Балико-Щучинка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис, §11: правило милозвучності за допомогою AWB |
зображення, джерела |
||
Рядок 41:
У селі річка [[Чучинка]] впадає у річку [[Дніпро]].
== Історія ==
[[Файл:Городище літописного міста Чучина , с. Балико-Щучинка
Біля села виявлено поселення трипільської культури, кургани скіфського часу, давньоруські та кочівницькі кургани. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ.▼
[[Файл:Де ля Фліз Щучинка 586.jpg|ліворуч|міні|250 пкс|[[Домінік П'єр Де ля Фліз|Де ля Фліз]]. Щучинка (1854)]]
▲Біля села виявлено поселення трипільської культури, кургани скіфського часу, давньоруські та кочівницькі кургани
В літописах в 1110 році згадується Чучин, місто, що було одним з оборонних міст-фортець на правому березі Дніпра. Місто-фортеця Чучин належало до системи Дніпровської оборонної лінії, що захищала південні відступи до Києва від кочівників. Фортецю було дощенту спалено татарами на початку XIII
Древній Чучин розмістився на правому березі Дніпра на висоті 70 м над рівнем води, городище з усіх сторін захищене крутими схилами, вздовж споруд тягнувся ряд напівземлянкових жител. Поблизу археологи відкрили кілька господарських ям, які використовувались для зберігання зерна.
Рядок 50 ⟶ 52:
При розкопках Чучинського городища знайдено предмети різного призначення: знаряддя праці, предмети побуту, зброю, твори ювелірного мистецтва.
Сучасне поселення виникло на початку XVIII
Ймовірно, сучасна назва села Щучинка виникла в результаті перекручення стародавньої назви Чучинка. Будучи незрозумілою, за законами народної етимології, назва була замінена співзвучним і разом з тим зрозумілим словом Щучинка — від назви риби.
Село Балики засноване наприкінці XVI
Балики і Щучинка входили до однієї парафії. У 1900 році в Щучинці було 152 двори, 791 житель; у Баликах — 116 дворів, 784 жителі.
Рядок 123 ⟶ 125:
<ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|веб-сайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=15 листопада 2019}}</ref>
}}
== Джерела ==
* {{книга|автор= [[Домінік П'єр Де ля Фліз]]|частина= Щучинка|посилання частина= https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File%3AДомінік_П'єр_де_ля_Фліз._Медико-топографічний_опис_державних_маєтностей_Київської_округи.pdf&page=607|заголовок=Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{К.}} |видавництво= |рік=1854|том= |сторінки= 584—586|сторінок= |серія= |isbn=|тираж=|ref = Де ля Фліз. Щучинка}}
== Посилання ==
* Вадим НАЗАРЕНКО. Радянсько-український Букрин і майже козацький Трахтемирів: нотатки подорожі правим берегом Дніпра [http://historians.in.ua/index.php/en/avtorska-kolonka/2045-vadym-nazarenko-radiansko-ukrainskyi-bukryn-i-maizhe-kozatskyi-trakhtemyriv-notatky-podorozhi-pravym-berehom-dnipra]
| |||