Роксолана: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Видалив запит на джерело: це очевидний факт.
Виправлено помилку
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1:
{{Державний діяч
| українське ім'я = ХасекіАнастасія Хюррем СултанЛісовська
| оригінальне ім'я = Анастасія Лісовська (згідно з літературною традицією)
| портрет = Mathio Pagani 001.jpg
Рядок 23:
 
{{Otheruses|Султана}}
'''Хасекі Хюррем Султан''' ({{lang-la|RoxolanaHaseki Hurrem Sultan}}, {{lang-it|la RossaHurrem}} («Русинка»){{sfn|Гордієнко|2014|с=24–27.}}; {{lang-tr|Hürrem Sultan}}, {{lang-ota|خرم سلطان}}; близько лютого {{ДН|||1505}} — {{ДС|15|4|1558}}{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}) — спершу [[Конкубінат|наложницяпривілейована хатун]], а потім — дружина [[Сулейман I Пишний|Сулеймана І Пишного]], [[султан]]а [[Османська імперія|Османської імперії]]. Мати султана [[Селім II|Селіма II]]. Справжнє ім'я та місце народження невідомі. У польській літературній традиції — Олександра, в українській — Анастасія. За твердженням історика-аматора Станіслава [[Жевуські|Жевуського]] (з посиланням на [[Самуель Твардовський|Самуеля Твардовського]]), була донькою [[священик]]а з [[галичина|галицького]] міста [[Рогатин]]а; згодом у художніх творах з'явилося прізвище священика — Лісовський{{sfn|Гордієнко|2014|с=24–27.}}. У [[1518]]-[[1520]] роках{{sfn|Українська газета плюс|2008|loc=№ 45 (185).}} потрапила до [[кримське ханство|татарського полону]] й була проданапривезена в [[рабствоподарунок для султана]]. Згодом опинилася в султанському [[гарем]]і{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}, де стала коханою дружиною Сулеймана І.Своїм коштом будувала [[мечеть|мечеті]], школи, [[караван-сарай|караван-сараї]] та кухні у [[Стамбул]]і, [[Едірне]], [[Єрусалим]]і, [[Мекка|Мецці]] й [[Медіна|Медіні]]. Посприяла сходженню на османський престол свого сина [[Селім II|Селіма II]]. Оспівана у літературі, образотворчому мистецтві, музиці та кіно.
 
В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України<ref>[http://www.uaua.world/1531/?utm_source=facebook&utm_medium=urkfb&utm_campaign=ukrzinky Найвідоміші жінки давньої та сучасної України]</ref>.
 
== Біографія ==
У документах про шлюб із [[Сулейман I Пишний|Сулейманом]], народженим [[6 листопада]] [[1494]] року, зазначено, що він був на 11 років старший за Хюррем{{sfn|Ясинська|2008|с=11.}}{{sfn|Кабачинська|2013|loc=22 серпня.}}. Знаючи тривалість мусульманського року (354 дні), можна оцінити народження РоксоланиХюррем Султан між [[8 липня]] [[1505]] і [[27 червня]] [[1506]]. Загальноприйнято вважати, що між [[1518]] і [[1520]] роками була захоплена впривезена полонсултанові. Але в архівних записах султанського гарему дата інша&nbsp;— [[1515]]/[[1516]] роки{{sfn|Українська газета плюс|2008|loc=№ 45 (185).}}. Тобто, Роксоланудівчину захопилипривезли в 9-11-річному віці{{sfn|Вісник+К|2015|loc=21 вересня.}}. Така практика була звичною у кримських татар: маленьких дівчат було значно легше привчити до східних звичаїв і традицій.
 
Першоджерела [[XVI століття]] не фіксують дівочого імені й прізвища РоксоланиХюррем Султан{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}. Пізня польська традиція [[XIX століття]] називає її Олександрою, а українська&nbsp;— Анастасією. На думку історика [[Грабовецький Володимир Васильович|Володимира Грабовецького]], справжнє ім'я РоксоланиХюррем Султан не збереглося, тому умовно в [[XIX століття|XIX столітті]] дослідники назвали її Настею Лісовською{{sfn|Гаврилів|2008|с=3–7.}}. Історик-[[Тюркологія|тюрколог]] [[Галенко Олександр Іванович|Олександр Галенко]] вважає, що припущення про її оригінальне ім'я Олександра або Настя Лісовська та обставини життя до потрапляння в султанський гарем належать до [[XIX століття]] і не спираються на надійні докази{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}.
 
: А то-таж то Роксолянка,
Рядок 38:
(Народний переказ, з книги Гната Якимовича, 1869&nbsp;р.)
 
Литовський [[дипломат]] [[Михайло Литвин]] у [[памфлет]]і «Про звичаї татар, литовців і московитян» ([[1550]]) назвав РоксолануХюррем Султан своєю співвітчизницею, а московський посол у [[Стамбул]]і (в [[1571]]) [[Новосільцов Іван Петрович|Іван Новосільцов]]&nbsp;— «литовкою»{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}. Польський письменник [[Самуель Твардовський]] в описі дипломатичної місії до [[Стамбул]]а [[1621]]–[[1623]] років, у якій він сам брав участь (записи про цю подорож він опублікував у [[1633]] під назвою «Велике посольство»), стверджував, що РоксоланаХюррем Султан була донькою звичайного православного [[священик]]а з [[Рогатин]]а{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}{{sfn|Кочубей|2013|с=3–19.}}&nbsp;— містечка в [[Західна Україна|Західній Україні]]. За версією польського поета [[Маврицій Гославський|Мавриція Гославського]], РоксоланаХюррем Султан родом із містечка [[Чемерівці]] (сучасної [[Хмельницька область|Хмельницької області]]){{sfn|Кочубей|2013|с=3–19.}}. Олександр Галенко вважає, що припущення про таке її походження теж належать до [[XIX століття]] і не спирається на надійні докази{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}. Існує версія, що обидва варіанти можливі&nbsp;— народитися майбутня Роксолана могла в Чемерівцях, а вирости&nbsp;— в Рогатині, куди переїхав батько{{sfn|Рощина|2009|с=7.}}
 
