Колекціонування: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 5:
== Історія колекціонування ==
Колекціонування відоме з найдавніших часів. Починаючи з II тисячоліття до н. е. в [[Ур]]е та інших містах Дворіччя писарі збирали релігійні, літературні і наукові тексти, написані клинописом на глиняних табличках. Так виникали приватні і царські [[бібліотека|бібліотеки]]. Проте як особливий напрям людській діяльності колекціонування виник і отримав розвиток в епоху [[Відродження]]. У початковий період колекціонування мало універсальний характер. Так, в збірках родини [[Медичі]] у Флоренції разом з витворами мистецтва були різноманітні унікальні предмети і мінерали з багатьох країн. Збирачами рідкостей були [[Людовик XIV]], французькі кардинали [[Кардинал Рішельє|Ришельє]] і [[Мазаріні]], папа [[Юлій II]] і [[Лев X]], імператор Карл V. Нерідко формою колекціонування було створення так званих [[Кабінет курйозів|кабінетів «курйозних» речей]]. У Росії на початку XVIII ст. колекцією такого роду були Петровська кунсткамера, а також низка приватних колекцій, зокрема Я. В. Брюса (у кабінеті Брюса крім численних старожитностей, природних, історичних об'єктів, фізичних приладів тощо, знаходилася і одна з перших відомих в Росії колекцій монет і медалей). Відомими універсальними зібраннями були колекції [[Гете|І. В. Гете]] в Німеччині і американського художника і природодослідника Ч. У. Піла в США. У другій половині XVIII
З диференціацією наук
В процесі розвитку колекціонування зміцнювалися його зв'язки як з природними науками, так і допоміжними історичними дисциплінами. Колекціонування сприяло розвитку [[нумізматика|нумізматики]], [[геральдика|геральдики]], а також археології, етнографії тощо. Оформилися самостійні напрями колекціонування: наукове, навчальне, аматорське(непрофесійне). У формуванні наукового колекціонування провідна роль належала музеям. Видну роль зіграв генеральний директор Берлінських музеїв В. фон Боді. Навчальне колекціонування має на меті розвиток дослідницьких [[навичка|навичок]] учнів; навчальні колекції є ефективним засобом наочності в навчанні. В аматорському колекціонуванні отримує розповсюдження систематичний підбір предметів, здійснюваний на базі наукової систематизації окремих галузей знань. З появою масових видів колекціонування — [[філателія|філателії]], [[боністика|боністики]], аматорської [[нумізматика|нумізматики]], [[філуменія|філуменії]], [[філокартія|філокартії]], [[фалеристика|фалеристики]], [[філофонія|філофонії]], [[ніковілія|ніковілії]] тощо. Значне місце серед аматорських колекцій почали займати тематичні збори, що припускають підбір різних матеріалів по певних темах.
Рядок 20:
* У колекції одного лондонського [[банкір]]а близько 5,5 тисяч обгорток від жуйок. Незвичайні фантики він став збирати ще у віці 10 років. Коли визначився брак місця для їх зберігання, він звільнив під них гардероб, викинувши всі речі дружини, через що та пішла від нього.
* Французький лікар [[Луї ла Каз]] (
* Особливою любов'ю і популярністю в Європі користуються скульптурки садових гномів. Дуже часто ці милі керамічні вироби пропадають після свят. А одна швейцарка зібрала їх більше 2 тисяч.
* На дачі колишнього інженера з [[Вільнюс]]а знаходиться 56 пам'ятників Леніну, Сталіну, Брежневу і керівникам соціалістичних країн Східної Європи, так званих «занепалих ідолів». Колекцію він почав збирати понад 10 років тому.
* Колекція [[екслібрис]]ів Пауля Амбура, який мешкає в [[Естонія|Естонії]]. Збирач листувався майже з 200 колекціонерами з 32 країн. Його колекція мала близько 40 000 знаків. Окрім екслібрисів, він збирав книжки про ці знаки (близько 500) і сам написав 30 досліджень про екслібриси.
* Ще в дитинстві майбутня фінансова акула [[Девід Рокфеллер]] почав збирати комах.
* Англійський лорд Пітер Палумбо ще з шестидесятих років почав «збирати» архітектуру: модерністські будинки маловідомих тоді [[Ле Корбюзьє]], [[Міс Ван Дер Рое]], Райта. Нині він володіє десятком шедеврів архітектури на різних континентах. Всі свої покупки він реставрує і нерідко відкриває як музеї.
