Фок (вітрило): відмінності між версіями

'''Фок''' (від {{lang-nl|fоk}})<ref>{{Фасмер|Фок}}</ref>&nbsp;— переднє найнижче вітрило на вітрильному судні. На суднах з прямим вітрильним озброєнням фок&nbsp;— найнижче вітрило на [[фок-щогла|фок-щоглі]], встановлюється на фока-реї. На суднах з косим озброєнням&nbsp;— трикутне вітрило, що ходить по штагу[[штаг]]у; назва вживається тільки на однощоглових суднах.

Окрім того, існує ще ''розрізний фок''&nbsp;— [[рейок|рейкове]] вітрило, розрізане вздовж біля щогли, задня його частина називається власно фоком, передня&nbsp;— клівером, підіймаються обидві частини одним фалом. Штормовий фок має форму [[рівнобедрений трикутник|рівнобедреного трикутника]].

Найраніший засвідчений вжиток фока належить до середини VII століття до н.&nbsp;е.: на датованій цим періодом етруській [[піксида|піксиді]] з [[Цере]] присутнє зображення морської битви двох кораблів, один з яких має розпущене переднє вітрило<ref>[[Жан Макінтош Терфа|Turfa, J. MacIntosh]]; Steinmayer, A. G. (1999): «The Earliest Foresail, on Another Etruscan Vase», ''[[The International Journal of Nautical Archaeology]]'', Vol. 28, No. 3, pp.&nbsp;292–296 (295)</ref>. Двощоглове торгове судно із досить великим вітрилом на злегка нахиленій передній щоглі зображене на [[етруски|етруському]] похованні 475—450&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.<ref>[[Лайонел Кессон|Casson, Lionel]] (1963): «The Earliest Two-masted Ship», ''[[Archaeology (журнал)|Archaeology]]'', Vol. 16, No. 2, pp.&nbsp;108–111 (111)</ref> Переднє вітрило ({{lang-grc|ᾰ̓ρτέμων}}, «артемон») зображене на одному з коринфських [[кратер (посудина)|кратерів]], датованому вже кінцем VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е., але на інших зображеннях великих давньогрецьких кораблів VIII—V століть оно відсутнє<ref name="Casson 1980, 69">[[Лайонел Кессон|Casson, Lionel]] (1980): «Two-masted Greek ships», ''[[The International Journal of Nautical Archaeology]]'', Vol. 9, No. 1, pp.&nbsp;68–69 (69)</ref>. Носове вітрило було звичайним на римських кораблях, де очевидно, використовувалося радше для керування рухом, ніж як рушій<ref name="Casson 1963, 109">[[Лайонел Кессон|Casson, Lionel]] (1963): «The Earliest Two-masted Ship», ''[[Archaeology (журнал)|Archaeology]]'', Vol. 16, No. 2, pp.&nbsp;108–111 (109)</ref>. Вітрило було невеликого розміру, а носова похила щогла робила його більш схожим на [[блінд]]<ref name="Casson 1980, 69"/>. Існування фоків підтверджується знахідками решток кораблів, де гнізда щогл розташовані надто близько до носа, щоб бути гніздами грот-щогли<ref>Beltrame, Carlo (1996): «Archaeological Evidence of the Foremast on Ancient Sailing Ships», ''[[The International Journal of Nautical Archaeology]]'', Vol. 25, No. 2, pp.&nbsp;135–139 (135)</ref>. Вітрило артемон, разом з гротом і [[марсель (вітрило)|марселем]], стало стандартним вітрильним озброєнням морських суден у [[Римська імперія|Римській імперії]], на великих вантажних суднах до них додавалася ще й [[бізань]]<ref name="Casson 1995, 239–243">[[Лайонел Кессон|Casson, Lionel]] (1995): «Ships and Seamanship in the Ancient World», Johns Hopkins University Press, {{ISBN|978-0-8018-5130-8}}, pp.&nbsp;239–243</ref>. Протягом доби Античності і фок, і бізань залишалися другорядними вітрилами з погляду їхнього розміру, але були досить великими, щоб нести [[рухомий такелаж]]<ref name="Casson 1995, 239–243"/>. У пізній Античності фок-щогла майже втратила свій нахил, стала встановлюватися вертикально на деяких типах кораблів<ref name="Casson 1995, 239–243"/>.