Домінік Лампсоніус: відмінності між версіями

Домінік Лампсоніус робив сам історичні розшуки і під час листуаннялистування з істориком Лодовіко Гвіччардіні надавав тому історичні факти щодо історії Нідерландів.

Історіографічні пошуки не припинялись і в галузі мистецтва. Лампсоніус співпрацював з нідерландським видавцем Ієронімом Коком при створені нового видання про видатних національних художників. Видавець помер раніше, ніж була закінчена підготовча робота<ref>http://self.gutenberg.org/articles/dominicus_lampsonius</ref>. Справу чоловіка продовжили дружина померлого і Лампсоніус. Видання, оприлюднене [[1572]] року, отримало назву «Pictorum aliquot celebrium Germaniae inferioris effigies» («Портрети декількох уславлених художників Нижньої Німеччини», бо назву країни декілька разів суттєво змінювали впродовж віків). Лампсоніус був автором віршованого супроводу латиною до графічних портретів. Портретів було двадцять два, супровід мав панегіричний харктерхарактер, актом скорботи, і Домінік Лампсоніус пропонував посумувати з приводу смерті Ієроніма Кока. До [[1572]] року нікого з перелічених митців вже не було серед живих, серед них Губерт ван Ейк, [[Ян ван Ейк]], [[Рогір ван дер Вейден]], [[Ієронімус Босх]], Дірк Боутс,[[Мабюз]], Бернард ван Орлей, Йоахим Патінір,[[Ян Корнеліс Вермеєн]], [[Лука Лейденський]], Ян ван Амстел, Йоос ван Клеве, Маттіс Кок, [[Геррі мет де Блес]], [[Пітер Кук ван Альст]], [[Ян ван Скорель]], Ламберт Ломбард, [[Пітер Брейгель старший]], Віллем Кей, Франс Флорис і вище згаданий гравер і видавець Ієронім Кок<ref>http://self.gutenberg.org/articles/dominicus_lampsonius</ref>.

Дивним чином високі оцінки творчості перелічених художників збігаються з оцінками 20 століття. В 16 та в 17 століттях створений список уславлених нідерландських художників набув значення канонаканону уславлених національних майстрів<ref>http://self.gutenberg.org/articles/dominicus_lampsonius</ref>. Видання «Портрети декількох уславлених художників Нижньої Німеччини» набагато раніше передувало створенню життєписів, що оприлюднив [[Карел ван Мандер]] [[1604]] року.