Введення в Храм Пресвятої Діви Марії: відмінності між версіями

Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці [[Святий Йоаким|св. Йоаким]] і [[Свята Анна|Анна]], будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у [[Єрусалимський храм]]. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки [[Святий Захарій|первосвященика Захарії]], батька [[Іван Предтеча|св. Івана Предтечі]]. По особливому одкровенню Вона як ''одухотворений Божий ковчег'' (ср.: 1 Пар 15) була введена у [[Святеє Святих|Святе Святих]], куди мав право входити тільки первосвященик один раз на рік<ref>див .: Вих 30. 10; Євр 9. 7</ref> &nbsp;— цим була виявлена її особлива роль у долі людства.

[[FileФайл:Mary at the Temple of Jerusalem.jpg|thumb|left|Ангел живить Марію в Храмі (фрагмент ікони, XVI століття)]]

Згідно з протоєвангелієм Якова, Марія перебувала в храмі до дванадцяти років, їжу їй приносив ангел. Після цього віку, на думку жерців, Марія вже не могла більше перебувати в храмі щоб не осквернити святинь<ref>[https://azbyka.ru/otechnik/6/protoevangelie-ot-iakova/ Протоевангелие от Иакова. Гл. VIII.]</ref>.

Епізод про Введення в храм Пресвятої Богородиці з протоєвангелія Якова коротко переказано в {{нп|Мінологіі Василя II|Мінологіях Василя II|en|Menologion of Basil II}}<ref>[[Грецька_патрологія_(серія)#9_століття|PG. 117:]] [https://archive.org/details/patrologicursus80migngoog/page/n93 ''p. 172-174172—174'']</ref>, у [[Четьї мінеї|Великих Четьї Мінеях]]<ref>[https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:ВЕЛИКИЕ_МИНЕИ_ЧЕТЬИ,_собранные_всероссийским_митрополитом_Макарием._Ноябрь,_дни_17-22._Москва.,_1914_(2).pdf&page=166 ВЕЛИКИЕ МИНЕИ ЧЕТЬИ, собранные всероссийским митрополитом Макарием. Ноябрь, дни 17-22. Москва., 1914 (2) / С. 166]</ref> та в {{нп|Пролог (книга)|Пролозі|ru|Пролог (книга)}}<ref>[https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Nojabr.djvu&page=105 Пролог, издание 1641-16431641—1643 годы, Москва. Ноябрь. / лист р~чє обор.]</ref>.

У [[Синаксар]]і, складеному [[Никодим Святогорець|Никодимом Святогорцем]], а також у Великому Синаксарі, оповідається про те, що Діва Марія залишалася у Святе Святих до 12 років. Весь цей час [[архангел Гавриїл]] постачав Пречисту небесною їжею. Вийшла вона зі Святе Святих, коли прийшов час Божественного Благовіщення<ref>[https://books.google.ru/books?id=wRNOAAAAYAAJ&pg=PP15&dq=%CE%9D%CE%AD%CE%BF%CF%82+%CE%A3%CF%85%CE%BD%CE%B1%CE%BE%CE%B1%CF%81%CE%B9%CF%83%CF%84%CE%B7%CF%82&hl=ru&sa=X&ei=EumjVOCKD8WZygOIpoHgCw&ved=0CB8QuwUwADge#v=onepage&q=%CE%9D%CE%AD%CE%BF%CF%82%20%CE%A3%CF%85%CE%BD%CE%B1%CE%BE%CE%B1%CF%81%CE%B9%CF%83%CF%84%CE%B7%CF%82&f=false Νικόδημος ο Αγιορείτης. «Συναξαριστής των Δώδεκα μηνών του ενιαυτού», 1805—1807, στην Ι.Μ.Παντοκράτορος , εκδ.Βενετία, 1819 / σελ. 237]</ref><ref>[http://www.saint.gr/2497/saint.aspx Ορθόδοξος συναξαριστής]</ref><ref>[https://www.synaxarion.gr/gr/sid/1232/sxsaintinfo.aspx Μέγας Συναξαριστής]</ref><ref>[https://anemi.lib.uoc.gr/php/pdf_pager.php?rec=/metadata/8/7/1/metadata-181-0000237.tkl&do=131025_11.pdf&pageno=445&width=391&height=609&maxpage=660&lang=en Μέγας συναξαριστής / Κωνσταντίνου Χ. Δουκάκη, T. 11, Εν Αθήναις: Α. Κολλλαράκη και Ν. Τριανταφύλλου, 1895. / σελ. 443]</ref><ref>''Никодим Святогорець підготував до друку Синаксар у 1805-18071805—1807 роках, користуючись древнішим рукописним Синаксарем від Максима Маргуни та єпископа Цітерекія, які переклали цей Синаксар зі середньогрецької на новогрецьку в кінці 16 або на самому початку 17 століття із попередньо використаного матеріалу Синаксаря Маврикія, диякона Великої церкви, кінця 13 або початку 14 століття.'' / [https://azbyka.ru/otechnik/Kliment_Zedergolm/o-zhizni-i-trudah-nikodima-svjatogortsa/иеромонах Климент (Зедергольм). О жизни и трудах Никодима Святогорца] / [https://azbyka.ru/otechnik/Sergij_Spasskij/polnyj-mesjatseslov-vostoka-vostochnaja-agiologija/6 архиепископ Сергий (Спасский). Полный месяцеслов Востока. Том I. Восточная агиология. Отдел Е Синаксари или прологи]</ref>.

[[Димитрій Ростовський]] наприкінці [[XVII століття]] склав твір «Сказання про Вхід у храм Пресвятої Богородиці та Пріснодіви Марії», помістивши його в [[Четьї-мінеї| Житія святих]]. Згідно з цим твором Марія жила разом з дівами в приміщенні будівлі, яке було прибудоване до стіни храму. Доросліші дівиці вчили Марію рукоділлю і з ними вона вивчала Святе Письмо. Життя Марії було строго за розкладом: з раннього ранку до 9 години ранку, Марія молилася у Святе Святих; з 9 години ранку до 15-ї години, вправлялася в рукоділлі або читанні книг; з 15 годин знову починала свою молитву, і не припиняла її до тих пір, поки не з'являвся до неї ангел, з рук якого вона зазвичай брала їжу<ref name="Сказание">''[[Димитрій Ростовський|Димитрий Ростовский]]''. [[:ru:s:Жития святых (Димитрий Ростовский)/Ноябрь/21#Сказание о Входе во храм Пресвятой Богородицы и Приснодевы Марии|Сказание о Входе во храм Пресвятой Богородицы и Приснодевы Марии]].</ref>.

Відповідно до [[Православне догматичне богослов'я|Православного догматичного богослів'я]], подія введення стала початком нового етапу в житті Діви із перебуванням при Єрусалимському храмі, яке тривало до тих пір, поки їй не виповнилося 12 років. Живучи при храмі, Марія присвячувала себе молитві, вивченню святого Письма та рукоділлю. З часом, вона, як та яка вирішила зберігати дівоцтво й присвятити себе Богу, була, по закону отців, доручена піклуванню старого [[Святий Йосип|Йосипа Обручника]]<ref name="ISBN 5-89572-010-2"/>.

На Захід свято Введення прийшло досить пізно&nbsp;— аж наприкінці [[XIV]]&nbsp;ст., а в половині [[XV]]&nbsp;ст. поширилось по цілій [[Європа|Європі]].