Прутський похід: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Хід кампанії: оформлення
мНемає опису редагування
Рядок 44:
27—30 травня 1711 р. [[Шереметєв Борис Петрович|Б. П. Шереметьєв]] переправив свою кінноту через [[Дністер]] на територію Молдови і рушив на [[Ісакча|Ісакчу]] для захоплення переправ через Дунай, але, отримавши відомості про підхід до Дунаю крупних османських сил, повернув на місто [[Ясси|Яси]]. 25 червня 1711 основні сили московського війська (46 тис.чол., 120 гармат) під командуванням Петра І та загони його союзника [[Кантемір Дмитро Костянтинович|Д. Кантеміра]] (5 тис. чол.) правим берегом р. [[Прут]] підступили до міста. На поч. липня 1711 у район [[Фальча|Фальчі]] (Фальчіце) підійшла османська армія (бл. 120 тис. чол., 440 гармат) та 70-тисячна кіннота кримського хана [[Девлет II Ґерай|Девлет-Герая]].
 
Османська армія великого везіра Баталджи-паші (близько 120 тис. чол., понад 440 гармат) 18 червня переправилася через Дунай у Ісакчи і з'єдналася на лівому березі Прута з 70-тисячною кіннотою кримського хана Девлет-Гирея. Петро I, направивши 7-тисячний кінний загін генерала К. Е. [[Ренне]] на [[Браїлов]], 30 червня з головними силами (38 тис. московитів, 5 тис. молдовських румунрумунів, 114 гармат) рушив правим берегом Прута і 7 липня досяг [[Стенілешть|Стенілешти]].
 
=== Вирішальна битва ===