Відмінності між версіями «Книга пророка Даниїла»

оформлення
(оформлення)
 
== Історичний фон ==
{{Основна стаття|Даниїл (пророк)}}Походив із знатної сім'ї Юдиного коліна. Після підкорення Юдеї у 605 р. Навуходоносором разом із своїми друзями [[Ананія|Ананією]], [[Азарія|Азарією]] і [[Мисаїл]]ом був відведений у [[Вавилон]], де проходило його служіння аж до падіння Вавилона в [[539 до н. е.|539]] nbsp;р. і деякий час після. Даниїл з друзями були на службі при царському дворі. Вони не залежали благочестя і відрізнялися, і успішно навчалися. Даниїл як, пророк, мав дар розуміти сни і видіння.
 
На другий рік царювання [[Навуходоносор II|Навуходоносора]] (605—562) Даниїл розгадав і розтлумачив сон царя. Навуходоносор вражений визнав єврейського Бога істинним Богом, а Даниїла нагородив дарами і високим становищем при дворі (2).
Пізніше Даниїл розтлумачив 2-й сон Навуходоносора про дерево, яке сягало неба, але було зрубане. Даниїл прорік царю семилітнє приниження внаслідок особливої хвороби, поки не усвідомить над собою влади Бога (4).
 
За часів [[Валтасар|Вальтасара]], послідовного з вавилонських царів, Даниїл бачив видіння 4-х монархій в образі 4 незвичайних звірів (див. 7-й розділ — 7nbsp;р.) і двох монархій: мідо-перської і грецької під виглядом барана і козла (8р.). В останній день 17-річного царювання Вальтасара ([[539 до н. е.|539]] nbsp;р.) була поява під час царського бенкету таємничої руки, яка написала на стіні слова: «мене, текел, перес» які були пояснені пророком (5nbsp;р.).
 
[[539 до н. е.|539]] nbsp;р. — Вавилон захоплений [[Кир Великий|Киром]], який ставить царем у Вавилоні [[Дарій Мідянин|Дарія мідянина]].
 
При цьому Даниїл був кинутий до левів, але залишився цілим (6nbsp;р.). до цього часу відноситься об'явлення про 70 тижнів (седмиць) отримане від архангела Гавриїла.
 
Після смерті Дарія мідянина (538 р.), при єдиновладді Кира Перського, Даниїл зберіг попереднє становище і використав його на благо свого народу. В третій рік царювання Кира Даниїл мав об'явлення про долю народу Божого, у зв'язку з історією поганських держав (10—12р10—12nbsp;р.). Даниїл помер у Вавилоні,  маючи високу посаду. Рік смерті невідомий.
 
