Депортація кримських татар: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 261:
Рішенням від 18 серпня 1944 року з метою «якнайшвидшого освоєння родючих земель, садів і виноградників» ДКО визнав за необхідне переселити в Крим з різних областей РРФСР і Української РСР «сумлінних і працьовитих колгоспників — всього 51 000 чоловік». Землі колишніх кримськотатарських колгоспів, звідки були «зроблені спецпереселення в 1944 році, з наявними посівами і насадженнями» передавалися знову організовуваним колгоспам переселенців з областей Росії та України і закріплювалися за цими колгоспами в «вічне користування». Вже до 1 грудня 1944 р. до Криму прибуло 64 тисяч переселенців. Переселення в Крим було добровільним і потенційно доступно для всіх громадян СРСР по заповненню спеціальної анкети, які потім затверджувалися Обкомами КПСС<ref>{{Cite web|url=https://www.belpressa.ru/news/news/dobrosovestnyh-i-trudolyubivyh09383/|title=Добросовестных и трудолюбивых. БелПресса|publisher=www.belpressa.ru|accessdate=2016-05-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180120235902/https://www.belpressa.ru/news/news/dobrosovestnyh-i-trudolyubivyh09383/|archivedate=2018-01-20|deadurl=no}}</ref>.
У 1944 році в Криму залишалося тільки 379 000 чоловік (дані Кримського обкому на 14 жовтня 1944 року){{sfn|Бекирова|2004|с=28}}. Наступний [[Населення Криму|перепис 1959 року]] показав, що населення відновилося до 1,2 мільйона осіб, але в кардинально іншому етнічному складі, ніж до війни: 71 % росіян, 22 % українців, 2 % білорусів. Частка українців у Криму зросла з 13 % до 22 %, росіян — з 48 % до 72 %. Частка білорусів зросла з 1 % до 2 %. З Криму повністю зникли кримські татари<ref>{{Cite web|title=Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.|url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/resp_nac_59.php?reg=9|website=www.demoscope.ru|accessdate=2019-05-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170906085357/http://demoscope.ru/weekly/ssp/resp_nac_59.php?reg=9|archivedate=2017-09-06|deadurl=no}}</ref><ref name="черв1-1">{{Cite web |url=http://old.iea.ras.ru/books/08_KRIM1/040220041211_1.htm |title=Крымскотатарское национальное движение. Том I. РАЗДЕЛ I. КРЫМСКОТАТАРСКОЕ НАЦИОНАЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ. ИНФОРМАЦИОННАЯ БАЗА И ИСТОРИОГРАФИЯ. ГЛАВА 1. ИСТОЧНИКОВАЯ БАЗА ИЗУЧЕНИЯ КРЫМСКОТАТАРСКОГО ДВИЖЕНИЯ / Ред. М. Н. Губогло, С. М. Червонная, Серия: «Национальные движения в СССР», ЦИМО — М. 1992 |accessdate=16 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171108214611/http://old.iea.ras.ru/books/08_KRIM1/040220041211_1.htm |archivedate=8 листопада 2017 |deadurl=no }}</ref>. Такий значний приріст населення за досі короткий період пов'язаний з масовим організованим переселенням до Криму жителів з різних областей [[СРСР]] (в основному з [[РРФСР]] — жителів [[Краснодарська область|Краснодарської]], [[Воронезька область|Воронезької]], [[Курськая область|Курської]], [[Орловська область|Орловської]] та [[Бєлгородська область|Бєлгородської]] областей), багато сьогоднішніх нащадків переселенців вважають себе кримчанами та не пам'ятають своїх коренів<!--Так у джерелі-->. Переселенцям з областей Радянського Союзу давали одноразову грошову допомогу в розмірі 2 500 рублів на сім'ю, списували всі борги і податки, дозволяли взяти з собою інвентар, худобу та інше майно загальною вагою до двох тонн на сім'ю. Особливо нужденним сім'ям виділяли білизну, одяг і взуття. Сім'ї перевозили в залізничних пасажирських вагонах. Переселенців заселяли в будинки кримських татар, що звільнилися. Так згадує той час Катерина Клочкова, одна з [[колгосп]]ниць Воронезької області, переселена в Крим<ref name="переселення" />:
{{цитата|Ми їхали до Криму з гарячим бажанням швидше відродити цей чудовий куточок Радянської Батьківщини, підняти і поставити на службу фронту його багаті можливості.{{oq|ru|Мы ехали в Крым с горячим желанием быстрее возродить этот чудесный уголок Советской Родины, поднять и поставить на службу фронту его богатые возможности.}}}}
==== Спотворення історії Криму ====
| |||