пан,'' {{Lang-el|Κύριος}}, {{Lang-he|''Adonai''}}) — [[Христологія|христологічний]] титул [[Біблія|біблійного]] походження, що вживається у Книгахтекстах СвятогоНового Письма, П'ятикнижжя, Царів, Пророків, Псалтиря, Євангелія і АпостолаЗаповіту як стосовно Сина і Слова Божого, [[Ісус Христос|Ісуса Христа]], так і стосовно Бога Отця. і Духа Святого, Троїці Всюдисущої в усій Її повноті.Відображає Описуєстатус [[Бог]]а, Творця Світів і Владику Безмежжя як Господаря Всесвіту Божого, Подателя всякоїносія влади над [[життя]]м і [[смерть|смертю]], і особисто над [[людина|людиною]]<ref>{{Cite web|url=http://www.credo-ua.org/2014/03/130969|title=Що означає титул «Господь»?|last=Мишовський|first=Микола|date=2014-03-12|website=CREDO|accessdate=2017-02-04}}</ref>, Царя царствующих і Господа господствующих, Бога над всіма богами і Пана над усіми панами, Осуществителя всьго сущого і Творця всякого творіння у всякій творчості славного.
== В старожитньому [[Юдаїзм|юдаїзмі]] ==
ДослідженняАналіз текстів [[Танах|Танаху]] ( Біблії, [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]]) показує, що цей титул вживається в нихвживався не тільки як Божий, а й як царський (Адонай=Кіріос) , тобто царі земні розглядаються в якості образу Царя Небесного,. якийБог називається Царем царів і Господом господ ([[Повторення закону|Втор.]] 10:17; [[Книга Псалмів|Пс.]] 136:3). ▼
Коли у старожитнійлітургічних літургіїчитаннях зі страху перед Царемз Небеснимповаги перестали вимовляти вголос найважливішеБоже ім'я Всевишнього, Сущий (JHWH ), його замінили на Господь (Адонай ). Це поза сумнівом стало приводом з якого у молодших копіях [[Септуаґінта|Септуагінти]] (LXX), грецького перекладу єврейської Біблії, Кіріос (Господь) ужито на місці імені JHWH, як еквівалент до Господь (Адонай )<ref>{{Cite book|title=Słownik teologii biblijnej|last=Ternant|first=Paul|year=|publisher=|location=|pages=642-644|chapter=Pan|language=пол.|isbn=}}</ref>. ▼▲Дослідження текстів [[Танах|Танаху]] (Біблії, [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]]) показує, що цей титул вживається в них не тільки як Божий, а й як царський (Адонай=Кіріос), тобто царі земні розглядаються в якості образу Царя Небесного, який називається Царем царів і Господом господ ([[Повторення закону|Втор.]] 10:17; [[Книга Псалмів|Пс.]] 136:3).
== У новожитньому [[християнство|християнстві]] == ▼▲Коли у старожитній літургії зі страху перед Царем Небесним перестали вимовляти вголос найважливіше ім'я Всевишнього, Сущий (JHWH), його замінили на Господь (Адонай). Це поза сумнівом стало приводом з якого у молодших копіях [[Септуаґінта|Септуагінти]] (LXX), грецького перекладу єврейської Біблії, Кіріос (Господь) ужито на місці імені JHWH, як еквівалент до Господь (Адонай)<ref>{{Cite book|title=Słownik teologii biblijnej|last=Ternant|first=Paul|year=|publisher=|location=|pages=642-644|chapter=Pan|language=пол.|isbn=}}</ref>.
