Вармія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
м правопис, §11: правило милозвучності за допомогою AWB |
||
Рядок 5:
На захід від Вармії розташована [[Помезанія]], на півдні [[Холмська земля]], [[Сасна]] і Мазурія (раніше звана [[Галіндія]]), на сході [[Земландський півострів]], і на півночі [[Віслинська затока]].
Край пов'язан з племенем [[прусси|пруссів]], [[вармії]]в<ref name="Warm names">Також ''Warms'', ''Varms'', ''Varmi'', ''Warmians'', ''Varmians'', і,
== Історія ==
Рядок 18:
В 1226 році князь Конрад I Мазовецький запросив [[Тевтонський орден]] охрестити язичницьку Пруссію. Він узаконив Тевтонський орден і дозволив використання [[Хелменська земля|Хелменської землі]] як плацдарму для лицарів. Вони повинні були встановити безпечні кордони між Мазовією і Пруссією, з припущенням, що завойовані території будуть приєднаний до Мазовії. Орден чекав на отримання офіційних грантів з боку імперії, на чолі з імператором [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріхом II]] через отримання [[Золота булла Ріміні|Золотої булли Ріміні]]. Грант було підтверджено папською Золотою буллою від [[Григорій IX|папи Григорія IX]] в 1234 році, хоча Конрад Мазовецький ніколи не визнав права Ордена на Пруссію. Пізніше лицарям було пред'явлено звинувачення в підробці цих грантів на терен.
До кінця 13 століття більшість прусських регіонів,
[[Архієпископство Вармія]] було однією з чотирьох єпархій, створених в 1242 році папським легатом [[Вільгельм Модена|Вільгельмом Моденою]]. З 13-го століття [[Держава Тевтонського ордена|Пруссія]] (з Вармією) та [[Лівонія]] були колонізовані [[німці|німцями]] і [[поляки|поляками]] (з 1525 [[лютеранство|Лютеранське]] [[Пруссія (герцогство)|герцогство Пруссія]] дала притулок литовцям—протестантам, шотландцям, зальцбургцям). Єпископство було під владою [[Князь-єпископ|князя-єпископа]], затверджуємого імператором [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карлом IV]]. Єпископами Вармії, як правило були німці і поляки, хоча Енея Сільвіо Пікколоміні, пізніше папа [[Пій II]], був італійцем.
Рядок 38:
1772–1945 Вармія була частиною лютеранської Східної Пруссії, з тим винятком, що населення Вармії залишилися в основному католицьким. Більшість німецького населення Вармії говорило [[Верховньопрусський діалект|Верховньопрусською]], а населення невеликого терену на півночі говорило [[Нижньопрусський діалект|Нижньопрусською]]; південна Вармія була населена переважно польськомовним населенням. Вармія стала частиною [[Німецька імперія|Німецької імперії]] в 1871 році.
У 1873 році відповідно до постанови німецького уряду, викладання в державних школах, мало бути на німецькій мові,
Після Першої світової війни в період після [[Східно-Прусський плебісцит|Східно-Прусського плебісциту]] регіон залишився в складі Німеччини, як і Вармія, район [[Ольштин|Алленштайн]] 86,53%, і район [[Решель]] 97,9% проголосували за Німеччину. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Німеччина прагне придушити всі елементи соціального і політичного життя польської меншини в Німеччині інтернує і вбиває польських активістів та лідерів.
|