== Жанри і композиція книги ==
В єврейській і українській Біблії [[Іларіон (Огієнко)|Іларіона]] книга складається з '''12 розділів.''' Грецький, слов'янський і латинський тексти а також укр. Біб. Римська — '''14 розділів''' (13—14р13—14nbsp;р. неканонічні). 1—6р1—6nbsp;р. — історичні, 7—12р7—12nbsp;р. — пророчі. Першу половину книги («Життя Даниїла», глави 1—6) і другу половину («Видіння Даниїла», глави 7—12) слід розглядати окремо. Навіть центральний образ всієї книги, Даниїл, представлений в них по-різному. У першій половині книги це активна діюча особа, людина, яка завдяки своїй мудрості та стійкості у вірі розгадує нерозв'язні загадки і рятується від загибелі. У другій половині Даниїл — скоріше спостерігач, отримувач видінь (яким зазвичай і буває центральний персонаж одкровення).
Новели першої частини книги Даниїла нагадують поширений у близькосхідному регіоні жанр «придворного оповідання», а також біблійну книгу Естер і розповідь про Йосипа з книги Буття. Навпаки, друга частина виявляє схожість з пророчими книгами Біблії: так, багато образів в Дан. 10 близькі до книги Єзекіїля, глава 9 перегукується з пророцтвами Єремії, є паралелі з книгою Захарії. Але в той же час апокаліптичні видіння Даниїла в багатьох істотних рисах відрізняються від видінь у попередній пророчій літературі. Не даремно в єврейській Біблії книга Даниїла віднесена не до розділу «Пророки», а до іншого розділу, що зветься «Писання». Різниця мов в книзі виглядає цілком закономірно: «придворні оповідання» викладено загальною, міжнаціональною мовою Близького Сходу, а видіння — мовою біблійних пророків. Втім, тематичний поділ книги не цілком збігається з мовним. Арамейська глава 7 по тематиці стоїть ближче до єврейської частини (глав 8—12), ніж до попередніх арамейських глав 2—6 (вона містить не «придворні оповідання», а видіння). Можна припустити, що глава 7 була навмисно побудована таким чином, щоб за мовою бути ближче до першої частини книги, а за тематикою — до другої, пов'язуючи дві частини книги воєдино.
Зауважимо, що арамейська частина, обмежена главами 2—7, має концентричну будову: вчення про чотири царства міститься в гл. 2 і гол. 7, про чудесне позбавлення героїв від загибелі розказано в гл. 3 та гол. 6, вмовляння царям ми бачимо в гол. 4 і гол. 5. Іноді це вважається аргументом на користь виділення арамейською частини як самостійної літературної одиниці.
== Тлумачення ==
 
=== Пророче тлумачення сновидінь Навуходоносора (Дан. 2nbsp;р.) ===
Сновидіння Навуходоносора було об'явленням про чотири поганські монархії, які міняють одна одну, історія котрих закінчується з приходом вічного Царства Божого.
 
Видіння Даниїлом 4-ох тварин (7р.) провіщало про ті, ж поганських монархів, від яких була відібрана влада і передана Сину Людському, Старий Днями (7,13-14). '''«Старий Днями'''» — назва Бога. «'''Син Людський'''» — Ісус Христос.
 
=== Об'явлення про 70 седмиць (Дан. 9 9nbsp;р.) ===
В 1—2: Роздуми Даниїла над пророцтвом Єремії про долю Вавилонських полонених в перший рік царювання Дарія мідянина (539 р.).
 
В 26—27: подається об'явлення про події, які повинні здійснитися в кожний з 3 періодів.
 
69 седмиць (7+62=69), або 483 роки, відраховані від 458/7 7nbsp;р. до Р. Хр., припадають на 26 чи 27 27nbsp;р. Хр. ери.
 
В 25: Перші 7 седмиць (49 років) виділяються, як період часу в котрий завершиться повернення народу і відбудова міста і його стін.
В 27: В середині останньої седмиці, через 3,5 роки після хрещення буде утверджений Новий Завіт Кров'ю Христа Спасителя «для багатьох», тобто для тих хто повірив, а не для всіх. Разом з встановленням тайни Євхаристії відмінені старозавітні жертви, як такі, що стали недоречними.
 
Друга половина  останньої седмиці випадає на перші 3,5 роки апостольської проповіді, яка закликала всіх бути учасниками Нового Завіту. Після цього повинен був наступити остаточний занепад старозавітнього святилища, завершений римлянами в 70 70nbsp;р. по Р. Х.
 