* Значущість колекціонування для людської індивідуальності і навіть для її здоров'я помітили давно. Даоський [[мудрець]] [[Дун Цичан]] ще 500 років тому створив [[трактат]] «Діалоги про старі речі». Він записав — «Усі люди однакові в тому, що знаходять підтримку в речах, а речі слугують підтримкою одна одній… І чи не стародавні речі допомагають нам отримати душений спокій і (через наслідування славетним взірцям минулого) створити власну долю ? Радість зустрічі зі старовинними речами пом'якшує ображене серце і зміцнює заслаблий дух. Ось чому той, хто тішиться старовинними речами, може вилікуватись від хвороб і подовжити роки власного життя».
== Див. також ==
* [[Колекції порцеляни (Ермітаж)|Колекції порцеляни]]
* [[Кирило Розумовський. Художня колекція]]
* [[Колекціонування відеоігор]]
* [[Музей ретрокомп'ютерів (Маріуполь)|Музей ретрокомп'ютерів]]
* [[Потапенко Володимир Дмитрович]] — відомий український колекціонер-[[ніковілія|ніковіліст]].
==
{{reflist}}
== Література ==
* {{книга |автор =Голиш Г. М.|частина =|заголовок = Основи нумізматики: навчальний посібник|оригінал = |посилання = |відповідальний =|видання =2-е вид., доп. і випр|місце = Черкаси|видавництво =Черкаський ЦНТЕІ|рік = 2006|том = |сторінки =|сторінок =314|серія = |isbn =|тираж =|ref=}}
* {{книга |автор =|частина =|заголовок =Збірка кераміки Петра Лінинського|оригінал = |посилання = |відповідальний = Галина Івашків; [[Інститут народознавства НАН України]]|видання =|місце = Львів|видавництво =Інститут народознавства НАН України|рік = 2010|том = |сторінки =|сторінок =279|серія =Українські колекціонери|isbn =978-966-02-5778-8|тираж =|ref=}}
* {{книга |автор =|частина =|заголовок =Нумізматичний словник|оригінал = |посилання = |відповідальний =авт.-уклад. [[Зварич Володимир Васильович|В. В. Зварич]]; відп. ред. М. Ф. Котляр; редкол.: Г. Ю. Гербільський та ін.|видання =|місце = Львів|видавництво =Видавництво Львівського університету|рік = 1972|том = |сторінки =|сторінок =148|серія =Українські колекціонери|isbn=|тираж =|ref=}}
* {{книга |автор =|частина =|заголовок =Каталог коллекции колокольчиков Юрия Зубко|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання =|місце = Херсон|видавництво =Чуев С. Н.|рік = 2013|том =1|сторінки =|сторінок =424|серія =|isbn =978-966-8422-77-5 |тираж =|ref=}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор =|частина =|заголовок =Каталог коллекции колокольчиков Юрия Зубко|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання =|місце = Херсон|видавництво =Чуев С. Н.|рік = 2013|том =2|сторінки =|сторінок =340|серія =|isbn =978-966-8422-78-2 |тираж =|ref=}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор =|частина =|заголовок =Каталог коллекции колокольчиков Юрия Зубко|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання =|місце = Херсон|видавництво =Чуев С. Н.|рік = 2013|том =3|сторінки =|сторінок =379|серія =|isbn =978-966-8422-79-9 |тираж =|ref=}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор =|частина =|заголовок =Колекціонування культурних цінностей: курс лекцій|оригінал = |посилання = |відповідальний =Б. О. Платонов|видання =|місце = Київ|видавництво =[[Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв|НАКККіМ]]|рік = 2016|том=|сторінки =|сторінок =108|серія =|isbn =978-966-452-207-3|тираж =|ref=}}
* {{книга |автор =Кононенко Є.|частина =Колекціонування|заголовок =Нариси української популярної культури|оригінал = |посилання = |відповідальний =[[Український центр культурних досліджень]], Ін-т культурної політики; за ред. Олександра Гриценка|видання =|місце = Київ|видавництво =УЦКД|рік = 1998|том =|сторінки =|сторінок =760|серія =|isbn =|тираж =|ref=}}
* {{книга |автор =Щелоков А. А.|частина =|заголовок =Увлекательная нумизматика. Факты, легенды, открытия в мире монет|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання =|місце = Москва|видавництво =ЭКСМО|рік = 2006|том =|сторінки =|сторінок =384|серія =|isbn =5-699-18445-7|тираж =|ref=}} {{ref-ru}}
== Посилання ==
|