Відмінності між версіями «Скіфські могили»

м
Check Wikipedia. Виправлення помилки "Опис зображення закінчується розривом рядка", replaced: <br/>]] → ]] за допомогою AWB
м (уточнення)
м (Check Wikipedia. Виправлення помилки "Опис зображення закінчується розривом рядка", replaced: <br/>]] → ]] за допомогою AWB)
 
[[Файл:Scythian capital and royal kurgans.png|міні|праворуч|200пкс|Столиця скіфів [[Кам'янське городище]] і т.зв. скіфські «царські» [[могила (насип)|могили]] в нижній течії [[Дніпро|Дніпра]]:<br/>
1) [[Нікополь]] (сучасне місто)<br/>
10) [[Велика Цимбалка]]<br/>
11) [[Козел (могила)|Козел]]<br/>
12) [[Огуз (могила)|Огуз]]<br/>]]
 
'''Скіфські могили''' (або скіфські кургани)&nbsp;— поховальні пам'ятники [[скіфи|скіфського]] часу, у формі земляного [[насип]]у над поховальною ямою.
[[Скіфи]], що жили на території України (степова і лісостепова зона, зокрема Придніпров'я, Крим) з VII до ІІІ-ІІ ст. до Р. Х., залишили по собі велику кількість [[могила (насип)|курганів-могил]]. Треба сказати, що скіфські могили знайдені і на території Північного Кавказу, у Прикубанні.
 
Найвідоміші скіфські могили на території України&nbsp;— [[Жаботинські кургани]], могили [[Чортомлик (могила)|Чортомлик]], [[Огуз (могила)|Огуз]], [[Куль-Оба]], [[Великий Рижанівський курган]], [[Солоха (могила)|Солоха]], [[Козел (могила)|Козел]], [[Гайманова Могила]], [[Товста Могила]], [[Мелітопольський курган]], [[Мельгуновський курган]], [[Олександропільський курган|Олександропільська]], «[[Перша Завадська]]», [[Чабанцева Могила]], [[Золотий курган|Золота]] і [[Ак-Мечетський курган|Ак-Мечетська]], «[[Переп'ятиха]]». Загалом на наших землях датуються VII–VI&nbsp;ст. до Р.Х тільки 20 скіфських могил, кінцем VI–V&nbsp;ст. до Р. Х.&nbsp;— близько 100 курганів-могил. Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV&nbsp;ст. до Р.Х&nbsp;— розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні «[[Царські кургани]]», в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає.
 
Артефакти культури населення України скіфської доби свідчать, що це був етнічно і культурно неоднорідний конґломерат, який включав і кочівників, і хліборобів-протослов'ян. При цьому вони перетиналися, несли частково залишки кіммерійської культури. Тому не є дивним, що поряд зі скотарством, притаманним власне скіфам-кочівникам, у похованнях-могилах знайдені унікальні золоті прикраси характерного скіфського «звіриного» стилю, великі ритуальні бронзові казани, тисячі предметів виготовлені з золота, срібла, заліза тощо, що свідчить про наявність гірничо-металургійних технологій. У скіфському городищі поблизу м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знайдено залишки гірничо-металургійного ремісничого виробництва&nbsp;— грудки болотяної залізної руди, залізну крицю, ковальські інструменти.
Спорудження самих могил-велетнів потребувало тисяч робітників, якими повинні були керувати навчені люди, що втілювали задум побудови земляних гробниць. Це потребувало видобування і транспортування сотень тисяч тонн ґрунту, а також певних гірничих інженерних знань. Так, могила «[[Чортомлик (могила)|Чортомлик]]» (поблизу міста [[Нікополь]] на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровщині]]) являє собою 20-метровий земляний насип всередині якого знаходиться гігантська підземна споруда&nbsp;— 11-метрова шахта і 5 - 8 поховальних камер. Без попереднього плану, відповідних креслень, строгої організації земельних та гірничих робіт такий задум неможливо було втілити в реальність.
 
Технологія створення могил скіфами&nbsp;— це їх будівництво з вальок на місці поховання. Знатних небіжчиків-[[Скіфські царі|царів |царівників ]] ховали глибоко під землею (до 15-20 метрів від рівня поля), у видовбаній глиняній печері. Забивали вхід камінням, а над місцем поховання із земляних вальок споруджували «піраміду». Могила будувалася із пластів дерну, вальок із суміші землі та трави, очерету. Будівельний матеріал брався із болотистої місцини, заплав річок та перевозився на відстані до 5-10 кілометрів. Інколи пагорби обкладались кам'яною [[крепіда|крепідою]], а потім знову шарами вальок.
 
== Історія досліджень ==
Перші узагальнення скіфських пам‘яток зроблені [[Лаппо-Данилевський Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Лаппо-Данилевським]] ([[1887]]), він висловив міркування з побуту і поховальних звичаїв скіфів, серед них і думку про залежність глибини могили з якістю ґрунту, розглянув рови, [[крепіда|крепіди]]. О.&nbsp;С.&nbsp;Лаппо-Данилевський розділив могили за розмірами на чотири класи.
 
Наступний період досліджень великих скіфських курганів було відкрито в [[1954]]&nbsp;р. експедицією О.&nbsp;І.&nbsp;Тереножкіна. В Мелітопольському кургані він розкопав дві глибокі могили. Тут зафіксовано використання вальків для будівництва насипу, які привозили із заплави Молочної. На Лівобережжі експедицією Б.&nbsp;М.&nbsp;Гракова досліджено курган біля Кам‘янського городища ([[1946]]), в [[1961]]–[[1963]]&nbsp;рр. розкопано групу курганів Солохи, один курган біля Цимбалки та 10 курганів у м. Дніпрорудний.<ref>Курганне будівництво скіфів у V–IV&nbsp;ст. до Н. Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпро-Молочанського межиріччя) 2002 року. Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.04 / Юрій Вікторович Болтрик; НАН України; Інститут археології.&nbsp;— К., 2002. </ref>
 
== Найвідоміші скіфські могили ==
* [[Перша Завадська]]
* [[Чабанцева Могила]]
* [[Золотий курган]]
* [[Ак-Мечетський курган]]
* [[Переп'ятиха]]
 
== Література ==
* [[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г. ]], [[Білецький Володимир|Білецький В. ]], [[Мікось Тадеуш| Мікось Т.]], Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії).&nbsp;— Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009.&nbsp;— 296 с.
<references/>
 
{{Скіфські кургани}}
 
[[Категорія:Археологічні пам'ятки України]]
[[Категорія:Скіфські кургани]]