Відомий вчений Ісаак Ньютон також вважає початковим моментом відліку перший указ царя Артаксеркса Лонгілана (457 р. до Р. Х.). Таке числення дає чудову узгодженість в історичних датах, а саме: 457 років дохристиянської ери і 33 роки християнської ери складають якраз 490 років. За Даниїлом Христос повинен з'явитися народу відкрито з проповіддю (за Євангелієм — в 30 річному віці) через 69 седмиць, тобто через 483 роки, рахуючи від 457 року до Р. Х. Це приводить нас до 26 року по Р. Х., (26=483—457), як часу виходу Христа до народу і до 4 року до Р. Х., як часу його народження. Отже, за Даниїлом виходить, що наше літочислення християнської ери закінчується на 4 роки. Але ось, що цікаво: наукові дані показали, що якраз в нашому літочисленні християнської ери є помилка (вона була зроблена в 6 столітті вченим Арбатом Діонісієм Єгзігієм) і власне на 4 роки раніше, чим прийнято рахувати. 483-(457-4)=30 — Вихід Христа на проповідь.
Проте автор книги навряд чи був знайомий з сучасною історіографією. Дарій Мідянин Старого Заповіту править 139 сатрапіями (які утворив Дарій І), є сином Артаксеркса (як Дарій ІІ) і в Другій книзі Езри має наложницю Апаму (як Дарій ІІІ). Ймовірно, що цар Дарій Старого Заповіту є не реальною історичною особою, а збірним образом всіх трьох перських царів з коронним ім'ям Дарій. В такому випадку точкою відліку Даниїлових седмиць є не історична подія, а особистісні уявлення автора книги про історію Вавилонської, Мідійської та Перської імперій. Як він відраховував седмиці і від якого року — знає напевно лише сам автор пророцтва.
 
'''Неканонічні місця кн. пр. Даниїла.''' Молитва Азарії і пісня 3 отроків в печі вавилонській (3,24—90); історія Сусанни (13р13nbsp;р.); розповідь про ідола Бела і дракона, і про 6-дневне перебування Даниїла в лев'ячій ямі (14р14nbsp;р.).
 
=== Пісня трьох отроків (Дан. 3,24—90) ===
Ділиться на 2 частини: 1) Молитва Азарії (24—45) 2) Пісня 3 отроків (52—90)
 
Пісня неканонічна, тому що нема її в єврейському тексті, але є підстави думати, що цей відділ спочатку був написаний єврейсько-арамейською мовою, тому що він є в грецьких перекладах, напр. Феодотіона (2 2nbsp;ст. н. ере.).
 
На основі пісні 3 отроків складане 7 і 8 пісні канонів на ранній, 15 паремія на літургії у Велику Суботу.
Хоча дія книги розгортається в основному при вавилонському дворі, необхідно розуміти, що книга Даниїла — не історична праця з історії вавилонського царства, а повчання: вона і задумана і написана по-іншому, ніж пишуться історичні книги, у неї інші завдання, цілі та принципи. Основне завдання книги (тобто повчання), композиційні вимоги чи інші літературні міркування могли стати причиною того, що історичні події видозмінені або переставлені місцями.
У самій книзі нічого не сказано про час її написання, однак лінгвістичні аргументи — порівняно пізні форми мови, грецькі запозичення — змушують віднести її до елліністичного періоду. Як говорить один з сучасних дослідників, натяки на період вавилонського полону тут «відкрито виражені, але неточні», а натяки на елліністичну епоху «завуальовані, але точні».
Ясніше за все ці натяки на елліністичну епоху помітні у другій частині: в центрі видінь Даниїла стоїть епоха [[Антіох IV|Антіоха IV Епіфана]] (175—164 175—164nbsp;рр. до н. е.), царя з елліністичної династії Селевкідів. Він переслідував євреїв, заборонив юдейський культ і перетворив Єрусалимський храм в язичницьке святилище (згідно з [http://knyhastara.com/?id=1 1 і 2 Маккавейськими книгами]).
Зазвичай вважається, що тексти другої частини книги («Видіння Даниїла») написані в розпал гонінь Антіоха Епіфана. Перша частина книги («Життя Даниїла») старіша, ніж друга. Втім, і в цій частині текст містить грецькі запозичення, що не дозволяє датувати її раніше, ніж III століттям до н. е. Можна з великою часткою впевненості сказати, що остаточно книга склалася у II ст. до н. е. Автор (або автори) належали, очевидно, до «наставників», що стояли в активній опозиції до реформ [[Антіох IV|Антіоха Епіфана]] і еллінізації євреїв.