Вікіпедія

Вінчання: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
внутрішні посилання
Мітка: редагування коду 2017
RarBot (обговорення | внесок)
Боти
2 988 853 редагування
м Виправлення масових помилок (включати в себе)
Рядок 12:
Древня Церква в ті часи ще не знала спеціального чину вінчання. Тодішнє таїнство шлюбу полягало в благословенні та короткій молитві єпископа, спільну участь нареченого й нареченої в Святій Євхаристії. Окремий чин вінчання є досить пізнього походження та відомий не раніше IX століття. До IX століття Церква не знала обряду одруження, незалежного від Євхаристії на [[Літургія|літургії]].
 
[[Климент Александрійський|Климент Олександрійський]] (Ill ст.) пише, що шлюб не є гріхом, «бо він долучається до нетління»<ref>Clem. Alex. Strom. III 17. 104</ref>. Під ἀφθαρσία (нетлінням)&nbsp;— позначали Євхаристію у ранньохристиянських авторів. Згідно Тертулліануз Тертулліаном, шлюб між християнами святий, бо його «з'єднує Церква, підтверджує приношення [тобто Євхаристія], знаменує благословення, ангели славлять, Отець вважає дійсним». Християнська пара після реєстрації цивільного шлюбу зазвичай брала участь ву [[Євхаристія|Євхаристії]], і причащалась Святих Тайн&nbsp;— це і було печаткою шлюбу, яка включаламістила в себесобі всю міру християнську відповідальність<ref name=":1">{{Cite web|title=Брак в православии - читать, скачать - протоиерей Иоанн Мейендорф|url=https://azbyka.ru/otechnik/Ioann_Mejendorf/brak-v-pravoslavii/|website=azbyka.ru|accessdate=2019-10-03|language=ru}}</ref><ref>Tertull. Ad Uxor. II 9</ref>. Цим переконанням Церква жила не тільки в ранньохристиянську епоху, а й згодом&nbsp;— спільне Причастя подружжя входило в православний чин вінчання до XVI—XVII століть, а в наші дні вважається дуже бажаним, щоб наречений і наречена причастилися в день весілля або напередодні.<ref name=":2">{{Cite web|title=Православное учение о церковных Таинствах. Том 3, Часть VII. Брак - читать, скачать|url=https://azbyka.ru/otechnik/bogoslovie/pravoslavnoe-uchenie-o-tserkovnyh-tainstvah-tom-3/1|website=azbyka.ru|accessdate=2020-01-10|language=ru}}</ref>
 
Однак саме по собі зовнішня участь в Євхаристії ще не є гарантією церковності шлюбу&nbsp;— необхідно свідоцтво Церкви про те, що шлюб дійсно укладено «в Бозі». Так, свмч. [[Ігнатій Богоносець]] пише, що шлюб слід укладати за згодою (μετὰ γνώμης) єпископа, щоб шлюб був «угодний Господу» (κατὰ Κύριον), але не згадує про будь-яку участь єпископа власне в [[Шлюб|шлюбній]] церемонії<ref>Ign. Ep. Ad Polyc. 5 . 2</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вінчання