Клавдій II Готський: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Best (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 28:
'''Клавдій II''' ({{lang-la|Marcus Aurelius Claudius}}, також {{lang-la|Claudius II}}; {{lang-la|Claudius II Gothicus}} — '''Клавдій ІІ Ґот''', '''Клавдій ІІ Ґотський''') — [[Римські імператори|римський імператор]] у 268 — 270 роках.
Клавдій II носив такі [[Титул перемоги в Римській імперії|переможні титули]]: «Великий переможець німецький» - з 269 року, «Великий переможець Ґотський» - з 269 року, «Великий переможець Парфянський» - з 270 року. Владу [[Народний трибун|народного трибуна]] отримував 3 рази: в 268 (в березні і 10 грудня) і в 269 р.
== Життєпис ==
Клавдій II народився [[Сірмій|Сірмії]] у [[Паннонія|Паннонії]] 10 травня 213 року.
У вересні 268 року він взяв участь у змові проти попереднього імператора [[Галлієн]]а і після його повалення взяв владу в імперії у свої руки.
Його правління тривало всього два роки. Однак за цей час Клавдій II досяг певних успіхів для імперії. У 268 році на [[Італія (римська провінція)|Італію]] нападають [[готи]]. Після сходження на престол Клавдій виявив, що перед ним стоїть безліч проблем, які вимагали негайного вирішення. Самою невідкладної з них було вторгнення різних племен в Іллірії і Паннонії.
У листопаді 268 року він переміг їх військо у битві при Лакус Бернардус (тепер [[Гарда (озеро)|озеро Гарда]]). Після цього він отримав почесний титул перемоги ''Germanicus Maximus''. У 269 році він продовжував стримувати готів і після їх проникнення у [[Іллірія|Іллірію]], Паннонію та [[Пелопонес]] відбулася [[битва при Ниші]] (сьогодні місто [[Ниш]]) де Клавдій II разом з майбутнім імператором [[Авреліан (римський імператор)|Авреліаном]] перемогли і вигнали готів із території імперії за [[Дунай]] на ціле століття. За цими перемогами і назвали Клавдія ІІ — Клавдій ІІ Ґот (Claudius (II) Gothicus). В деяких битвах ґотська армія досягала 320 тисяч. До її складу входили такі народи: [[Гревтунги|ґревтунги]], австроготи, [[Тервінги|тервінги]], візи, [[Гепіди|гепіди]] (готські племена), [[Бастарни|бастарни]], а також кельти і [[герули]]. На 2 тисячах кораблях вони напали на Мезію з Чорного моря. До цього Клавдій відправив Авреліана на чолі з кіннотою в Македонію, щоб захистити Іллірію від нападу, в той час як з основними силами він йшов на ворога.
В результаті низки битв, загинуло до 50 тисяч солдатів противника. В результаті цієї перемоги готи були вигнані за межі Римської імперії, а Клавдій отримав титул перемоги «Ґотський», під яким і відомий. Цей успіх був відзначений випуском монет (лат. VICTORIAE GOTHICAE - «Ґотська перемога»).
В цей же час нові загони перейшли через Дунай, щоб надати допомогу, але вони не досягли особливих успіхів; інша їх частина спробувала на кораблях герулів пробитися до міст на узбережжі Егейського моря, але також зустріла відсіч і зазнала поразки від римського флоту на чолі з намісником Єгипту Тенагіноном Пробом. Багато нападників, що потрапили в полон під час цих воєн, були зараховані в римську армію або розселені на півночі Балканського півострова в якості колоністів.
Про інтенсивне будівництво доріг в цій області свідчать збережені мильні камені. Перемога над ґотами та іншими племенами внесла значний вклад в справу по відновленню Римської імперії. Це був значний крок, що веде до подальших успіхів Авреліана та реформ Діоклетіана і Костянтина. Основними факторами розгрому нападників з Північного Причорномор'я були відсутність у них продовольства, що призвело до голоду, а також різні хвороби, що вразили солдат, особливо чума.
Таким чином, головним театром воєнних дій цього періоду були римські провінції Верхня і Нижня Мезія, а також Фракія. Після цього ґоти не перетинали кордони імперії ще майже сто років.
Наприкінці 269 року інший народ — [[вандали]], напали на римську провінцію Паннонія. Клавдій ІІ виступив проти них, залишивши в управління частину війська Авреліану. Однак на початку 269 року Клавдій ІІ захворів на [[Чума|чуму]] і помер. Його наступником став [[Квінтілл]], хоча і проти волі Клавдія.
| |||