Титул ''Господь'', котрим у СвятомуСтарому Письмі, книгах Старого ЗавітуЗаповіті користується сам Сущий ([[Єгова|Ягве]] ), у Євангелії, Новому Заповіті надається також розп'ятому і воскреслому Христу , Богу і Спасителю ({{Біблія|1 Кор.|2:8}}). Згадуване пророками Слово Господнє або [[Біблія|Слово Боже]], у Апостолі, [[Дії апостолів|Діяннях Апостолів]] та Посланнях апостола Павла стало словом Ісуса як Господа: {{Біблія|1 Сол.|1:8}}, див. також {{Біблія|2 Сол.|3:1}}, {{Біблія|Дії|8:25}}, {{Біблія2|Дії|12:24}}, {{Біблія2|Дії|19:10}}. У розумінні [[Павло (апостол)|апостола Павла]] обіцянка пророка Йоіла, котрий говорив про спасіння кожного, «хто кликати буде Господнє Ім'я» ({{Біблія|Йоіл|3:5}}) виконалася у взиванні імені Ісуса як Господа<ref>O'Collins, Gerald. Chrystologia. Jezus Chrystus w ujęciu biblijnym, historycznym i systematycznym. Katarzyna Franek, Klementyna Chrzanowska, (przekład). Kraków, 2008, s. 130-145, seria: Mysterion. ISBN 9788323326274.</ref>: ▼
▲== У новожитньому [[християнство|християнстві]] ==
▲Титул ''Господь'', котрим у Святому Письмі, книгах Старого Завіту користується сам Сущий ([[Єгова|Ягве]]), у Євангелії, Новому Заповіті надається також розп'ятому і воскреслому Христу, Богу і Спасителю ({{Біблія|1 Кор.|2:8}}). Згадуване пророками Слово Господнє або [[Біблія|Слово Боже]], у Апостолі, [[Дії апостолів|Діяннях Апостолів]] та Посланнях апостола Павла стало словом Ісуса як Господа: {{Біблія|1 Сол.|1:8}}, див. також {{Біблія|2 Сол.|3:1}}, {{Біблія|Дії|8:25}}, {{Біблія2|Дії|12:24}}, {{Біблія2|Дії|19:10}}. У розумінні [[Павло (апостол)|апостола Павла]] обіцянка пророка Йоіла, котрий говорив про спасіння кожного, «хто кликати буде Господнє Ім'я» ({{Біблія|Йоіл|3:5}}) виконалася у взиванні імені Ісуса як Господа<ref>O'Collins, Gerald. Chrystologia. Jezus Chrystus w ujęciu biblijnym, historycznym i systematycznym. Katarzyna Franek, Klementyna Chrzanowska, (przekład). Kraków, 2008, s. 130-145, seria: Mysterion. ISBN 9788323326274.</ref>:
{{Цитата|Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, — благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!|40|{{Біблія|1 Кор.|1:2-3}}}}
За вченням [[Павло (апостол)|апостола Павла]], той, хто називає Ісуса Христа ''Господом'' і вірить у [[серце|серці]], що Бог [[воскресіння|воскресив]] Його з мертвих, то ця людина є [[спасіння|спасенна]] ({{Біблія|Рим.|10:9}}). Але оскільки віра, що не підкріплена справами, мертва, то людина може ближче бути до Бога, якщо вивчатиме Його [[Біблія|Слово]], житиме за цими принципами, та шукатиме істину.
== В інших віровченняхрелігіях ==
Було широко вживане в багатьох [[Язичництво| язичницьких]] релігіях. Деякі боги носили ім'я «господь», а для деяких слово «господь» вживалося разом з ім'ям бога.
Було широко вживане у віровченнях різних [[Язичництво|язиків Землі Піднебесної]], які теж звертались до своїх богів, так само як і до Всезагального Бога на ім'я «Господь», а деякі вживали також звертання «Господь Бог» .
ЯкПриклад приклад можна навести те ж таки Святе Письмо, книгизі [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] ([[Біблія|Біблію]]) де згадується, щобога [[хананеї]]в, що служили богу, якого називали іменем «[[Ваал]] (Баал)». Відомо, щоПереклад «Ваал» у перекладі означає — «Господь»господь, «Господар», «Пангосподар». ТакожВ утемні Святому Письмі говориться, щочаси [[Ізраїль|ізраїльський народ]] у темні часи повертався від Істинного Бога, [[Єгова|Ягве]] (Сущого) до Ваала (Господа), що можна інтерпретувати в т.ч. як те, що народ Ізраїля в ці часи Страх Господній ставив вище за Любов до Сущого.
== Джерела ==
|
