Депортація кримських татар: відмінності між версіями

Однак більша частина кримських татар не прилучилася до співпраці; видатний політичний та державний діяч Криму [[Амет Озенбашли]], наприклад, був категорично проти окупації та підтримував таємні контакти з [[Радянські партизани|радянським рухом опору]], надаючи йому цінну стратегічну та політичну інформацію{{Sfn|Fisher|2014|с=157}}. Майже половину радянського [[Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни|партизанського руху]] Криму складали етнічні кримські татари<ref>{{Cite web|title=Крымскотатарское движение за возвращение в Крым|url=http://old.memo.ru/history/diss/books/alexeewa/chapter8.htm|website=old.memo.ru|accessdate=2019-05-15|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190322095603/http://old.memo.ru/history/diss/books/alexeewa/Chapter8.htm|archivedate=2019-03-22|deadurl=no}}</ref>. Наприклад, відомий Тархановський рух кримських татар, який воював упродовж 1942 року, аж доки не був знищений окупантами{{Sfn|Fisher|2014|с=160}}. 25 033 кримських татар служили в [[Червона армія|Червоній армії]] під час Другої світової війни<ref name="buckley209">[[#Buckley|Buckley, Ruble & Hoffman (2008)]], p. 209</ref>. Вісім кримських татар відзначені званням [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]], ще 12 були представлені до звання Героя СРСР за участь у партизанській війні, але, через депортацію, звання їм так і не присвоїли<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=HGDNwfKTeI0 Кримські татари у Другу світову (відео кримськотатарського каналу на YouTube)]</ref>{{Sfn|Skutsch|2013|с=1188}}.&nbsp;