За версією сучасника Роксолани [[Михайло Литвин|Михайла Литвина]], її полонили [[Ногайська орда|кримські татари]]. Імовірно, була проданапривезена наз жіночомужіночого невільничомуневільничого ринку, де не була невільницею, а привілейованою Хатун[[Аврат Пазари]] в [[Стамбул]]і{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}. Можливо, її обрала [[Хафса Султан]], султанова мати, або [[візир]] [[Паргали Ібрагім-паша|Ібрагім-паша]], який пізніше й подарував її Сулейману{{sfn|Турянська|2008|с=16.}}.
 
=== Дружина султана ===
[[Сулейман I Пишний]], син [[Селім I Грізний|Селіма І Грізного]], був одним з найвідоміших османських султанів. У [[Європа|Європі]] його звали ''Пишний'', в [[Османська імперія|Османській імперії]]&nbsp;— ''Кануні'' (Законодавець)&nbsp;— за створення законів, спрямованих на захист інтересів [[феодал]]ів, закріплення селян за їхніми земельними ділянками, які належали поміщикам&nbsp;— фактично це було введення [[кріпацтво|кріпацтва]]{{sfn|Рощина|2009|с=26.}}.
Спочатку&nbsp;— наложницяхатун, РоксоланаХюррем Султан стала великим коханням султана. Сулейман адресував їй свою любовну поезію (був поетом, писав під псевдонімом Мухіббі){{sfn|Носовский, Фоменко|2007|с=[http://www.chronologia.org/zabytyj_ierusalim/1_13.html 81.]}}. У [[гарем]]і, званому Бабус-сааде, тобто «Брами блаженства», РоксоланіХюррем Султан дали ім'я Гюррем, [[Перська мова|по-перськи]]&nbsp;— ''радість''{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}.
 
[[Махідевран]], мати принца [[Шехзаде Мустафа|Мустафи]], рабиня албанського чи черкеського походження, стала ревнувати султана до Гюррем. Виниклу між Махідевран і Гюррем сварку у своєму звіті за [[1553]] описав венеціанський посол Бернардо Наваджеро:
 
{{цитата|… Гордовита черкешенка напала на Хюррем, стала ображати її, навіть подряпала їй обличчя, роздерла сукню і стала рвати їй волосся. Через якийсь час Хюррем покликали в спальню до султана. НаложницяХатун відмовилася йти до падишаха, сказавши, що в такому вигляді вона з'явитися перед повелителем не може. Однак султан наказав їй прийти і розповісти особисто, що сталося. Після цього в опочивальню до султана була запрошена Махідевран. Вона повинна була дати своє пояснення події. Махідевран заявила, що їй зобов'язані підкорятися всі в гаремі і що Хюррем ще легко відбулася. Слова Махідевран розлютили султана. Гордовита Махідевран впала в немилість, а Хюррем після цього випадку стала коханою наложницеюдружиною.}}
 
Перший син Сулеймана і РоксоланиХюррем Султан народився в [[1520]] році{{sfn|Галенко|2012|с=273.}} а також дочка Софія Рогозіна
 
.
Рядок 65:
* Четвертою дружиною Сулеймана стала Гюррем Султан.
 
Шлюб та гучне весілля Сулеймана і РоксоланиХюррем відбулися в [[1530]] році. Султан призначив їй [[Придане|посаг]] у 5 тисяч золотих{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}. Також Сулейман запровадив спеціально для Гюррем титул [[Хасекі-султан|хасекі султан]] ({{lang-ota|«султана, особисто відзначена султаном»}}), другий за значимістю в гаремі після [[валіде]]{{sfn|Leslie P. Peirce|1993}}&nbsp;— щоб позбавити першості титул баш кадин ({{lang-ota|«головна пані»}}), який за традиційною гаремною ієрархією належав матері старшого сина султана&nbsp;— [[Махідевран]]{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}.
 
[[Венеціанська республіка|Венеціанські]] дипломати у [[Стамбул]]і називали султану ''la Rossa'' або ''la Rosa''&nbsp;— прізвиськом, утвореним від традиційного італійського означення мешканців [[Русь|Русі]]&nbsp;— і вказували на її національність: ''руського народу'' (П'єтро Брагадін, [[1526]]), ''вона з Русі/русів'' (А. Реньєр, [[1550]]). Ця ідентифікація відповідала тодішній османські назві українців&nbsp;— ''рус''. Ім'я Роксолана дав їй посол [[Імператори Священної Римської імперії|імператора Священної Римської імперії]] в [[Стамбул]]і [[барон]] [[Ож'є Гіслен де Бусбек]] у своєму творі «Чотири листи про турецьке посольство» або «Турецькі листи» ([[1581]]). Описуючи змагання між наложницями султана Сулеймана, де Бусбек дав їм імена Роксолана та Боспорана, утворені ним від античних однойменних назв [[сармати|сарматських племен]]&nbsp;— [[роксолани]] та [[Боспорська держава|боспорани]]. Численні перевидання твору де Бусбека вже в [[XVI століття|XVI столітті]] посприяли поширенню і популяризації її вигаданого імені в європейських країнах{{sfn|Галенко|2012|с=273.}}.