Вікіпедія

Тарнович Юліян Стефанович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Zubryckiy (обговорення | внесок)
9230 редагувань
Немає опису редагування
уточнення
Рядок 24:
 
== Життєпис ==
Юліян Тарнович народився у селі Ростайному (тепер {{lang-pl|Rozstajne}} [[Ясельський повітРозстайне]] Ясельського повіту Підкарпатського воєводства) на Західній [[Лемківщина|Лемківщині]] неподалік [[Дукля (Підкарпатське воєводство)|Дуклі]], у родині парафіяльного священика Стефана Кот-Тарновича.
 
У 1908 р. Тарнович втрачає батька.
Рядок 30:
У 1921 р. у Львові записується в Український підпільний університет і вчиться до 1924 року. Навчаючись у Львові, він стає членом [[Українська Військова Організація|Української військової організації]]. Після закінчення юридичного факультету В 1928 р. повертається в Тарнавку, одружується з селянською дівчиною Анною Лазенгою в сусідньому селі Синява біля Риманова, де будує хату з наміром займатися сільським господарством.
 
У 1928 р. почав дописувати до студентських підпільних видань, таких як «Неділя» і «Бескид». У 1929–19321929—1932 р. навчається у Торговельній академії у [[Львів|Львові]]. Уже в 1930 р. появляються на сторінках майже усіх українських часописів у Львові його нариси, новели, оповідання та статті переважно на економічні та господарські теми. 1933 р. вступає на філософський факультет [[Львівський університет|Львівського університету]], де навчається до кінця 1935 р. В 1935 р. стає співробітником [[НТШ|Наукового товариства ім. Тараса Шевченка]].
 
У 1934 р. старанням [[Лемки|Лемківської]] комісії при Товаристві «Просвіта» у видавництві «Українська преса» Івана Тиктора формується редакційна колегія [[Наш лемко (часопис)|часопису «Наш лемко»]], Тарнович стає його редактором. «Нашому лемкові» надає український патріотичний характер (на противагу видаваній у Криниці русофільській газеті «Лемко») і редагує його до вибуху війни в 1939 р. Одночасно засновує «Бібліотеку Лемківщини», в якій було надруковано сім його книжок. Писав тоді під псевдонімами: ''Юліан Бескид, Юрій Землян і Осип Журба''. За переконання і активну патріотичну діяльність на Лемківщині його постійно переслідувала поліція, а згодом він був ув'язнений і тривалий час просидів у [[Береза Картузька|Березі Картузькій]].
Рядок 36:
У квітні 1940 р. Юліан Тарнович виїжджає до Кракова, там же редагує «Народну бібліотеку», в якій було надруковано його дев'ять книжок про Лемківщину. Між ними «20 років неволі Лемківщини під польським ярмом» та «Матеріальна культура Лемківщини». Тут також почав редагувати тижневик «[[Краківські вісті]]». У 1941 р. після вибуху Німецько-радянської війни повертається до Львова, де редагує шість тижневиків: [[Рідна Земля (тижневик)|«Рідна земля»]], «Станіславські вісті», «Тернопільський голос», «Воля Покуття», «Стрийський голос» і «Голос Підкарпаття». Пише літературні нариси і новели для щоденника «[[Львівські вісті]]».
 
У 1942–19461942—1946 роках написав понад 500 літературних творів, з яких частина друкувалася німецькою мовою.
 
За одну тільки книжку «Ілюстрована історія Лемківщини» йому місця на рідній землі вже не було. І він, залишаючи в Синяві родину, змушений був податися на еміграцію.
Рядок 42:
У 1944 р. Юліан Тарнович опиняється у [[Прага|Празі]], згодом у [[Відень|Відні]], [[Мюнхен]]і та [[Реґенсбурґ|Реґенсбурзі]], де в 1946 р. засновує часопис «Українське Слово» і розбудовує велику друкарню, в якій видано понад 350 тисяч аркушів українських літературних творів, а також друковано матеріали і підручники для українських шкіл та тисячі особистих документів.
 
У 1948 р. Тарнович переїжджає у [[Торонто]] в Канаді. Тут він у співпраці з владикою Борецьким починає видавати католицький часопис «Наша мета» і редагує перший Шематизм Торонтонської єпархії. Редактор газети «Лемківщина» (1950—1953), [[Український Робітник|«Український робітник»]] (1950–19551950—1955), у 1965–19701965—1970 рр. — «Лемківські вісті», видавець і співредактор газети «Мета» (1960-1970-ті pp.) та ін.
 
Видав ряд календарів: у 1939 р. — «Лемківський календар», в 1941 р. — «Календар Українського Видавництва», у 1947 р. — «Календар українського слова».
 
У 1965–19701965—1970 рр. зредагував і видав 5 календарів «Лемківських вістей».
 
Під його наглядом вийшла друком епохальна праця д-ра Пастернака «Археологія України», д-ра Тисовського «Життя в Пласті» та Л. Мосендза «Останний пророк».
Рядок 80:
* ''Тарнович Ю.'' [http://diasporiana.org.ua/proza/2647-tarnovich-yu-za-rodime-pravo-opovidannya-z-chasiv-vizvolnih-zmagan-lemkivshhini-za-svoye-natsionalne-zhittya/ За родиме право: оповідання з часів Визвольних Змагань Лемківщини за своє національне життя]. — Реґенсбурґ: Накладом Об'єднання Українських Комбатантів, Філія Реґенсбурґ, 1948 (перевидана). — 103 с.
* ''Тарнович Ю.'' Люди на вулиці. — Нью-Йорк, 1948.
* ''Тарнович Ю.'' [http://diasporiana.org.ua/ideologiya/2415-tarnovich-yu-na-rikah-vavilonskih/ На ріках Вавилонських].  — Торонто, Канада: [б.в.], 1952. — 95 с.
* ''Тарнович Ю.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10276/file.pdf На згарищах Закерзоння], 1954.
* ''Бескид Ю''. Свята, рідна земля.  — Торонто; Пассейк, 1966.  — 88 с.
* Оповідання з життя Лемківщини
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9548 Тарнович Ю. Ілюстрована історія Лемківщини : (3 карти і 100 іл.) / Юліян Тарнович. – — Львів : На сторожі, 1936. – — 285, 1 с. : іл. – — (Бібліотека Лемківщини ; ч. 1).]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11638 Батьківська слава : іст. читанка / зладив Ю. Тарнович.  — Краків : Укр. вид-во, 1941.  — 131, 1 с. : іл.]
 
== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20070821060836/http://nslowo.free.ngo.pl/z_istoriji_kultury/j_tarnowycz_beskyd.htm Юліян Тарнович-Бескид] // Наше слово. — № 20. — 2004. — 16 травня.{{ЕУ}}
* [http://www.lemko-olk.com/index.php?option=com_content&view=article&id=158 Юліян Тарнович] // Веб-сайт Об'єднання Лемків Канади
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тарнович_Юліян_Стефанович