Відмінності між версіями «Тилорон»

63 байти додано ,  1 місяць тому
→‎Історія розробки: уточнення, прибрав про "міську легенду", бо насправді якогось поширення вона не мала, а перші дослідження на людях в СРСР були очевидно на військових-добровольцях
(→‎Історія розробки: уточнення, прибрав про "міську легенду", бо насправді якогось поширення вона не мала, а перші дослідження на людях в СРСР були очевидно на військових-добровольцях)
 
== Історія розробки ==
Тилорон уперше синтезований у [[США]], перший патент на нього датований 1968 роком<ref>1968, {{US patent|3592819}}</ref>, дія препарату та його безпечність досліджувались у кінці 60-х&nbsp;— на початку 70-х років ХХ століття в США і показав здатність до індукції інтеферону<ref name="pmid4317923">{{статья |заглавие=Tilorone hydrochloride: an orally active antiviral agent. |издание=[[Science|Science]] |том=169 |номер=951 |страницы=1213—1214 |pmid=4317923 |язык=en |тип=journal |автор=Krueger R.F., Mayer G.D. |месяц=9 |год=1970}}</ref><ref name="pmid4317924">{{статья |заглавие=Tilorone hydrochloride: mode of action. |издание=[[Science|Science]] |том=169 |номер=951 |страницы=1214—1215 |pmid=4317924 |язык=en |автор=Mayer G.D., Krueger R.F. |месяц=9 |год=1970 }}</ref><ref name="pmid5581674">{{статья |заглавие=Tilorone hydrochloride: human toxicity and interferon stimulation. |издание={{Нп3|Proc Soc Exp Biol Med}} |том=137 |номер=1 |страницы=357—560 |pmid=5581674 |язык=en |тип=journal |автор=Kaufman H.E., Centifanto Y.M., Ellison E.D., Brown D.C. |год=1971}}</ref>. протеПроте подальшіпісля дослідженняпублікації препаратуКауфмана припинились(1971)<ref уname="pmid5581674" зв'язку/>, зу незначноюякій ефективністю.автори Згідноне [[міськапідтвердили легенда|«міськоїздатність легенди»]],гідрохлориду якутилорону підтримувалидо йіндукції частинаінтерферону радянськиху дослідниківлюдей, тилоронінтерес розробленийдо надосліджень замовленнятилорону спецслужбта СРСРінших длянизькомолекулярних потребіндукторів радянськиху розвідників,США які працювалита вінших тропічнихзахідних країнах, тазнизився<ref>{{Cite дляweb|url=https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-642-69178-2_18|title=Nonpolynucleotide використанняInducers підof часInterferon|last=|first=D. бойових дій,A. як противірусний засіб широкого спектру діїStringfellow|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. У 70-х роках тилороном зацікавились у Радянському Союзі, зокрема відомий учений-бактеріолог [[Єрмольєва Зінаїда Віссаріонівна|Зінаїда Віссаріонівна Єрмольєва]]<ref name="indicator.ru"/>, яка разом із співавторами опублікувала статтю про противірусні властивості тилорона в журналі «Антибиотики» в 1973 році<ref name="irbis-nbuv.gov.ua">[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/simmed_2013_4_11.pdf Современные возможности применения тилорона в клинической практике] {{ref-ru}}</ref>, і його дослідження проводились у [[Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України|Фізико-хімічному інституті ім. О.&nbsp;В.&nbsp;Богатського Національної академії наук України]] ([[Одеса]])<ref name="medlinks.ru">[http://www.medlinks.ru/article.php?sid=31682 Амиксин IC: эффективность&nbsp;— 93,7&nbsp;%] {{ref-ru}}</ref>, де він був повторно синтезований у 1978 році. З 1997 року тилорон випускається одеською [[ТДВ «ІнтерХім»|фармацевтичною компанією «ІнтерХім»]] під торговою назвою «Аміксин».<ref name="indicator.ru">[https://indicator.ru/medicine/amiksin.htm Чем нас лечат: Амиксин. Родом из СССР] {{ref-ru}}</ref>
 
== Інформація виробника ==